Книги

Художня література

Українська література

Книжки для дітей

Книги для підлітків

Нон-фікшн

Комікси

Манґа

Електронні книги

Новинки книг

Передзамовлення книг

Статус товару

Акція

В наявності

Немає в наявності

Спецпропозиції

єКнига

Зимова єПідтримка

Видавництво

Видавництво Старого Лева

Портал

Автор

Павло Казарін

Павло Казарін - публіцист, телеведучій. Народився та виріс у Симферополі, переїхав до Києва в 2014 році після окупації півострова. Сфера інтересів - пострадянський дрейф та питання ідентичності. Вважає, що задача публіцистики - упорядкувати хаос до стану сенсу. Лауреат премії Високі стандарти журналістики (2017) та Премії імені Георгія Гонгадзе (2020).

Олександр Ірванець

Анастасія Левкова

Юлія Ілюха

Юлія Ілюха – українська письменниця, журналіст, волонтер АТО. Народилася 1982 року в селі Гонтів Яр на Харківщині. Закінчила Харківську державну академію культури та Львівський національний університет ім. Франка. За першою освітою – менеджер-економіст, за другою – журналіст. З 2005 року працювала журналістом у друкованих виданнях та на телебаченні. Друкувалася у «Літературній Україні», журналах «Дніпро», «Березіль», «Кур’єр Кривбасу», збірці письменників Харкова та Львова «Потяг 111». Неодноразовий лауреат обласного літературного конкурсу ім. О. С. Масельського у номінації «Проза». Фіналіст першого книжкового пітчингу «Книголав» від 1+1. Живе і працює в Харкові.

Максим Беспалов

Сергій Жадан

Ірина Славінська

Ірина Славінська — сучасна українська письменниця, журналістка, перекладачка та громадська діячка. Виконавча продюсерка Радіо Культура у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України. Освіта Закінчила факультет французької мови Київського національного лінгвістичного університету. Навчалася в магістратурі факультету літератури Піккардійського університету імені Жуля Верна. Магістерка французької філології. Журналістська діяльність Ірина Славінська працює в медіа з 2006 року. Була літературною оглядачкою «Української правди», авторкою та ведучою на каналі ТВi. З 2013 року працювала на «Громадському радіо» редакторкою програм та ведучою. 2018 року долучилася до команди Суспільного як виконавча продюсерка Радіо Культура. У 2023 році була обрана до складу Радіокомітету Європейської мовної спілки. У 2019 році за свою діяльність отримала Премію пам'яті Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці». Громадська діяльність 2014 року долучилася до Кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага».Також письменниця є членкинею Українського ПЕН. Неодноразово була кураторкою Української програми та спеціальних програм у межах Книжкового Арсеналу і Book Forum. Була членкинею Шевченківського Комітету до 2023 року. Літературна та перекладацька діяльність У 2011 році була видана перша книга авторки — «33 герої укрліт», де зібрано розмови з видатними українськими письменниками перших двох десятиліть української незалежності. У 2014 та 2015 роках вийшли дві книги «Історії талановитих людей», в яких — 22 життєві історії відомих українських особистостей. У 2019 році Ірина Славінська дебютувала в есеїстиці — вийшла її книга «Мої запасні життя», в якій письменниця рефлексує та розмірковує про історію своєї родини. Уже у 2021 та 2023 роках у видавництві Vivat вийшло дві книжки авторки з роздумами, порадами та інсайтами про дорослішання, прийняття себе, психологічне та фізичне здоров’я для жінок: «Майже доросла. Книжка для дівчат і про дівчат» та «Невже доросла: книжка для дівчат, які вже (майже) виросли». Також у Vivat готується до друку збірка есеїстики. Бібліографія авторки також багата на переклади. Завдяки роботі перекладачки, українською мовою можна прочитати такі твори як «Оргазм і Захід» Робера Мюшамбле, «Не сподівайтеся позбутися книжок» Умберто Еко та Жан-Клода Кар’єра, «Компас» Матіаса Енара, «Діти їхні» Ніколя Матьє, «Перша стать» Андре Роша, «Вибачте, на мене чекають» Аньєса Мартен-Люгана та інші. За переклад роману “Компас” «Не сподівайтеся позбутися книжок» Ірина Славінська стала лавреаткою премії «Сковорода».

Софія Андрухович

Олександр Михед

Юрій Винничук

Серед найвідоміших художніх творів Винничука романи «Діви ночі» (1991), «Танґо смерті» (2012), «Аптекар» (2015), «Цензор снів» (2016) та «Лютеція» (2017). Винничук також відомий як упорядник таких краєзнавчих книг як «Легенди Львова» (1999), «Кнайпи Львова» (2000), «Таємниці львівської кави» (2001) тощо, а також як автор численних збірок та антологій української літератури. Зокрема, Винничук є упорядником антології української фантастики XIX століття «Огнений змій» (1989), збірки української літературної казки XIX століття «Срібна книга казок» (1993), збірки українських літературних казок «Зачароване місце» (2006) тощо. Окрім того, у період з 2001 по 2010 рік у видавництві Піраміда вийшло 12 книжок різних авторів під брендом «Юрій Винничук презентує».

Петро Яценко