Злочинець відомий з самого початку: добірка перевернутих детективів

Авторка тексту: Ольга Боднар

Перевернуті детективи — оригінальний формат, що з’явився у літературі та кінематографі ще минулого століття. Цей термін об’єднує історії, де злочинця і жертву показано відразу, а далі ми спостерігаємо, як детектив розкриватиме вбивство, в яку гру захоче погратися із ним зловмисник. Дивина, але поява вбивці вже на перших сторінках книги не псує враження навіть тим читачам, які бояться спойлерів.

Кому першому з письменників спало на думку так експериментувати з жанром? Якими характеристиками вирізняються інвертовані детективи (Inverted detective, якщо захочете пошукати англійською), коли з’явився термін «howcatchem», розповідаємо далі і радимо захопливі книжки.

Поява терміну «перевернутий детектив», його особливості і використання зачинателями жанру

Якщо у класичному детективі все обертається довкола пошуку особи, яка скоїла злочин, то у детективі навпаки автор з читачем знають антагоніста, але окремі деталі справи, мотив злочину або ж історія розслідування ще попереду.

Термін «перевернутий детектив» чи «inverted detective story» запропонував британський письменник Річард Остін Фрімен. Він розповідав про нетиповий підхід до побудови розповіді в есеї «Мистецтво детективної історії», де посилався на свою збірку The Singing Bone 1912 року. 

В кількох оповіданнях, серед яких The Case of Oscar Brodski («Справа Оскара Бродського») автор застосував концепцію перевернутого детективу:

«Кілька років тому я розробив, поекспериментувавши, перевернуту детективну історію з двох частин. Перша частина була докладним і детальним описом злочину, в ній викладалися передумова, мотиви та всі супутні обставини. Читач бачив скоєний злочин, знав все про злочинця та володів усіма фактами.

Здавалося б, розповідати більше нічого. Але я розраховував: читач буде настільки зосереджений на злочині, що пропустить докази. Так і сталося. Друга частина, яка описувала розслідування злочину, справила на більшість читачів враження нової інформації».

Як розпізнати перевернутий детектив

Структуру у перевернутому детективі письменник може модифікувати на свій розсуд, хоча головна ідея зберігається. Часто зустрічаємо такі сюжети:

• Класичний інвертований детектив. Зловмисники відомі з перших сторінок, далі читач спостерігає за стратегією розслідування поліції. Письменники глибше розкривають особу, яка скоїла злочин: особливості її характеру, травми, мотиви тощо.
• Детектив з ненадійним оповідачем. Коли розповідь ведеться від імені героя, який був причетним до злочину, читач ризикує дізнатися напівправду або дуже суб’єктивну версію подій, що трапилися. Герой може робити це свідомо (наприклад, він блискучий маніпулятор) або несвідомо (страждає від емоційних чи психічних травм, має проблеми зі сприйняттям реальності тощо). Коли виникають сумніви щодо чесності персонажа, залишається лише проаналізувати сюжет, можливо, поглянути на ситуацію з іншого боку, скориставшись підказками самого автора.
• Історія має елементи перевернутого детективу. Спочатку події розвиваються за звичним сценарієм — шукаємо злочинця. Всередині сюжету розкривається правда або з’являються нові деталі, що повністю перевертають уявлення про ситуацію.
• Поєднання детективу й трилера. У перевернутих детективах ми шукаємо відповіді на численні запитання, які занурюють в темні закутки душі злочинця. Що спонукало його так вчинити? Чи можна вважати його антагоністом? Як вестиме слідство детектив, яка його стратегія? Як спіймають злочинця і чи викриють його взагалі? Як покарають і чи покарають? Що було до злочину і що буде далі? З питання «Хто скоїв злочин?» ми переходимо до питання «Як його впіймати?». Повноцінно і яскраво розкриватися ці питання можуть і в психологічному трилері.

Чимало британських авторів минулого століття працювали над інвертованими детективами:

🕵️ У романі Malice Aforethought («Злий умисел»), опублікованому 1931 року, британський письменник Ентоні Берклі застосував підхід перевернутого детективу. Історія розпочинається наступним чином: «Лише через кілька тижнів після того, як він вирішив убити свою дружину, доктор Біклі вжив будь-яких активних заходів у цій справі». Далі сюжет розповідає більше про персонажа: що сприяло у плануванні злочину, як було його скоєно і що врешті призвело до того, що Біклі таки викрили й покарали.

🕵️ До ранніх зразків перевернутих детективів належать історії про детектива Френча. Вони написані Фріменом Віллсом Крофтсом, британським інженером й письменником, який належав до відомого Детективного клубу, разом з Агатою Крісті, Ентоні Берклі, Честертоном та іншими представниками «Золотої доби детективів». Серед інвертованих детективів, створених Крофтсом: п’єса The 12.30 from Croydon (1934), Antidote to Venom (1938), Mystery on Southampton Water (1934).

🕵️ Британський автор Рой Вікерс написав багато перевернутих детективів, де розповідається про особливий відділ Скотленд-Ярду (він називається The Department of Dead Ends) та інспектора Рейсона, що розслідує нерозкриті справи завдяки оригінальним підходам. Автор не приховує від читача особистості убивць та мотиви їх вчинків. Персонажі історій Вікерса дуже яскраві, різні за віком, характерами, статусом, а розслідувачі з департаменту блискуче розкривають убивства, помічаючи дрібниці, на які звичайним слідчим, вочевидь, забракувало б уваги та фантазії.

Наприклад, у детективному оповіданні The Rubber Trumpet («Гумова труба») автор відразу повідомляє, що вбивцею є такий собі Мансі, і ми маємо нагоду спостерігати за ним. Після вбивства він змінює місто, роботу та живе іншим життям. Проте незбагненним чином у викритті злочину зіграє ключову роль гумова труба, яка на перший погляд не має стосунку до справи. Цей предмет викликає у Мансі спогади з минулого і призводить до низки неприємних для нього подій.

Поява терміну «howcatchem»

Термін «howcatchem» («як їх спіймають»), як протиставлення терміну «whodunnit» («хто це зробив») запропонував британський письменник та сценарист Філіп Макдональд. Він працював у жанрах детективу й наукової фантастики, спочатку на батьківщині, а потім у Голлівуді.

У трилері Murder Gone Mad 1931 року про серійного вбивцю Різника Макдональд спочатку знайомить читача з безмовним антагоністом та розповідає про його діяння. А тоді описує роботу Скотленд-Ярду.

Письменник назвав цей підхід терміном «howcatchem»: «Самі ж історії, як приклади різних типів того, що нині (на жаль, як на мене) узагальнено називають „детективними“, видавалися мені доволі вдалими: The Rasp (інший роман письменника 1924 року — прим.ред.) як чистий, класичний whodunnit; Murder Gone Mad як оповідь про масове вбивство, наполовину whodunnit і наполовину (як я сам це назвав) howcatchem».

Термін прижився у популярній культурі та літературі 1970-х років. Письменники та сценаристи використовували його для опису «перевернутих» детективних історій. Найяскравішим зразком у форматі «howcatchem» вважається серіал «Коломбо» (1968-2003 рр.) з Пітером Фальком у головній ролі. На початку кожного епізоду глядачеві демонструють злочинця. Лейтенант поліції Лос-Анджелеса Френк Коломбо шукає підказки, формує доказову базу та ставить питання, які допоможуть віднайти правду. 

Образ культового персонажа створили сценаристи Річард Левінсон і Вільям Лінк. Він вдало виділявся з-поміж ідеалізованих героїв детективів і подобався глядачам. На противагу їм Коломбо виглядає доволі простодушно (це дозволяє йому збити злочинця з пантелику), не переймається виглядом свого костюма і бежевого тренчу, має розпатлане волосся. Помічає найдрібніші деталі і розплутує найскладніші справи.

Чому книголюби вподобали перевернуті детективи

Здавалося б, ми любимо детективні книги за таємниці, які автори зберігають до останніх сторінок. А перевернутий детектив дає розгадку вже на першій сторінці. Тож розмірковуємо, чому читачів все одно ваблять історії, де начебто все відомо наперед:

✨ Цікавість до внутрішнього світу персонажів. Вони бояться, ризикують, намагаються контролювати ситуацію, будують стратегії. Спостерігати за психологічним протистоянням детектива й злочинця захопливо.

✨ Бажання мати перед собою повну картину подій. Злочинець перед нами, але питання в тому, чому він наважився на вбивство, чи наздожене його покарання і коли. Автор пропонує своєрідну інтелектуальну гру: на кожній сторінкою цікавої книжки ми збираємо нові факти, наче пазлики, які допомагають повноцінно розкрити історію.

✨Читач знає більше, ніж детектив. Рідкісна ситуація, але дуже приємна.

Що прочитати поціновувачу інвертованих детективів: 8 рекомендацій

Тим, хто із захватом спостерігає за викриттям підступних злочинів, пропонуємо цікаві детективи, схожі на серіал «Коломбо», але у форматі книги 😉

«Як убити свого боса», Руперт Голмс

«Як убити свого боса» — нетиповий детектив із блискучим гумором і харизматичними персонажами. Ми помандруємо у 1950 рік, щоб більше дізнатися про Консерваторію прикладних мистецтв ім. Ґ. Мак-Мастера, де готують першокласних убивць. Місце розташування розкішного навчального закладу з приналежними до нього територіями відоме обмеженому колу людей, тому потрапити туди дуже непросто. Але перед вами — посібник, написаний деканом консерваторії Гарбінджером Гарроу, який ділиться історіями трьох студентів.

Кліфф Айверсон, Джемма Ліндлі й Далсі Моун — учні, яким випала можливість здобути дуже специфічні навички в академії. Дипломною роботою кожного випускника стане продумане вбивство, в якому він / вона не має залишити для поліції жодної зачіпки, забезпечивши собі залізне алібі. Якщо ж учень не впорається із завданням, на нього чекають дуже неприємні наслідки — смертельні. У цій книжці ми наперед знаємо вбивць і досліджуємо оригінальні способи «прибрати» жертву. Проте чи вдасться студентам довести справу до кінця і вийти сухими з води?

«Таємна історія», Донна Тартт

Університетський роман Донни Тартт «Таємна історія» має виражені ознаки перевернутого детективу.

«У горах танув сніг, і Банні був мертвий кілька тижнів, перш ніж ми збагнули всю серйозність нашого становища. Адже, розумієте, він уже був мертвий протягом десяти днів, коли його знайшли». З цих слів розпочинає свою оповідь Річард Пейпен, один із шести членів закритої спільноти студентів, які так захопилися дослідженнями еллінської культури і лекціями свого впливового професора Джуліана Морроу, що почали випробовувати межі дозволеного, аж до вбивства.

«Мовчазна пацієнтка», Алекс Майклідіс

Героїня трилера Алекса Майклідіса, художниця Алісія Беренсон, вбила свого чоловіка, пустивши у нього п’ять куль, а тоді намагалася порізати собі вени. З того часу жінка не промовила жодного слова і тепер перебуває у психіатричній лікарні. Минає шість років. Зацікавлений цією справою психотерапевт Тео Фабер починає працювати у лікарні, де перебуває жінка. Він проводить з Алісією сеанси, намагаючись отримати від неї хоча б якусь інформацію. А ще опитує близьких та знайомих жінки, щоб отримати про неї більше інформації.

Читач дізнається про те, куди просувається у розслідуванні Тео, а також паралельно отримує уривки зі щоденника Алісії, де розказано про її життя до вбивства. В якийсь момент закрадаються сумніви щодо вини мовчазної пацієнтки та ще більше хочеться побачити повну картину злочину. Фінал історії приголомшує, завдяки поєднанню саспенсу й драми запам’ятовується надовго. Роман також містить покликання на давньогрецьку літературу.

«Справа Колліні», Фердинанд фон Ширах

«Справа Колліні» — роман німецького правозахисника та письменника Фердинанда фон Шираха. У розкішному берлінському готелі кілька разів стріляють у літнього чоловіка, промисловця Жана Батиста Меєра. Той помирає. Убивця — Фабріціо Колліні, відповідальний працівник заводу, пересічний чоловік з хорошою репутацією. Він не заперечує скоєння злочину, однак і свого мотиву не розкриває. До справи долучається молодий адвокат Каспар Лайнен, щиро відданий професії, але зовсім недосвідчений. З’ясовується, що чоловік, який став жертвою злочину, є дідусем його близького друга. Як діяти молодому правозахиснику? Роман піднімає питання справедливості покарання, спокути і розкриває підводні камені системи правосуддя.

«Майстер загадок», Даніель Труссоні

В інтелектуальному детективі «Майстер загадок» американська авторка Даніель Труссоні занурює в хитросплетіння небезпечних таємниць. У в’язниці суворого режиму відбуває покарання Джесс Прайс, «німа» письменниця. Психологиню Мозес, що працює з ув’язненими, зацікавлює малюнок жінки: зображення містить дивні символи. Щоб розкрити їхнє значення, докторка звертається до Майка Брінка, котрий після пережитої травми отримав фотогенічну пам’ять і здатність виконувати найскладніші розрахунки за лічені миті. Тепер він займається створенням загадок, якими Прайс просто одержима. З’ясовується, що малюнок письменниці відсилає до ідей з релігійного містицизму, трансгуманізму, має футуристичні елементи. Чоловік занурюється у справу Прайс з головою, досліджує деталі справи, за яку жінка відбуває покарання. У дивному малюнку Брінк вбачає «Загадку Бога»…

«Сад метеликів», Дот Гатчисон

«Сад метеликів» — трилер з елементами жахів, що піднімає складні теми й тримає читача в напрузі до викриття однієї з ключових персонажок. ФБР заарештовують серійного маніяка, гвалтівника та викрадача на прізвисько Садівник. Той тримає своїх жертв у невеликому саду-оранжереї, кожна з дівчат отримує татуювання метелика. Слідчі виділяють одну з полонянок, Майю. Дівчина розповідає моторошні деталі не тільки про перебування в саду, а й про себе. Слідчим стає зрозуміло, що її розповідь стане ключем до розгадки всього, що відбувалося у тому місці.

«Убивство для тебе, убивство для мене», Стів Кавана

Трилер від ірландського автора «Убивство для тебе, убивство для мене» має певні ознаки перевернутого детективу: розповідає про двох жінок, яких об’єднало спільне горе. Вони обоє втратили доньок і жадають помсти, тож вирішують допомогти одна одній. Венді вб’є того, хто забрав життя доньки Аманди. В свою чергу, Аманда помститься вбивці доньки Венді. Чи вдасться жінкам довести справу до кінця і що може завадити здійсненню цього плану?

Паралельно Стів Кавана розповідає історію Рут Ґельман — жінки, що постраждала від небезпечного маніяка Містера Блакитні Очі.

«Моя сестра — серійна вбивця», Оїнкан Брейтвейт

Авторка трилера «Моя сестра — серійна вбивця» пропонує незвичний формат історії, пронизаної сарказмом, де ми знаємо про злочинницю наперед. Життя сумлінній медсестрі Коріді постійне ускладнює її сестра — Айола. Остання не вирізняється відповідальністю і постійно звертається за допомогою до родички, щоб та допомагала їй приховувати сліди злочинів. Річ у тім, що Айола постійно вбиває своїх хлопців, пояснюючи це спробою самозахисту, а Коріді не може відмовити сестрі в допомозі. Ситуація загострюється, коли перешкодою у відносинах сестер стають чергові стосунки. Айола зустрічається з хлопцем, що не байдужий її сестрі. Тепер лише залишається чекати, чи приведуть дії героїнь до поступового викриття поліцією чи їм все зійде з рук?

Детективи у незвичному форматі стануть ідеальним вибором для поціновувачів загадкових історій, коли хочеться прочитати щось новеньке. Сподіваємося, що й варіанти з нашого списку привернуть вашу увагу 📚

У статті використано кадр з телесеріалу «Коломбо» 1968-2003рр.