Документальні та художні фільми про українських письменників
Авторка: Яна Кубишкіна, копірайтерка в інтернет-книгарні Vivat
З-під пера українських авторів і авторок повсякчас народжуються сюжети, що чіпляють до глибини душі або закарбовують важливі події в історії нації. У поезії чи в прозі митці слова говорять про пережитий досвід, відгукуються на трагедії свого народу і стають голосом цілих поколінь. Долі тих, хто творить літературу у непростий час для країни, часто є не менш пронизливими, ніж історії з їхньої уяви.
Фільми про українських письменників допоможуть краще зрозуміти біографії найвідоміших літераторів нації і пізнати їх не лише за сухими фактами, а й зануритися в чуттєву, емоційну сторону життів авторів і авторок. Редакція блогу Vivat підготувала добірку таких кінострічок про письменників: поповнюйте список фільмів для майбутнього перегляду.
«Ваш Василь»: фільм-спогад з унікальними архівними кадрами
У вересні 2023 року відбулася онлайн-прем’єра документальної стрічки про Василя Стуса. Фільм отримав свою назву на честь підпису, який поет завжди залишав у кінці листів — «Ваш Василь». Режисери Світлана Рудюк та Олександр Авшаров витворюють глибоку оповідь, поєднуючи інтерв’ю сина й сестри Стуса, Івана Драча, Левка Лук’яненка та Василя Овсієнка з архівними кадрами самого письменника і Києва тієї буремної доби.
Саундтрек до фільму виконав Степан Бурбан, відомий як виконавець Паліндром. Він поклав на музику три поезії Стуса: «Ще й до жнив не дожив», «За роком рік росте твоя тюрма» і «Вчися чекати, друже». До перегляду кінострічка доступна на онлайн-платформі Takflix, що з кожного купленого квитка передає 10% фонду «Повернись живим».
«Просвітлої дороги свічка чорна»: кінотрилогія з тонким відчуттям світу поета
У 1988 році майбутній режисер стрічки про Василя Стуса Станіслав Чернілевський прочитав лист поета до сина з колимського заслання у журналі «Сучасність» і відчув, що має зробити фільм про письменника. Спершу це мала бути візуальна оповідь зі стрижневим компонентом — заповітом синові Дмитру — але невдовзі задум почав трансформуватися.
У процесі творчих пошуків Чернілевський дійшов до створення різнопланової кінотрилогії, що поєднує репортаж зі зруйнованого табору на Уралі, інтерв’ю зі знаковими постатями в житті Стуса, хроніку та інші елементи. Так на світ у 1992 році з’явилась стрічка «Просвітлої дороги свічка чорна», яка наближає глядачів до однієї з найбільш значущих постатей української літератури.
У фільмі з’являється матір поета, його вдова Валентина Попелюх, найближчий друг Іван Світличний, співкамерник Василь Овсієнко, поетеса-дисидентка Ірина Калинець та інші. Крім того, режисер фіксує перепоховання Стуса, правозахисників Юрія Литвина і Олекси Тихого у Києві, що відбулося 19 листопада 1989 року. Захід перетворився на маніфестацію — десятки тисяч людей проводжали політв’язнів із синьо-жовтими прапорами.
«Заборонений»: художнє осмислення постаті Стуса
В український прокат 5 вересня 2019 року, в День пам’яті поета, вийшла кінострічка «Заборонений». Режисера Роман Бровко у своїй роботі хотів не просто осмислити долю Стуса, а й вшанувати ціле покоління дисидентів, які протистояли радянському режиму, жертвуючи найдорожчим.
Фільм складається з трьох частин: перша знайомить з буттям поета у Києві та його протестами, а наступні дві занурюють вже у більш похмурі епізоди біографії — суд 1980 року й перебування у пермському таборі особливого режиму ВС-389/36 у селі кучино. Стрічка намагається засобами мистецтва осягнути й зрозуміти, звідки ж у особистості Василя Стуса було стільки міці, впертості й витривалості, щоб не зламатися тоді, коли вистояли одиниці.
Під час зйомок провадили ретельну роботу, щоб відтворити антураж тих часів: частини Хрещатика стилізували, як у радянські часи, а для сцени з протестом під час показу фільму «Тіні забутих предків» реконструювали той самий кінотеатр «Україна», де сталося волевиявлення.
«У пошуках Сковороди»: сюжет про незабронзовілого класика
Режисер Максим Сметана і сценарист Сергій Лисенко досліджують постать відомого філософа, вдаючись до експериментів з оповіддю та осмислюючи Григорія Сковороду з різних ракурсів. Документальна стрічка має цілих чотири сюжетні лінії. Студенти Києво-Могилянської академії мандрують місцями, пов’язаними з поетом, а в їхню подорож вплітаються інтерв’ю з українськими інтелектуалами, серед яких Анатолій Єрмоленко і Святослав Вакарчук.
Крім того, глядачі знайомляться зі значущими для творчості філософа місцями та мають можливість поступово усвідомити, чому ж вільні ідеї Сковороди такі важливі й вічні у своїй правдивості для українського народу, що одвічно відстоює право на свободу.
«Будинок „Слово“: Нескінчений роман»: резонансна кінострічка про письменників двадцятих
За наказом Сталіна у Харкові збудовано кооперативний будинок «Слово». Це видається гарним шансом для письменників, що тепер можуть творити, не турбуючись про житло, а по вечорах навідуватись до товаришів-митців, які розмістилися по сусідству. У сталому колективі з’являється новачок-автор Володимир Акімов. Хто він? Мешканцям поки невідомо, але саме з його появою усе полетить шкереберть.
Стрічка режисера Тараса Томенка переплітає вигадку та реальність, презентуючи глядачам і художні пошуки сценаристів, і факти, що дійсно мали місце в історії будинку «Слово». Фільм з’являється на екранах у чорно-білому вигляді, а антураж відтвореного помешкання занурює у атмосферу місця, що зі святково-п’янкого перетворилось на незагоєну рану на долях десятків українських літераторів.
Задум фільму з’явився ще за часів Януковича, розповідає сценаристка Любов Якимчук, але тоді ніхто і мріяти не міг про реалізацію такого проєкту — відсутність фінансування і режисерів, що бажали би працювати над подібною стрічкою давалась взнаки. Від виникнення ідеї до прем’єри минуло цілих десять років, у які митці творили і шукали свій голос для цього фільму.
«Будинок „Слово“»: документальні пошуки про авторів Червоного Ренесансу
Перед тим, як презентувати публіці художню стрічку про митців двадцятих, режисер Тарас Томенко працював над документальним проєктом цього ж спрямування. Фільм веде свою оповідь від квартири до квартири, переплітаючи цитати митців з архівною хронікою і унікальними свідченнями, що роками зберігались в архівах.
Спокійний тон сюжету поступово змінюється на напружений і сповнюється страху письменників за долю себе й близьких. Завдяки візуалу та аудіоряду глядачі не залишаються осторонь від цих глибоких переживань, поринаючи у темряву невблаганної жорстокості радянського режиму, яка не обходила навіть тих, хто покаявся і благав про прощення.
Режисеру вдається зробити документальний фільм з закадровим голосом цікавим навіть для глядачів, ще зовсім не знайомих з темою.
«Іван і Марта»: занурення у шлях інтелектуала Івана Дзюби
2023 року документальні фільми про українських письменників поповнилися твором відомого режисера Сергія Буковського, стрічкою про подружжя Дзюб, що пліч-о-пліч пройшли всі випробування дисидентської і шістдесятницької діяльності Івана Дзюби. Їхню спільну історію розповідає дружина Марта, яка усвідомлювала непересічність розуму свого коханого і прагнула зберегти його життя у лихолітті радянської системи. Фільм наближує глядачів до шляхетної пари, що змогла вийти з буремної епохи разом.
Це фільм про відчайдушний політичний маніфест і силу ніжної любові водночас. Документалісту вищого гатунку Сергію Буковському вдається вловити дух того часу та розповісти про долю тодішнього шістдесятництва крізь образ подружжя, в якому кохання і турбота живили обох, спонукаючи простувати далі попри все.
Стрічка поєднує інтерв’ю з Мартою Дзюбою і архівні кадри з юності подружжя. Затишна і витончена атмосфера фільму створюється особливим відеорядом і музичним супроводом, написаним італійським композитором Сандро ді Стефано, представником «нової європейської школи кіномузики». На знак підтримки українського народу митець надав свою музику для проєкту безкоштовно.
«Записи під вишнею»: розслідування про викрадення письменника Володимира Вакуленка
Журналісти Суспільного підготували розслідування про долю дитячого автора Володимира Вакуленка. Він народився і мешкав із сином у селі Капитолівка, що неподалік Ізюма. Коли у 2022 році Харківщину окупували, чоловіка викрали з дому. Більше рідні його не бачили. Передчуваючи лихо, Володимир розповів сім’ї про свій щоденник, закопаний під вишнею і попросив знайти записи після звільнення регіону.
Творцям фільму вдалося розшукати свідків подій, відновити хронологію викрадення і додати деталей до моторошної картини знищення російським народом нашої нації. Крім того, у фільмі звучать уривки з творчості письменника в окупації. Розслідувачам вдалося не лише познайомити глядачів з Вакуленком як постаттю неймовірно доброго серця, а й встановити винуватців його смерті та ідентифікувати загиблого Володимира у масовому похованні.
«Чубай. Говорити знову»: повернення пам’яті про непересічного поета
Документальна стрічка, ідея якої належить доньці поета Соломії, розповідає про юного поета Грицька Чубая, що прибуває до Львова наприкінці шістдесятих років. Парубок швидко занурюються у вир культурного протестного життя та підкорює нових знайомих своїми модерними, унікальними текстами. Чубай поширює заборонені твори і навіть створює перший самвидавний літературно-мистецький часопис «Скриня». Та спокійне буття такої непересічної постаті в умовах радянського режиму не могло тривати довго. Митець відійшов у засвіти, маючи всього 33 роки.
У процесі створення стрічки режисер Михайло Крупієвський бере інтерв’ю у постатей, що мали удачу познайомитися з поетом. Серед гостей з’являються родина Чубая, Василь Герасим’юк, Юрій Винничук, Ігор Калинець та Богдан Стельмах.
У своїй оповіді стрічка вдається до експериментів. Наприклад, в одному з епізодів ведучий фільму Сергій Жадан читав поему «Вертеп» Чубая просто посеред вулиці, щоб знімальна команда могла вловити реакцію сучасних людей на слова цієї поеми, яка досі зберігає своє модерне звучання.
«Ульяненко. Без цензури»: історія першого забороненого письменника незалежної України
Олесь Ульяненко мав тільки середню освіту, але зміг стати українським автором такого гатунку, що збурив публіку та показав, якою різною і химерною може бути література епоха сучасності. Він отримав малу Шевченківську премію та анафему від церкви московського патріархату за свій провокативний роман. Ульяненко був людиною хаосу та нестримної стихії, яка спопелила його зовсім молодим.
Цей фільм режисерки Юлії Шашкової дозволяє подивитися на постать письменника впритул і спробувати зрозуміти його феноменальність, яка збентежила людей, навіть далеких від мистецтва і літератури.
Фільми про письменників дають пізнати постаті авторів і авторок крізь цікаву оповідь, вигадливий монтаж та особливий звукоряд. Якщо після перегляду кінострічок з цієї добірки забажаєте продовжити знайомство з пронизливими сюжетами, створеними цими письменниками, то завітайте до інтернет-книгарні Vivat і оберіть потрібну історію.
У матеріалі використано фото Василя Стуса
Схожі статті