Володимир Винниченко – книги та біографія
Єдина згадка про Володимира Винниченка одразу викликає асоціації із революціями, політикою та мистецтвом. 28 липня 1880 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький) народився майбутній письменник, перший голова Директорії УНР — Володимир Кирилович Винниченко. Він походив із простої селянської родини, але його життєвий шлях став прикладом того, як наполегливість та незворушні принципи впливають на розвиток свого народу. Чоловік з дитинства прагнув до знань, але враховуючи фінансові труднощі не зміг завершити навчання в престижній гімназії. Цілеспрямованість дозволила Винниченку екстерном скласти екзамени за середню школу, а згодом вступити на юридичний факультет Київського університету, що стало першим кроком до активної політичної й творчої діяльності.
У літературному просторі книги Володимира Винниченка відзначаються глибиною психологічного реалізму, в перших романах і більшості драм яскраво відчувається сценічність та складна інтрига, що побудована на контрастах. Неореалістичні тенденції у його творчості проявляються в трансформації жанрових форм, створюючи контамінації, де різні стилі співіснують між собою — це змішання дозволяє автору відтворювати багатогранність людського досвіду, передаючи одночасно і побутове, і буттєве.
Книги автора
Володимир Винниченко, чия доля переплелася з історією боротьби за українську державність, пройшов непростий шлях від революціонера до вигнанця. Арешт у 1903 році за участь у Революційній українській партії не тільки закрив йому двері університету, але й привів до Лук'янівської в'язниці. Звідти він здійснив втечу, після чого був змушений покинути рідну землю, щоб уникнути переслідувань. Роки життя за кордоном — час постійної боротьби за ідеали, що стали його життєвим кредо.
Коли спалахнула Перша світова війна, Винниченко, ховаючись від переслідувань на росії під чужим іменем, видавав журнал «Промінь». Але вже 1917 року, повернувся до свого рідного краю, де занурився в політичну діяльність і став одним із лідерів Центральної Ради, а згодом головою українського уряду. У вирі подій він виступав за автономію і суверенність України, однак ідеологічні розбіжності з іншими керівниками Директорії, примусили його вдруге покинути Батьківщину.
Драма у напрацюваннях «лікаря людських душ»
Письменник став основоположником течії українського модернізму — неореалізму, запровадив у літературу нові героїчні типи та філософські концепції, включно з конкордизмом, а також зробив внесок до розвитку наукової фантастики й антиутопії. Твори Володимира Винниченка глибоко психологічні та зосереджені на соціальних та моральних питаннях, зображають болючі проблеми української нації, досліджують її ментальність і традиції. Автор вдало зображував людські переживання — це відбилося у романах «Рівновага», «Записки Кирпатого Мефістофеля» і «Сонячна машина», які стали найвідомішими творами Володимира Винниченка.
Володіння рідкісним талантом бачити соціальні суперечності свого часу, віддзеркалювалися у малій прозі письменника. Він гостро відчував моменти, які несли в собі зерна майбутніх соціальних катаклізмів. Володимир Винниченко книги спрямовував на демонстрацію складних і суперечливих сторін людської природи, часто розкривав внутрішні конфлікти, моральні дилеми та пошуки сенсу життя. Також аналізував екзистенційні питання, ставив під сумнів усталені норми та виклики часу.
Купити книги Володимира Винниченка — це зануритися в психологічний стан героїв мистецтва автора, зрозуміти їхні емоції й боротьбу між бажаннями й обов'язками, а також спостерігати за їхнім прагнення до особистої чесності й гармонії із собою.
Кінець історії азартного революціонера
- Винниченко залишив Україну після того, як не зміг знайти спільної мови з радянським режимом, і знову опинився в еміграції, де продовжував писати та боротися за незалежність України своїми літературними й публіцистичними творами. Його звернення до Політбюро КП(б)У в 1933 році, в якому він звинуватив радянську владу в організації Голодомору, стало викликом, що позначив його як ворога радянської системи.
- У Франції Винниченко знайшов не лише притулок, але й підтримку в особі своєї дружини Розалії Ліфшиць, яка стала його надійною супутницею.
- Останні роки Володимир Винниченко провів у маленькому містечку Мужені, Франція, де він жив у відносній самотності та матеріальній скруті. Попри це, він залишався вірним своїм принципам, продовжуючи писати та працювати до кінця життя.
- Помер письменник 6 березня 1951 року, так і не отримавши дозволу повернутися в Україну. Його творчий спадок – це оповідання, десятки романів і драм, які залишили глибоке шрамування в українській літературі та національній свідомості свого народу.