Панас Мирний – книги та біографія
Прозаїк, драматург і громадський діяч Панас Якович Рудченко, відомий як Панас Мирний, народився 13 травня 1849 року в сім'ї скарбничого. Дитинство майбутнього письменника пройшло на Полтавщині. Хлопець відзначався тихою вдачею і надавав перевагу побути на самоті, пізнаючи навколишній світ. Батьки могли дозволити сину гарну освіту, тому Панас навчався в училищах, а вже у п'ятнадцять років Руденко працював у Гадяцькому повітовому суді на посаді помічника бухгалтера. Так минали роки, де між розрахунками юнак почав занотовувати сюжети, які згодом віднайшли своє місце в романах автора.
Період корінних змін настав тоді, коли чоловік у 1872 році написав своє перше оповідання «Лихий попутав» і надіслав його до журналу «Правда». Підписав твір дещо видозміненим іменем — Панас Мирний. Автор надалі працював у казенній палаті, але друкував свої напрацювання на Наддніпрянщині та за межами України, через цензуру російської імперії. На початку літературного шляху книги Панаса Мирного не були відомі для широких верств населення, але сьогодні твори письменника — епохальні. Вони насичені повчальними мотивами, порушують табуйовані теми й підтримують «громадівський рух» XIX століття.
Книги автора
Панас Мирний книги створював слідуючи за своїм взірцем — старшим братом Іваном. У часи, коли Іван уже публікував свої доробки, Панас працював чиновником, що не приносило йому задоволення, хоч і був у пошані поміж колег. Згодом чоловік перестав пригнічувати своє прагнення до письма. Робота з пером надавала те, чого так не вистачало — відчуття свободи. Перші доробки об'єднують мотиви українського становлення, шани до своєї країни та висвітлення її краси. Романи Панаса Мирного відбивають еволюцію майстерності слова письменника: характерний стиль проявляється в реалістичності психології персонажів, епічності та детально описаних пейзажів, що поліпшуються з кожною новою композицією. Ідеалом поєднання яскравої народної мови та багатства тропів став роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Оповитий таїною образ Мирного
Титан української класичної літератури не бажав, аби його персону романіста розкрили: протягом усього життя чоловік приховував факт, що він пише та публікує п'єси, повісті й оповідання під псевдонімом. Митець вважав літературну діяльність чимось інтимним і приватним, там само не був схильним до розповсюдження інформації про своє особисте життя. Декілька разів порушував свою установу. Невідомо, було це помилкою організаторів чи Рудченка поставили у незручне становище, коли його викликали на сцену після вистави «Лимерівна». Надалі автор залишався «напівміфічною істотою».
Паралельно з творінням літератури письменник займався громадською діяльністю, тут не приховував своєї постаті. Брав участь в революційному визвольному руху, в кінці XIX століття нелегально працював у гуртку під назвою «Унія», що приховував документи й книги, які царська влада забороняла. Під час першої російської революції стає на захист прав жінок, підтримує їхні прагнення здобути визнання в патріархальному середовищі. Пише статті для журналу «Рідний край», у якому працювала Олена Пчілка, та розміщує у ньому уривки з прози. У 1915 році поліція російської імперії розшукує «політичну загрозу» Панаса Мирного, який раніше висловив свою думку, щодо ганебної заборони творів Шевченка.
Уславлені праці літературного генія
- «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — твір, який ґрунтується на подорожі автора до Гадяча, спочатку мав назву «Пропаща сила» і написаний в співавторстві з рідним братом письменника, Іваном. Робота насичена аналізом героїв, прослідковується персоніфікація — метафора, котра обдаровує життям різноманітні явища та предмети.
- Роман «Повія» — центральна проблематика драми зосереджена на складній долі жінки, яка має виборювати своє місце під сонцем. Частина доробку була опублікована вже після смерті автора. Провінція у творі уособлює хіть, своєю чергою місто — святилище, яке вберігає людину від катастроф. 1961 року відбулася прем'єра фільму за мотивами роману.
- П'єса «Лимерівна» отримала екранізацію у 1954 році, за десять років Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка відтворив роботу в театральній постановці. Також є модернізована версія постановки, яку у 2019 році запропонував глядачам Уривський.
Твори Панаса Мирного стали віддзеркаленням української ідентичності в період жорстокої цензури. Вони пробили шлях для наступних поколінь авторів і визначили курс на становлення сучасної української літератури, адже зараз багато митців віднаходять приклад для своїх робіт в драмах Рудченка.