Люко Дашвар – книги та біографія
Ірина Іванівна Чернова, відома як Люко Дашвар — це українська письменниця, журналістка, редакторка й сценаристка. У медіа її називають неперевершеною авторкою, книги якої виходили найбільшим тиражем в Україні. Народилась 3 жовтня 1957 року в Херсоні. Здобула дві вищі освіти, а 1986 року почала працювати у різних виданнях. Після розпаду СРСР намагалася просувати свої газети, але редакцію пограбували.
У Києві почалася кар’єра Ірини Іванівни: вона стала головною редакторкою видання «Селянська зоря», а з 2006 року займалася лише творчою діяльністю. Невдовзі авторка надіслала свій дебютний твір «Село не люди» на конкурс «Коронація слова», де стала лауреаткою премії. З першою публікацією книги Люко Дашвар швидко почали збирати прихильників, які цінують історії письменниці за драматизм сюжету, відвертість, яскравих героїв і непередбачувані повороти.
Мистецький успіх стався швидко: з 2007 до 2010 року її чотири романи вийшли загальним накладом 180 тисяч примірників. Натхнення авторка черпає із життя: став у пригоді час роботи в «Селянській зорі», де Ірина Іванівна ввела рубрику про незабутній досвід читачів.
Книги автора
Люко Дашвар книги почала писати після сорока років. Весь час авторка набиралася досвіду й занотовувала емоційні історії із життя, щоб врешті наважитися створити соціальну драму, повну психологізму й особистих переживань. Жінка закінчила Одеський інститут легкої промисловості за фахом інженер-механік прядильного виробництва. Після навчання в Академії управління при президентові України здобула ступінь магістра з державного управління. Мала, як каже, «нормальну посаду», але пішла працювати в газету.
Саме з роботи у виданні, де читала стурбовані листи, письменниця черпала натхнення для багатьох сценаріїв і книжок. Спостережливість, яку Чернова пронесла крізь всі місця роботи й переїзди, стала засадничою для її романів.
Дилогія «Село не люди»: історії з власного досвіду
Спершу авторка займалася сторителінгом. Жінка покинула посаду головної редакторки глянцевого журналу й записалася на курси сценаристів Річарда Креволіна. Відчувала, що може вийти, але ніколи й уявити себе не могла письменницею. Люко Дашвар інколи залишалася на роботі, щоб писати ночами. Однак зі стабільним заробітком не було б ризику, що показав би, чого варті напрацювання авторки.
Перший сценарій одразу ж купили. Тоді письменниця вирішила написати першу книгу, присвячену непростій сільській повсякденності. Хоча народилась і зростала в Херсоні, але з цим контекстом була близько знайома: батьки походили з селища на Одещині. Також за часів роботи у регіональній журналістиці жінка постійно бувала у відрядженнях за містом.
Кожен герой дилогії «Село не люди» має свого прототипа: твори Люко Дашвар пише, надихаючись людьми, ситуаціями чи навіть деталями, яких не помічають інші. Дебют у жанрі реалізму став справжньою сенсацією для 2007 року: авторка говорила гостро, самобутньо й відверто, розгортаючи чуттєву драму.
Трилогія «Биті є»: долі трьох хлопців у вирі випробувань
Авторка пишається трилогією «Биті є» про Макара, Макса й Гоцика — героїв третьої книжки «РАЙ. центр». Це історія про зміну шляху кожного з них після переломної події. Люко Дашвар досліджує тодішню молодь та її життєві вибори.
«РАЙ. центр» письменниця обожнює чи не найбільше: у сільському антуражі з домішками містики починається непроста історія кохання. Люба полонила серця трьох хлопців, та кохає лише одного. Ці персонажі не покидали думок авторки: жінка хвилювалась за їхні долі, а тому вирішила створити продовження.
«ПоКров» і «СпАДок»: історії про складність життя й Україну
Купити книги Люко Дашвар варто тим, хто шукає динамічних рефлексій на гострі теми сучасності, загорнутих у захопливий сюжет. Роман «ПоКров» вийшов 2015 року, а основу його драми складає доля нащадків хорунжого Яреми Дороша, який згрішив. У центрі подій — Мар’яна, яка переживає Майдан і ще не здогадується про химерне минуле своєї родини.
Книгу «СпАДок», опубліковану 2023 року, авторка вважає своєрідним дебютом: як каже, для неї після початку повномасштабного вторгнення змінилось усе. Сюжет знайомить із жадібним сімейством, яке очікує на смерть багатого родича. Однак на святкуванні його 88-річчя стається вбивство.