Джек Лондон – книги та біографія
Джек Лондон — це американський письменник, журналіст і громадський діяч. Став відомим завдяки своїм пригодницьким романам і новаторським експериментам у жанрі, який згодом назвуть науковою фантастикою. Чоловік — один із перших авторів країни, який заробив великі статки на творчості й здобув міжнародну славу.
Книги Джека Лондона відзначаються виразним стилем, що поєднує чітку соціальну позицію, особистий непростий досвід, майстерність слова й глибину роздумів. Завдяки своїм текстам він назавжди посів місце в американському літературному каноні.
Народився майбутній автор 12 січня 1876 у Сан-Франциско й почав рано працювати: в школі продавав газети, а після її закінчення пішов на фабрику. Згодом влаштувався матросом на промислову шхуну, з якою мандрував найсуворішими й найпрекраснішими місцями. Важка робота стала джерелом історій для його майбутніх романів і спонукала замислитися про інший фах, з яким людині легше впоратися фізично.
1893 року чоловік взяв участь у літературному конкурсі та переміг. Тоді він вирішив бути письменником. Тепер Джек Лондон українською стає відкриттям для тих, хто шукає незабутніх читацьких пригод.
Книги автора
170
₴
-15 %
145
₴
Джек Лондон книги читав змалечку й саме з ними здобував важливу самоосвіту. У дев’ять він знайшов і прочитав один із вікторіанських романів Signa, який у майбутньому називатиме зародком своїх амбіцій та успіху в літературній творчості. Наступного року хлопчик вирушив до Публічної бібліотеки Окленда, де завдяки працівниці захопився навчанням і проводив години за цією справою.
Однак шкільний період добігав кінця й Джек Лондон ступив на стежку дорослого життя з важкою фізичною працею, дріб’язком грошей і постійними небезпеками під час роботи. Такі випробування в юному віці змусили хлопця прокласти шлях до письменництва, на якому він досягнув вершини слави й визнання.
Важкі часи, що загартували одного з найкращих письменників
У 13 років хлопець закінчив початкову школу, так і не потрапивши до середньої, оскільки родина не мала грошей. У 15 він вже мусив йти на фабрику. Парубок встиг спробувати безліч важких робіт, на яких безперервно гарував у надії на ліпше життя. Найвідоміші твори Джека Лондона сягають корінням у цей період поневірянь, випробувань і пошуків кращої для себе долі.
Попрацювавши на промисловій шхуні, помандрувавши просторами дикої природи й створивши про цей досвід нарис, Джек отримав перший гонорар і вирішив стати письменником. Фізична робота виснажувала й не тішила, а от пригоди в літературному світі могли наповнити душу й гаманець. Лондон вперто займався самоосвітою та вступив до Каліфорнійського університету.
Фінансів вистачило на один семестр, але рішення стати автором залишалося непорушним. Письменник продовжував важко працювати й набиратися досвіду для своїх текстів у стилі реалізму. З 1900 року почав публікуватись — і збірки Джека Лондона представили книголюбам талановитого, впертого митця, індивідуалізм якого ні з чим не сплутати.
Найкращі твори в напрямі натуралізму: дослідження боротьби за виживання
Оповідання Джека Лондона стали новою стихією в літературі, а самого автора витягнули з хронічної бідності. Лише за 1900 рік короткі історії принесли йому 2500 доларів, а вже за три роки митець остаточно ствердився як важливий автор американського канону. Книга «Поклик предків» про собаку Бака, який бореться за життя в дикому середовищі в епоху Золотої лихоманки, стала моментально успішною та згодом послужила основою для екранізацій.
За кілька років світ побачив славетний роман «Біле Ікло», історію якого читачі спостерігають через оповідь вовка. Після публікації тексту купити книги Джека Лондона поквапилися сотні тисяч людей, а сюжет надихнув режисерів створити тринадцять фільмів і два серіали.
1909 року письменник знову тріумфував: цього разу історією «Мартін Іден», заснованою на шляху автора до свого покликання. Наступні збірки, серед яких «Смок Беллю» лише підтверджували талант, майстерність і цілеспрямованість Джека Лондона.
Раптова смерть на ранчо
Джек Лондон відійшов у засвіти 22 листопада 1916 у віці 40 років. Навіть його міцне здоров’я не могло витримати важкої праці в молодості: останні місяці життя чоловік важко хворів і перебував на пізній стадії алкоголізму, постійно приймаючи опіум, щоб втамувати біль.
Досі ходять чутки про можливе самогубство автора й навмисне передозування ліками. Однак свідоцтво про смерть свідчить інше й дослідникам вже не дістатися до правди.