«Зараз хтось прочитає і “о ні, боже, про оргазми та секс-іграшки в книзі для підлітків”» — інтервʼю з Анастасією Забелою
Героїня інтервʼю: Анастасія Забела, письменниця, психологиня, засновниця блогу про сексуальну освіту Utrusakh
Авторка: Катерина Булаєва, редакторка блогу Vivat
Книга «Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса» — хіт продажу інтернет-книгарні Vivat. Її авторку, психологиню, блогерку та секс-просвітницю Анастасію Забелу, ви, певно, знаєте. І, можливо, вже навіть придбали книжку.
Але, думаємо, вам цікаво буде дізнатися, як зʼявився фікус Бенджамін, які розділи далися письменниці найважче та якою була сексуальна освіта для самої пані Анастасії, коли вона була підліткою.
Про це та інше ми поговорили з авторкою, а розмову оформили в невелике інтервʼю, яке публікуємо в блозі Vivat.
На фото Анастасія Забела
— Якою була ваша сексуальна освіта? Звідки ви дізнались, що таке секс?
— Я, мабуть, як і більшість підлітків отримувала інформацію по крупинках. На той час ще інтернету в мене не було, комп’ютер з’явився, коли я вже була в восьмому класі, тому були якісь передачі по телевізору, журнали. Журнали, які, знаєте, мами наші замовляли: «Наталі», «Космополітен». Ще якісь дівчачі були, але такі журнали ми не виписували, а брали в бібліотеці.
І ось там були статті з розряду «Як подобатися хлопцю», «Що робити, якщо хлопець тебе запросив на побачення». Вони були далекі від сексосвіти, але тим не менш це було, мабуть, єдине, що на той час було доступно. Пізніше, коли з’явився інтернет, звичайно, з якимось питаннями можна було йти туди й отримати відповідь там.
Не було такого, що батьки зі мною говорили і я вирішила теж говорити з сім’ям. Ні, так не склалося.
— Дія вашої книжки відбувається у школі і ви самі проводите заняття з секс-освіти у школах. Будь ласка, розкажіть про цю свою діяльність.
— Спочатку було створено блог у тіктоці, це було чотири роки тому, а пізніше мене почали запрошувати університети, школи, садочки на розмови для батьків, лекції.
У нас невелика кількість спеціалістів, які працюють у цій сфері, то відповідно є кілька десятків людей, яких час від часу запрошують як спікерів, експертів у цій галузі. Бо поки сексуальної освіти, впровадженої як загальнообов’язковий предмет у шкільну програму, немає.
Це були переважно приватні школи, які можуть собі дозволити запросити когось на комерційній основі. Вони викручуються, як можуть. Державні десь самі закривають це питання — когось з учителів зобов’язують провести це заняття, десь просто нічого не проводять, а десь ось таким чином можуть закрити це питання серед своїх учнів.
Анастасія Забела проводить семінар на тему «Sex education» у Переяславі. Джерело: proslav
— Як ви придумали фікуса Бенджаміна?
— У лютому 2023 року надійшов запит від видавництва на книгу для підлітків: «Чи можемо ми щось зробити? Давайте спробуємо?» Хотілося, щоб це була не енциклопедія, щоб не в форматі просто запитання-відповідь, але по-іншому не інтегруєш ніби освітні моменти. Тому ми вирішили шукати варіанти нібито художньої книги, але в сюжет якої буде повністю запаковано ті питання, які актуальні для підлітків.
Спочатку виникла думка саме про роздягальню в спортивній залі. Сюжет розвивається саме в цьому приміщенні: фікус через ремонт в школі потрапляє до роздягалки. Знову ж таки через ремонт роздягалка зараз одна, хлопці і дівчата перевдягаються там по черзі. Якраз-таки роздягалка біля спортивної зали — це те місце, де учнів розділяють: дівчата окремо, хлопці окремо.
Особисто в моїй школі це був той момент, коли можна було розповісти якийсь секрет, поділитися своїми дівчачими справами. На той час тема менструації, наприклад, а тим паче сексу — це було більш табуйовано. І саме в таких маленьких групках, відокремлено була змога поговорити.
Зараз, коли я десь в сторис розповідала, чому саме роздягальня, хтось відповів, що вже діти не соромляться цієї теми. Дівчата можуть спокійно розповідати про якісь свої проблеми з місячними в класі, де є хлопці. І це теж про те, що в нас не стоїть на місці сексуальна освіта і потроху табуйованість з цих тем знімається.
Але повертаючись до Бенджаміна: спочатку виникла ідея роздягальні, потім треба було когось туди підселити, хто б міг бути там експертом. Була ідея зробити спочатку кактус, але кактус зазвичай асоціюється чимось таким колючим, від нього віє трохи негативом. До того ж, кактуси, насправді, через техніку безпеки в школах не часто стоять. А ось фікуси є в кожній школі, на кожному підвіконні, ледь не в кожному класі. І в моїй школі стояли ці фікуси. Фікус Бенджамін так і зʼявився.
І що цікаво: потім хтось з команди видавництва писав, що «мабуть, Фікус Бенджаміна існує десь у Всесвіті», тому що є книжка «Фікус Бенджамін розповідає про щастя» Сергія Пантюка. Вона дитяча, для шести років, і вийшла теж в цьому році. Тобто це паралельно було — я здала видавництву рукопис у липні 2023 року, книга Пантюка ще не вийшла на той момент, тобто я не могла знати. Але, мені цікаво навіть почитати її: що як справді цей фікус є у Всесвіті і він десь там говорить про щастя — це було б круто і логічно, що імʼя зʼявилося не тільки в мене в голові.
Мерч до книжки Анастасії Забели — наліпки з Бенджаміном та фразами про важливість здорових стосунків і сексуальної освіченості
— Які з тем було найскладніше описати?
— Найскладніша — тема сексуального насильства. Однозначно, вона була найважча. Про ВІЛ було досить важко.
Загалом, були складні ті теми, де потрібно було дуже обережно використовувати слова, для того щоб не стигматизувати певну групу, щоб не ретравмувати. Наприклад, щоб людина, яка пережила сексуальне насильство, прочитавши, що цей розділ не отримала умовних флешбеків. Ці теми потрібно висвітлювати так, щоб підтримувати, а не класти якийсь додатковий тягар на плечі. Тому ось ці розділи, певно, були найважчі.
— А чи була якась тема чи міф, які найчастіше зʼявляються в коментарях у вашому блозі? Щось таке, про що хотілося написати раз і назавжди?
— Насправді таких тем чимало. Феномен блогу в тому, що з тобою є певна категорія твоїх підписників, вони поступово підростають, їм ця тема вже не актуальна. Але при цьому приходять і нові, які знову і знову ставлять одне й те саме питання, наприклад, скільки днів мають тривати місячні. Це часто саме такі, дуже прості питання, які гугляться і відповіді знаходяться за першим посиланням, але людям все одно хочеться мати якогось «дорослого», якому б вони могли довіряти і якого б могли перепитати. Це так само, як я на калькуляторі перевіряю 38-17 — просто тому що я не довіряю собі у цьому плані.
Люди знають правильну відповідь, але їм хочеться почути, що полюції — це нормально, що асиметричні груди — це окей і вони такі у більшості, що місячні 4 дні — нормальна тривалість менструації.
Тобто хочеться знайти підтвердження тих знань, які вони вже мають. Плюс нашаровуються якісь інші факти: «Ось це я не чув. А ось це чув, але був не впевнений, що це правда».
Тому в книжці є багато тем, які вже піднімалися в моєму блозі. Могли бути дописи, великі відео, але все одно стовідсотково є хтось, хто про це ще не чув.
— Хоча книжка для підлітків, всі, звичайно, розуміють, що й дорослими їй корисно читати. Але як дорослій людині зрозуміти, що їй просто треба, необхідно прочитати? Наприклад, я не знаю це, це і це…
— Мабуть, немає такого. Я думаю, що кожен знайде щось нове. Наприклад, дуже мало людей знає про інтерсексність. Інтерсекс-люди залишаються в тіні, а в нас таке трошки ще гомофобне суспільство і багато нерозуміння щодо гендерної ідентичності.
Мені хотілося підсвітити їх: що транс-люди і інтерсекс-люди — це різні люди, що вони не обирають такими народжуватися. Інтерсекс-люди — це люди, чиї статеві ознаки не можна за усіма критеріями віднести виключно до чоловічих чи жіночих.
І ось наші дорослі досі не знають, багато людей не знають. А тут іще й трансофобія підключається, хоча це різне. Коли людина чує, що так невизначено все, у неї зразу 500 міфів в голові.
Книга орієнтована на підлітків, вони це прочитають й стануть дорослими, які це будуть знати. Але гарантовано серед дорослих зараз є ті, які чогось не знають і знайдуть для себе корисну інформацію.
Є розділ про оргазм, де згадується про те, що абсолютно більшість жінок не отримує задоволення від проникнення пеніса до вагіни, що необхідна додаткова стимуляція зовнішньо, тобто клітора. Для багатьох дорослих це теж відкриття: сексуальна освіта обмежилась порно, а в порно показували, що проникнення достатньо. І тому теми про оргазми, секс-іграшки тощо будуть актуальні й більш дорослим людям.
Ці теми, звичайно, стоять на межі. Зараз хтось прочитає і «о ні, боже, про оргазми та секс-іграшки в книзі для підлітків». Але там немає якогось заклику до дій, вони винятково інформаційні і більше про правила безпеки, про поводження з секс-іграшками. Адже колись ті підлітки, які зараз читатимуть цю книгу, виростуть і, можливо, в них з’явиться секс-іграшка. У них вже буде розуміння того, що отак використовувати можна, а отак не можна.
— Чи не думали ви далі написати, наприклад, окрему книжку для дорослих, інструкції, як говорити з дітьми про секс тощо?
— Є ідея, яку я плекаю давно, але її реалізація потребує дуже багато зусиль. Книжка в книжці: щоб це була книга для дітей молодшої шкільної ланки, для дошкільнят, але щоб там була додаткова вкладка, брошура, де є рекомендації про те, як говорити з дітьми. Цю брошуру батьки можуть вийняти і в ній буде максимально проста інструкція: як підготуватися до цієї розмови, що робити, якщо дитина запитала перше, друге, третє.
Звичайно, цієї інформації вистачає у відкритому доступі, але все одно люди бояться зробити помилку, не знають, як краще, де шукати достовірні джерела. Та й загалом, феномен багатьох людей — прагнути простих інструкцій: «Просто скажіть нам, як сказати про це дітям».
— Що б ви ще порекомендували читати підліткам, крім вашої книги? Може, якісь книжки про здорові стосунки?
— У мене в книзі, в кінці, є корисні посилання. Це безкоштовні інтернет-ресурси, які я можу радити:
- Сторінка «Пубертат» в інстаграмі: вони роблять анімовані ролики з гендерно-нейтральним персонажем Пубертатом, де якраз про підліткові проблеми — перший секс, прищі, сексуальна орієнтація і так далі.
- Є канал Dialoghub, де є короткі відео на теми, дотичні до сексу. Умовно за сніданком, доки ти 5 хвилин їсти, можеш подивитися і знайти відповідь на актуальне для тебе питання.
- Teenergizer — цікаві статті на теми, що стосуються сексу, багато інформації про ВІЛ.
- «Не дрібниці» — проєкт про стосунки, емоції, самопізнання.
Якщо з книжок: Ханна Віттон «Про секс. То як, поговоримо?» та «Приховане диво. Вся правда про анатомію жінки» (автори Ніна Брохманн та Еллен Стьоккен Дааль) — вона вийшла давно, але все ще зберігає актуальність. Ще є «Наука в коміксах. Sex», яка, щоправда, місцями спірна, але для підлітків теж.
Для дівчат чимало видали книжок, актуальних: «Про тебе справжню» — це теж про жіноче тіло. Для хлопців є «Повага. Хлопцям про кохання, секс і згоду» — вона трохи обросла скандалами в нас, бо там є про секс чоловіків із чоловіками. Я цю книжку бачила, в руках тримала, гортала, але сама не читала, щоб дати повний відгук. Про неї хороші відгуки давали мої колеги.
Дякуємо пані Анастасії за цікаву розмову. Дякуємо вам, що прочитали це інтервʼю. Книжку «Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса» ви можете замовити в інтернет-книгарні Vivat 🪴
Схожі статті