Юрій Винничук – книги та біографія
Творити почав ще студентом, але книги Юрія Винничука публікували тільки на початку дев’яностих. За часів комунізму напрацювання митця привертало увагу КДБ: у помешканні чоловіка шукали антирадянську літературу, що змушувало його залишити домівку. Згодом він працював у багатьох сферах, перш ніж стати відомим письменником.
Славу завоював епатажними містифікаціями у вісімдесятих. Він видав вірш-ламентацію «Плач над градом Кия», вигаданим середньовічним ірландським поетом Ріанґабаром, який 1240 року нібито бачив облогу Києва монголо-татарами. Брехні ніхто не запідозрив, тому Винничук зізнався сам. Наразі його доробок налічує понад 40 творів, у яких автор поєднав фантастику, історію, чорний гумор і постмодерн.
Книги автора
Родина майбутнього автора походила з Волині. Батько входив до загону мельниківця Андрія Яворенка під час Другої світової війни й ще малому сину розповідав історії про свої роки в партизанстві. Після закінчення інституту Винничук Юрій Павлович почав працювати у редакції обласної газети «Прикарпатська правда». На чоловіка хтось доніс, нібито той зберігає вдома старі, табуйовані книги й займається антирадянською діяльністю.
Коли стався обшук, письменник втік до Львова й обирав професії, які б не привертати увагу органів. Лише у вісімдесятих митець поступово демонстрував публіці свій талант жанровими експериментами в українському постмодернізмі, що зробили його знаменитим.
Режисер, редактор і містифікатор: численні амплуа митця
За радянських часів Юрій Винничук книги майже не видавав (лише збірку «Спалах» у 1990 році), але цей час минав із користю для його творчості. Чоловік ділився тим, що аналізував роботу представниць різних професій, певний час «ходив із ними на діло» та уважно вивчав їхній побут: Такий досвід згодом відбився в одній з повістей автора «Діви ночі», що була опублікована 1992 року.
Вісімдесяті й початок дев’яностих стали вступом до творчого розквіту Винничука. Він був режисером Львівського естрадного театру «Не журись!», для якого писав сценарії, тексти пісень і навіть брав участь у виставах. Згодом обіймав посаду редактора відділу містики та сенсацій у газеті «Post-Поступ».
Найважливішим у той період стали літературні містифікації, в яких автор не мав рівних. Спершу це був текст нібито від ірландського середньовічного поета, згодом акровірш Анни Любовичівни XVII сторіччя, а тоді «справжні» щоденники Роксолани з гарему. Ці твори Юрія Винничука викликали резонанс, а митець утвердився як майстер гротеску, пародії та іронії.
Творче розмаїття письменника: казки, поезія, романи й оповідання
Протягом всього життя митець продовжує плідно працювати: спершу це були римовані тексти, а згодом автор відкривав для себе нові горизонти. Всі вірші Юрія Винничука написані в молоді роки, адже він переконаний, що така творчість належить лише юності. Згодом доробок наповнився історичною прозою й детективами. Неочікувано для самого письменника, однак він написав казки для дітей — твір «Місце для дракона», виданий у 1990 році, розповідає про епоху середньовіччя: з чудернацькими створіннями, поєдинками й боротьбою за престол.
Найвідомішими творами автора є «Аптекар», «Діви ночі», «Цензор снів» і «Танґо смерті», що відзначений премією Книга року BBC 2012. Купити книги Юрія Винничука варто всім, хто шукає романів, що з головою занурюють в історичний антураж, переплітають кілька сюжетних ліній у різних часових зрізах і захоплюють драматичним виром подій.
Також Винничук відзначився як упорядник краєзнавчих текстів: видання «Кнайпи Львова» знайомить зі світом старих львівських кав’ярень, ресторанів і готелів, де кипить життя.