Еббі Хіменес: від пекарки до авторки бестселерів
А чи знали ви, що авторка сучасних любовних романів Еббі Хіменес ще й успішна кондитерка? Редакторки блогу Vivat знайшли дуже цікаву статтю про дві карʼєри Хіменес та те, як вона сама ставиться до своєї творчості. Ми переклали матеріал для блогу Vivat і запрошуємо вас прочитати.
Оригінальну статтю за авторством Келлі Воган було опубліковано на сайті TODAY.com у квітні 2024 року.
Шанувальники Еббі Хіменес поглинають її десерти та любовні романи. Авторка «Френдзони» та роману «Частина твого світу» перебуває на вершині своєї літературної та кулінарної гри.
«Це мої хобі. Випічка завжди була для мене хобі, письменство також. Я просто маю можливість робити те, що подобається іншим людям, і це чудово», — розповідає Хіменес TODAY.com.
Захоплива історія подвійної кар’єри Еббі Хіменес починається у 2007 році. У той час Хіменес працювала менеджеркою в роздрібній торгівлі, коли завагітніла третьою дитиною за три роки. Через шість місяців вона втратила роботу та ледве заробляла достатньо грошей, щоб сплачувати рахунки.
«Я вирішила відвідати кілька уроків з декорування тортів у місцевому магазині Michael’s, щоб відволіктися від своєї депресії», — каже Хіменес.
Те, що мало бути пластиром від тимчасових фінансових труднощів, стало основою успіху Хіменес.
Про запуск свого пекарського бізнесу
Еббі Хіменес ніколи не планувала продавати свою випічку, не кажучи вже про те, щоб відкривати та керувати пекарнею. Але рахунки продовжували накопичуватися, тому вона бачила лише один вибір: запустити просто у себе вдома пекарню Nadia Cakes, названу на честь її середньої дитини.
Протягом двох років Хіменес випікала та продавала різноманітні кекси у своєму будинку в Каліфорнії, поки її троє дітей лазили по ній, ніби вона ігровий майданчик. Хіменес каже, що була хронічно виснажена. І зрештою у неї розвинувся синдром зап’ястного каналу на обох руках. «Ураження нерва в правій руці було настільки сильним, що лікар сказав: „Операція в п’ятницю“», — розповідає вона.
Поки Хіменес одужувала, вона опинилася на межі психічного та фінансового зриву. «Я сказала чоловікові: „Я більше не можу це робити“. Люди, які цим займаються, або мають пекарню, або дитячий садок», — згадує вона.
Хіменес же керувала і тим, і тим, водночас заглиблюючись у ще більші борги.
Її чоловік мимохідь запропонував відкрити пекарню, ідея, на що, за словами Хіменес, вона витріщилася. Проте все ж таки благала місцевий банк надати їй кредит.
Після отримання позики в розмірі 5 000 доларів, згадує Хіменес, був «страшний» момент, коли вона та чоловік зняли з кредитних карток додаткові 125 000 доларів на початкові витрати.
«Ми були розорені. Ми думали: „Це дійсно все або нічого“. Або ми досягнемо успіху та матимемо пекарню, або втратимо будинок, машини, втратимо все», — каже вона.
Якби життя Хіменес було казкою, то наступної миті її притрусили б ельфійським пилом і відправили у нове фантастичне життя. У 2009 році вона відкрила двері магазину Nadia Bakes у Палмдейлі, Каліфорнія, щоб отримати «миттєвий успіх» з «чергами, що тягнулися за ріг будівлі».
Пекарня зробила собі ім’я тістечками «жеода», що виглядають так, ніби вирізані з кристала. Один торт підірвав інтернет завдяки своїй схожості з певною частиною тіла.
Хіменес каже, що вона не встигала за попитом, тому її чоловік звільнився з роботи менеджера з роздрібної торгівлі, щоб офіційно приєднатися до неї на посаді фінансового директора, займаючись фінансовою та логістичною стороною бізнесу.
Протягом шести місяців жінку взяли до участі в шоу Fabulous Cakes на каналі TLC, а потім у Cupcake Wars на каналі Food Network, де вона виграла 10 000 доларів за свою подачу кексів, натхненну стадіоном «Роуз Боул».
У той час вона була готова відкрити другий магазин, але конкуренція серед магазинів з капкейками в Каліфорнії спонукала її звернути свій погляд на схід.
«Ми дуже хотіли переїхати кудись, де є пори року. Тож ми вирушили у п’ятитижневу подорож країною з усіма дітьми в машині та проїхали через 23 штати. Коли ми приїхали до Міннесоти, то подумали: „Тут чудово“», — каже Еббі Хіменес.
Через три місяці родина вивезла речі зі свого каліфорнійського будинку, обмінявши пальми на парки штату Міннесота.
Про випадковий початок письменницької кар’єри
Відкривши не один, а два магазини в Міннесоті, Хіменес знову відчула, що прагне чогось нового, тому вона взяла до рук любовний роман, свій улюблений жанр.
«Я шукала певний вид романтики, і мені було дуже важко його знайти. Я хотіла щось кумедне, але водночас глибоке. Я хотіла читати історії, які були б реалістичними, ніби це були люди, яких я знаю. Мені було так важко знайти саме те, що я хотіла, і я подумала: „Знаєте що, можливо, я зможу написати свій власний роман“», — каже Хіменес.
Саме в цей момент я вирішую, що якби мені випала така можливість, я б вагалася, чи варто супроводжувати Хіменес у парк розваг. Вона видається мені людиною, яка рухається лише з однією швидкістю — швидше, ніж це можливо для людини — і ніколи не озирається назад. Але вона мене виправляє: «Знаєте, я насправді не з тих, хто любить ризикувати. Я дуже не люблю ризикувати. Мій чоловік — це той, хто каже: „Ні, ти можеш це зробити“».
Самопроголошена письменниця, яка не уникає ризику, задумала написати те, що вона описує як антиутопічний роман для підлітків, який був «абсолютно жахливим».
Отримавши пораду від літературного агента, вона тоді вирішила спробувати свої сили в написанні сучасного любовного роману. І знову Хіменес передала книгу новому літературному агенту, який вирішив взяти її як клієнтку.
Якщо ви читаєте це і думаєте, що Хіменес народилася під веселкою і спить на горщику із золотом, вона теж швидко вас виправить: «Після цього не все було так гладко. Після цього стало важко».
Хіменес каже, що так довго перебувала на зв’язку з видавцями, що в неї було достатньо часу, щоб написати чернетку своєї другої книги «Френдзона»: «Через дев’ять місяців ми отримали пропозицію на три книги, дві пропозиції надійшли в один день».
На час написання цієї статті (весна 2024 року) готується до виходу шоста книга Хіменес Just for the Summer, але письменниця вже на шляху до подвоєння своїх зусиль: «Після цієї буде ще дві книги, на які я уклала угоди. Не думаю, що колись зупинюся, бо я надто люблю це».
У певному сенсі її процес письма не змінився з тих ранніх «антиутопічних» часів. Успіх означав, що тепер у неї є будиночок на березі озера, де вона може затишно відпочити, коли потрібно «промовити 10 000 слів», але здебільшого ви знайдете її за письменництвом на дивані у вітальні.
Вона порівнює свій дім із «міжнародним аеропортом», через який одночасно проходять троє підлітків та чотири собаки: «Це дуже відволікає і не сприяє перебуванню».
Тим не менш, Хіменес каже, що має схильність завершувати свої чернетки за кілька місяців до дедлайну. «Якщо я здаю книгу вчасно, у мене виникає відчуття, що я запізнилася», — каже вона.
Про пізнання життя через історії кохання
Книги Хіменес, які, до речі, взаємопов’язані, чудово вписуються в жанр романтичної комедії — кумедні сцени співіснують із пікантними.
Однак, не називайте їх легким чтивом. У її книгах є серйозніші нитки, вшиті між сторінками, персонажі, які стикаються з тривогою, домашнім насиллям і безпліддям. Це був навмисний вибір, але не відразу бажаний, як каже Хіменес.
«Під час періоду відмов я часто чула: „Ми шукаємо легшу художню літературу. Зараз ми шукаємо легший роман!“» — каже Хіменес.
Такі відповіді її розчаровували: «Я не можу уявити собі написання чогось, що не мало б цих важливіших тем, бо романтика відбувається під час повсякденного життя. Це справжні речі, які трапляються зі справжніми людьми, коли вони закохуються».
Авторка вважає, що додавання реальних життєвих ситуацій є її сильною стороною. «Кожна моя книга зараз проходить ретельне бета-тестування та ретельне чутливе читання. У кожній своїй книзі я знаходжу порадників з важливих тем, тому вони здаються такими автентичними та точними», — з гордістю каже Хіменес.
Водночас вона виявила, що стигма навколо любовних романів змінилася. Читачі та видавці знають, що не варто очікувати від авторів любовних романів невиразного рукопису, який можна прочитати за один раз, а потім викинути.
«Коли я починала писати, були книгарні, в яких просто не було романтичної літератури. Зараз я бачу таке дедалі рідше. Зараз дуже рідко трапляється, щоб я зайшла в незалежну книгарню і не знайшла відділу романтичної літератури. Не тільки видавці ставляться до цього жанру серйозніше, я думаю, що й продавці ставляться до нього серйозніше, — каже вона, — Я також думаю, що багато людей вчаться будувати здорові, нетоксичні стосунки, читаючи правильні романтичні книжки».
Більше цікавих статей