Навіть зло не працює в суботу: команда Vivat про манґу «Вихідний день Лиходія»
Авторка: Катерина Булаєва — редакторка блогу Vivat
Ви коли-небудь думали «Ой, не встигаю з цим робочим завданням, мабуть, доведеться попрацювати на вихідних»? Якщо так, то рекомендуємо вам почитати новеньку манґу від Vivat «Вихідний день Лиходія».
У цій статті ми розкажемо про саму мальовану історію від манґаки Ю Морікави, про те, чи вподобає її український читач та як редакція видавництва Vivat працювала над першим японським коміксом у видавничому портфелі. Для цього запросили поділитися думками, враженнями і досвідом перекладачку тайтлу Софію Онишко, його редакторку Марію Шагурі й пана Юрія з ґік-порталу про фантастику та мальописи UAGeek.
Чим лиходії займаються на вихідних
«Оповідь ведеться від імені Головного Лиходія — істоти, яка зневажає людей і мріє захопити Землю, щоб очистити її від цих мерзенних створінь… а потім заселити пандами 🐼
Наш герой прилітає з далекої планети просто до Японії й очолює організацію, що веде підпільну боротьбу з людством. Але навіть лиходіям потрібен відпочинок — він перевтомлюється на роботі й свято береже свій work-life balance. Не писати, не дзвонити і взагалі не турбувати у вихідні!» — описує сюжет перекладачка Софія Онишко.
Отже, це історія, що виводить на перший план не героя, а лиходія. Ми не знаємо його імені, підлеглі, іншопланетні завойовники, називають чоловіка Генералом. Він відомий відданістю справі захоплення планет, працелюбністю та справді руйнівною силою в боях проти захисників Землі — команди Рейнджерів. Однак у вільний час всіляко уникає робочих обовʼязків: полюбляє ходити на закупи, готувати й куштувати смачну їжу, а також часто відвідує зоопарк, бо просто шаленіє від милоти панд.
«Для мене Лиходій у певному сенсі зразкова (і недосяжна) модель здорового work-life balance: так, він там весь тиждень творить свої лиходійські справи і снує капосні плани захоплення планети, але от п’ятниця вечір — і все, робочий режим перемикається на відпочинок. Це навіть візуально дуже добре і чітко показано. У вихідні він максимально відсуває від себе всі „робочі“ питання включно з можливим протистоянням із рейнджерами, випадково зустрітими на вулиці, і віддається простим насолодам життя, які, буквально, роблять його більш людяним (привід замислитися, чи не так?)», — коментує редакторка коміксу Марія Шагурі.
Затишні історії та японці
Софія Онишко пояснює: «Це slice of life, але водночас і науково-фантастична комедія. Я вперше натрапила на такий мікс жанрів і отримала справжнє задоволення — разом із нашим героєм-лиходієм спостерігати за змінами сезонів, відкривати дрібниці японського побуту й вибирати смаколики в „комбіні“ (японський аналог „Сімі“)».
Та що ж це за сюжет такий — про відпочинок? А як же завоювання планети, епічні битви та підступні діяння? Та це в манзі теж буде, проте тільки на тлі та як пролог до вихідних, коли пан Лиходій нарешті може жити життя.
«Є манґа про все, що тільки можливо уявити. На будь-яку тему, в будь-якому піджанрі. І в кожного піджанру є свої поціновувачі. „Вихідний день Лиходія“ — це перш за все комедія, а ще slice of life (і чому б не використовувати термінологію українською — щодення, повсякдення, буденність). Ця тема повсякденності дуже прив’язана до японського життя миттєвістю. У них існує естетика насолоди моментом. Про це є книги українською: „Ікіґай. Віднайдіть сенс свого життя“, „Вабі-сабі. Пошук краси в недосконалості“, „Ікіґаї. Японські секрети довгого і щасливого життя“, „Ітіго Ітіє. Японське мистецтво бути щасливим тут і зараз“ — пояснює нам пан Юрій з UAGeek. —
Японці ж дуже виснажена роботою нація. Там така культура, що якщо ти на роботі, то нема моментів ні для відпочинку, ні для гумору, ні для щастя родинного — нічого в цей час не важливо, крім роботи. Ворк-ворк-баланс. Відпочинок, насолода, час з друзями, життя для себе — все це у них переноситься у позаробочий час.
Буває так в ісекаї (це японський піджанр фантастики, де персонажі потрапляють в інші виміри), що головний герой, перед тим, як опинитися у фантастичному світі, помирає на роботі в реальному».
За словами нашого співрозмовника, подібні японські історії відрізняються від, наприклад, західного затишного фентезі. Скажімо, для західних письменників і читачів затишними є оповідки про організацію роботи, приємний колектив, маленький бізнес. А от в японських історіях, як «Вихідний день Лиходія», затишок — у відпочинку.
«Умовно кажучи, робота переслідує бідних японців, ніби божевільний сталкер. Тож у свій вільний час вони від неї рятуються. Це й відрізняє їх cozy прозу та мальописи від західних. Зокрема, „Легенди та латте“ — це про затишне облаштування роботи, а історія Лиходія — про відпочинок, панд і морозиво», — зазначив він.
Видання манґи — новий досвід для команди Vivat
«Вихідний день Лиходія» — це перша японська графічна історія у редакційному портфелі Vivat. Тож це був новий цікавий досвід для команди. Очікувано, у постійних читачів книжок Vivat можуть виникнути сумніви, чи цей тайтл підійде саме їм — колеги поспішають їх розвіяти.
До перекладу видавництво запросило Софію Онишко, яка сама мешкає в Японії та добре розуміє тамтешню культуру. Але це не означає, що новачкам в жанрі манґи чи тим, хто не знає багато про життя в «країні Сонця, що сходить», буде нецікаво чи незрозуміло. Адже наш головний герой, Генерал, сам вперше в Японії й у своїх справах вихідного дня часто дізнається, щось нове про звичаї, життєустрій, місцеву кухню тощо.
На запитання, чи довелося під час перекладу опустити якісь моменти, щоб нашим книголюбам історія була зрозуміліша, пані Софія відповіла: «Я щиро вірю в українських читачів і в їхню цікавість до інших культур :) Особливо — якщо вони взялися читати японську манґу.
Тому ми з редакторкою Марією нічого не прибирали. Навпаки, додавали примітки, щоб пояснити цікаві культурні моменти.
Наприклад, у манзі згадується літній фестиваль Танабата — або «Зоряний фестиваль». Його історія бере початок із легенди про дві закохані зірки — Альтаїра та Вегу, яких розділяє Молочний Шлях. Раз на рік, у день фестивалю, вони можуть зустрітися. А ще є папірці тандзаку, на яких люди пишуть свої бажання й вішають їх на бамбукове дерево. Цього немає в нашій культурі, але саме тому так цікаво бачити, як Лиходій, прибулець з іншої планети, відкриває ці «японські штучки» разом із нами.
Йому допомагають люди навколо: продавчиня м’ясних пиріжків показує, як писати побажання на тандзаку, працівниця цілодобової крамнички радить спробувати булочку «чюкаман», а загадкова дівчинка під сакурою показує йому цвіт японської вишні. Кожна така дрібниця — як маленьке відкриття, яке ми проживаємо разом із ним».
«Це гумористична історія, тобто вона легка, ненапряжна і не вимагає попереднього знання якихось японських літературних форм чи побутових ситуацій. „Лиходій“ звертається до того, що є універсальним: комічні ситуації, іронічні події, пародія тощо. Звісно, там є контекст з японських супергеройських шоу, які у нас можуть бути знайомі через їх адаптацію в американські Power Rangers. Але він достатньо інтуїтивно зрозумілий», — вважає пан Юрій.
Редакторка Марія Шагурі, на рахунку якої у Vivat вже такі комікси, як «Підлітки-титани: Рейвен», «Пристрасті Олімпу», «Бетмен і Джокер. Згубний дует», «Шановна Ліго Справедливості», ділиться таким досвідом: «Редагування манґи — складний і водночас захопливий процес. З одного боку, це нагадує роботу над коміксом: є репліки, які належать персонажам і які потрібно зробити максимально „живими“, пам’ятаючи про те, що вони мають бути не надто довгими і не надто короткими і вписуватися в текстову „бульку“. З іншого боку, мова оригіналу — японська, що спонукає до більш активної взаємодії з перекладачкою і обговорення потенційних значень тієї чи іншої фрази».
«А ще весело було підбирати якусь смішну українську лайку, коли Лиходію треба висловитися :)», — додає Софія Онишко.
Важлива одна особливість манґи — те, що вона читається справа наліво. Для українського читача ніби читання «ззаду-наперед». А для редакційної команди це означало таке, ділиться пані Марія: «На етапі вичитування верстки дивно гортати пдф знизу вгору, але до цього досить швидко звикаєш 😊»
А ще під час роботи команду зачарувала краса цього мальопису та талант авторки (до речі, якщо ви вподобаєте стиль Ю Морікави, українською також перекладено її манґу «Мої близнюки»). Пані Софія коментує: «Ю Морікава має неймовірне відчуття нюансу. Її мальовка — красива, ніжна й точна до найменших емоційних змін. У робочому режимі герой — зловісний демон, а у вихідний — загадковий хлопець із чубчиком, що падає на очі. Але навіть крізь цей чубчик видно, коли він розчулений, а коли сердиться (спойлер: розчуленим він буває набагато частіше). В особливі моменти манґака показує нам його очі. Так само вона дуже детально промальовує світ навколо. Вона показує нам красу буднів, мікрорадощі, які приносить кожен день. Ну і як не згадати про несамовито милих панд, якими кишить кожен том цієї історії».
Кому сподобається «Вихідний день Лиходія»
«Як на мене, в цієї манґи максимально широка потенційна аудиторія: і прошарені фани, і люди, які тільки відкривають для себе жанр, зможуть знайти там щось для себе.
Тут є і масштабна історія протистояння загарбників і захисників, і потужна індивідуальна історія головного героя, який виявляється не таким однозначним, як міг би бути, зважаючи на його посаду і мету на Землі, і знайомство з повсякденним життям японського міста та традиціями Японії, поданими дуже ненав’язливо, але так цікаво, що хочеться довідатися ще більше.
І, звісно ж, тут є панди. А хто не любить панд?» — зазначає Марія Шагурі.
А пан Юрій додає: «Якщо ви фанат жанру, то вам сподобається. Історія, як мінімум, отримала аніме. Тобто мангу визнали достойною анімешної реклами». Тут варто доповнити, що в Японії, щоб прорекламувати манґу часто створюють аніме за нею — ще одна цікава особливість японської культури та маркетингу, яку має на увазі пан Юрій.
І раптом ми досі не переконали вас читати «Вихідний день Лиходія», то зараз точно допереконаємо словами перекладачки пані Софії: «Я абсолютно точно полюбила цю історію в процесі перекладу. З кожним розділом вона подобалася мені все більше. Особливо через те, як манґака закохує нас у маленькі цінні моменти кожного дня: любов до тварин, теплі стосунки між людьми, дрібниці, що створюють справжній затишок.
Особливо цікаво спостерігати, як наш Лиходій відкриває для себе весь спектр людських емоцій і поступово починає перейматися тими „мерзенними смертними“, яких спочатку так зневажав :) Сподіваюся, що й вам ця історія припаде до душі!»
У матеріалі використано зображення з аніме-серіалу «Вихідний пана Лиходія», 2024 р.
