Трансформація образу фейрі: від дитячих казок до дорослих історій
Авторка тексту: Ольга Боднар
Фейрі можна сміливо назвати одними з найзагадковіших фантастичних істот, перш за все через десятки суперечливих описів цих створінь. Мабуть, якби ми попросили вас уявити фейрі ще кілька років тому, більшості спали б на думку милі крихітки з крильцями, як-от Дінь-Дінь з діснеївських мультфільмів. Сьогодні ж читачі, яких захоплюють популярні фентезійні книги про фейрі та їхні взаємини з людьми, часто уявляють перших як красивих, холодних і безжальних створінь.
Згадки про істот, що їх можна класифікувати як фейрі, з’являлися у фольклорі різних народів. Вони змінювалися рівно настільки, щоб вдало вписуватися в культурне тло своєї епохи. Тому одні фейрі приносять втіху навіть малятам, а з іншими краще не жартувати, бо вони мають направду демонічний вигляд і характер. Про те, як змінювалося уявлення про цих істот та які книжки про фей пишуть сьогодні для дорослих, розповідаємо у цьому матеріалі.
Хто такі фейрі та звідки вони взялися
Фейрі можна охарактеризувати як збірний образ потойбічних антропоморфних істот, що з’явилися у європейському фольклорі, зокрема, у кельтів та германців. Приклад одного з перших прообразів фейрі — богиня Маха з племені Туата Де Дананн, героїня ірландських легенд. Створіння з цих історій постають могутніми та надзвичайно мудрими. Їхня музика прекрасна, їхні таланти та войовничі якості викликають захват.
З фейрі ототожнювали і ельфів, високих прекрасних створінь, і тролів, невеликих істот з яскраво вираженими фізичними недоліками. Взагалі, більшості фейрі притаманні своєрідні риси у зовнішності, такі як загострені вуха, чи розкосі очі, чи ікла тощо. Серед популярних до наших днів магічних істот кельтської міфології — феї, піксі, лепрекони, банші.
Подібні створіння зустрічалися й у міфах інших народів. Дослідники згадують духів природи античних часів — дріад і німф; пишуть і про язичницьку культуру, зокрема слов’янську міфологію, де таких істот уособлюють духи померлих; у християнській традиції фей прирівнювали до грішних янголів, демонів. Звертаючись до східних культур, можна помітити, що схожими до фейрі особливостями володіють джини, які виконують людські бажання.
Фейрі майже завжди асоціювалися з природою, в історіях вони могли бути самітниками або перебувати у фейській спільноті, час від часу перетинаючись з людьми.
Фейрі виконували дуже корисну функцію: люди пояснювали незбагненні для себе речі, вигадуючи історії про потойбічних істот. Наприклад, достаток чи щедрий урожай сприймався як благословення чи подарунок фейрі, а втрата дітей, хвороби, каліцтва чи голод — як шкода чи покарання від потойбічних істот.
Поширеними були міфи про фейрі, які підмінюють немовлят або викрадають їх. Викрадали вони не тільки людей, а й худобу.
Оскільки життя поруч із чарівними істотами було доволі ризикованим, люди мали у своєму арсеналі різні пристосування та «магічні ритуали» для захисту від фейрі. Згадайте про це, якщо одного вечора гулятимете на природі і натрапите на блукаючий вогник 😉Насправді все просто: якщо вогник заманює мандрівника у незнайому місцину, це фейрі хочуть заплутати йому дорогу. Щоб цього не сталося, потрібно … не йти у підозрілий бік. Отож, подорожні уникали небезпечних стежок, а також місць, де на їхнє переконання жили фейрі. Уникнути взаємодії з феями допомагало носіння одягу навиворіт, шматочок хліба у кишені або чотирилисник конюшини (ця рослинка навіть робить невидимого фейрі видимим). Активно використовували сіль.
Відлякували створінь і церковні дзвони. Щодо звуку маленьких дзвоників існують суперечливі теорії, але врешті можна зійтися на тому, що вони відганяють саме злих фейрі, а для добрих не становлять загрози. Сталевих і залізних предметів, вогню фейрі також бояться.
Якщо за людиною гналися фейрі, та могла перестрибнути через проточну воду або спуститися вниз по річці за лінію припливу — злісні створіння не могли перейти цю межу.
Як класифікувати фейрі
Є чимало версій класифікації цих створінь, кожен дослідник вважає по-своєму і тут також важко спинитися на чомусь одному. Здається, запропонувати єдину версію, яка задовольнить абсолютно всіх — складне завдання. Ми вибрали три цікаві варіанти.
Фейрі у фольклорі
Шотландський фольклор ділить фейрі на Сяйливий Двір (Seelie Court) та Темний Двір (Unseelie Court). Це одна з найпопулярніших класифікацій: істоти Сяйливого Двору загалом більш доброзичливі до людей, полюбляють докучати їм витівками, однак не становлять реальної небезпеки. А ось фейрі, що належать до Темного двору, часто завдають шкоди: якщо їх образити, це загрожує найжахливішими покараннями.
Французькі казкарі ділили фейрі на добрих і злих. Фейрі могли бути одинаками або належати до фейської спільноти. Ще один вид — приручені фейрі, які співіснують з людьми.
Сучасна категоризація
У своїй роботі At the Bottom of the Garden: A Dark History of Fairies, Hobgoblins, Nymphs, and Other Troublesome Things авторка Д. Пуркіс пропонує класифікувати фейрі наступним чином:
🧚Брауні, гоби та фамільяри — духи, які мешкають у конкретному домі або прислуговують одній людині. Вони частково перетинаються з наступною категорією.
🧚Провідники до світу фейрі — часто це душі померлих; вони супроводжують людину до фейрі або навчають її їхніх законів.
🧚Фейські спільноти — з’являються у видіннях або під час подорожей; зазвичай мають короля й королеву та формують окреме суспільство.
🧚Фейрі-полтергейсти або демони — з часом переходять у ролі трикстерів і частково збігаються з першою групою.
Сучасну і зрозумілу класифікацію пропонує у своїй статті автор Браян Лі.
Він розділяє знайомих нам істот на 12 типів:
- Піксі — грайливі, крихітні створіння.
- Спрайти — ніжні маленькі істоти, пов’язані з природою: водою і повітрям.
- Брауні — домашні феї, що турбуються про ваш дім, поки ви спите.
- Сильфи — крилаті, грайливі духи повітря.
- Дріади — духи дерев.
- Німфи — духи природи.
- Гноми — пов’язані з підземним світом, низенькі, займаються видобутком дорогоцінних каменів, справжні майстри у роботі з металами.
- Лепрекони — низенькі, хитрі створіння, що полюблять золото, ховають його під веселкою та виконують бажання.
- Банші — провісниці смерті, що лякають своїм моторошним стогоном.
- Ельфи — високі, красиві, граційні створіння, що живуть у повній гармонії з навколишнім світом.
- Фавни, які мають голову і тулуб чоловіка, ріжки, козлячі ніжки й хвіст; взагалі належать до римської міфології.
- Селкі — пов’язані з морем, можуть набувати подоби тюленя або жінки.
Еволюція образу фейрі: від Середньовіччя до наших днів
У Середньовічній літературі фейрі часто згадуються в образі жінок з надприродними здібностями. Оскільки це була епоха лицарства, історії мали романтичний відтінок, феї у них, як правило, носили довгий одяг з візерунками квітів.
Якраз у той час літературні твори стали на заміну усній традиції. У циклі «Смерть Артура» (1485 рік) сера Томаса Мелорі є фея Моргана: підступна чарівниця з надприродними здібностями. 1590 року з’явився твір Едмунда Спенсера «Королева фей». Герої комедії Шекспіра «Сон літньої ночі» (1595) — король і королева фей — Оберон і Титанія.
«Сварка Оберона й Титанії», ілюстрація Джозефа Ноеля Патона, 1849 р.
У період Відродження поняття краси набуло особливого значення, тож феї відповідали уявленням того часу: витончені, ніжні, божественно красиві. За Вікторіанської епохи фейрі стали більш різноманітними, їх бачили надприродним, таємничим, загадковим, а їхній характер описували більш глибоко. У XVII-XVIII століттях історії про потойбічних духів та подібних істот з’явилися в казках Шарля Перро, Братів Грімм, витоки яких лежать у народній творчості. Один з яскравих прикладів — Румпельштільцхен, який із задоволенням виконує бажання, але пізніше вимагає сплатити за нього неабияку ціну.
Тогочасні роботи художників варті особливої уваги, вирізняються темними мотивами, загадковістю. Яскравий приклад — відомий британський художник Артур Рекхем, що проілюстрував велику кількість дитячих класичних книг.
У XX столітті фейрі знову стали крихітними. Одна з найпопулярніших літературних адаптацій образу фейрі відноситься до цього періоду — це Дінь-Дінь з твору про Пітера Пена Дж. М. Баррі.
Українське видання повісті «Пітер Пен у Кенсінґтонських садах» з ілюстраціями Артура Рекхема
Саме у минулому столітті читачі почали активно захоплюватися фентезі, для багатьох ескапізм став порятунком від переживань, таким собі уявним сховком від жахів війни, принаймні на період читання. Британський фольклор надихнув і професора Джона Толкіна на створення світу Середзем’я.
Чудовим прикладом тогочасних уявлень про фейрі стали роботи художниці Сесіл Мері Баркер — вона малювала казкових крихітних фей серед квітів та зелені.
Зібрання листівок-ілюстрацій С.М. Баркер (зліва) та збірка дитячих віршів, написана і проілюстрована авторкою (справа)
Наприкінці ХХ століття образ феї трансформувався, ставши частиною поп-культури. Завдяки стрічкам студії Disney сформувалося уявлення про фей як милих, грайливих та чарівних істот. Про фею Дінь-Дінь знято вже сім мультфільмів, цей образ вже став канонічним. Персонажка носить зелену сукенку з листя, має світле волосся й яскраві черевички. Вона емоційна, добра і дружелюбна, ще й чудова майстриня — з нею жодна дитина не занудьгує.
Яскравим прикладом історій про фейрі, створених для дітей, є діснеївська адаптація «Сплячої красуні», де добрі феї-хрещені головної героїні уособлюють турботу, доброзичливість, веселощі. Такі персонажі закріпили в уяві публіки образ феї як захисниці та помічниці.
Завдячуючи цим образам, феї й досі залишаться одними з найчастіше згаданих чарівних персонажів у дитячій літературі.
Фейрі у сучасному фентезі
У новому столітті змінюється сприйняття образу фейрі — вони знову «виросли». Сучасні письменниці й письменники намагаються зробити своїх героїв більш складними, нерідко уникають чіткого поділу на добро і зло. Тому фейрі постають дуже неоднозначними персонажами, демонструючи поступовий розвиток свого характеру, можуть змінювати мотивацію і дивувати несподіваними вчинками.
Ще одна цікава зміна у фантастичній літературі — останні роки надзвичайну популярність здобуло роментезі. Сюжети про взаємодію людей та фейрі стали одними з найулюбленіших у читачів цього жанру, зокрема, завдяки Сарі Дж. Маас та її серії «Двір шипів і троянд». Фейрі тут часто можна зустріти в образі чоловіка-красеня з гострим розумом, холодного, зарозумілого та загадкового. Популярні фентезі, перекладені українською, пропонуємо вашій увазі.
Що прочитати про фейрі: книжкові рекомендації
📖 Серія «Народ повітря», Голлі Блек. Читайте книги серії, якщо вам потрібні темні казки про смертну дівчину, яка намагається вижити у краю фейрі, стати не менш сильною та владною, ніж ці могутні створіння. Разом із сестрою Джуд виховувалася серед цих створінь, потерпаючи від принижень принца Кардана. Настане час, коли все зміниться на її користь.
📖 Серія «Викрадений спадкоємець», Голлі Блек. Події відбуваються у тому ж світі, через вісім років після подій серії «Народ повітря». Цього разу в центрі історії — Сурен, що колись була заручницею при Дворі Зубів, і Дуб — юний принц із власними секретами. Сурен живе в людському світі, ховаючись від фейрі. Та коли Дуб з’являється з проханням про допомогу, вона змушена повернутись у той світ, який намагалася забути. Про ці серії авторки у блозі Vivat є окрема стаття, яку варто прочитати, якщо хочеться зануритися у світ Ельфгейму.
📖 Цикл «Двір шипів і троянд», Сара Дж. Маас. Головна героїня бестселерів серії — Фейра, смертна дівчина, яка опиняється в магічному світі фейрі, населеному безсмертними істотами, що поділені на могутні Двори. Згодом вона дізнається, що фейрі потерпають від давнього прокляття, а її роль — значно важливіша, ніж здавалося на перший погляд. Саме ці книги найкраще відображають сучасну інтерпретацію образу фейрі.
📖 «Енциклопедія фейрі Емілі Вайлд», Гізер Фосетт. Емілі Вайльд — науковиця, яка пише дослідницьку роботу про фейрі. Вона прибуває у віддалене скандинавське селище, аби дізнатися більше про цих істот. Але жителі чомусь не надто налаштовані на спілкування. А ще з’являється її харизматичний і дратівливий колега Венделл, що сам приховує секрети.
📖 «Джонатан Стрейндж і містер Норрелл», Сюзанна Кларк. Місцем дії є альтернативна Англія XIX століття, де магія колись існувала, та вже давно зникла. Містер Норрелл — педантичний, замкнутий маг, який прагне відродити «розумну» магію. Джонатан Стрейндж — його учень, непокірний, романтичний і схильний до експериментів. Раптом у цій історії з’являється Темний король фейрі, і це псує всі плани Норрела.
Вражає, наскільки різною може стати одна й та ж міфічна істота в уявленні різних поколінь. Часто фейрі сприймають як милих персонажів дитячих творів, які різко «подорослішали» у романтичному фентезі. А насправді їхня історія почалася ще за давніх часів, коли оповіді передавалися з уст в уста. І виглядали давні фейрі по-справжньому моторошними й небезпечними. У сучасного читача є вибір: він може дослідити давні легенди, класичні тексти, розважитися казками або відпочити з романтичною фентезійною історією. Незалежно від того, які історії припадуть вам до смаку, сподіваємося, вони подарують справді магічне читання 💚
Більше цікавих статей