Ласкаво просимо до Ельфгейму: ґайд до серій «Народ повітря» та «Викрадений спадкоємець»

...
|
Категорія
Ласкаво просимо до Ельфгейму: ґайд до серій «Народ повітря» та «Викрадений спадкоємець» - Vivat

Голлі Блек — одна з найпопулярніших авторок фентезійної літератури сьогодні. Письменницю часто називають «королевою фейрі», адже в насиченому історіями про цей магічний народ та паралельний вимір, де він мешкає, літературному жанрі, її книжки лишаються помітними та користуються неабиякою популярністю. А все завдяки тому, що у виконанні Блек сюжети про фейрі стають справді захопливим й трохи страшними казками, для неї характерно вводити морально сірих персонажів і суворо дотримуватися законів світу.

Сьогодні у блозі Vivat говоримо про найпопулярнішу фентезі-серію Голлі Блек «Ельфгейм». Читайте цю статтю, щоб дізнатися: що ж особливого в підході Блек до написання історій про фей, що так захоплює читачів, і чого очікувати, коли знайомитеся з книжками про Джуд і Кардана та Дуба і Сурен.

Які книжки належать до серії «Ельфгейм» і про що вони

Ми вже трохи розповідали про книжки Голлі Блек у матеріалі, присвяченому всім творам авторки, але в цій статті зосередимося саме на «Ельфгеймі», що складається з трилогії «Народ повітря» (The Folk of the Air) та дилогії «Викрадений спадкоємець» (The Stolen Heir).

Трилогія «Народ повітря»

До «Народу повітря» відносяться:

У «Народі повітря» головною героїнею виступає Джуд, яку разом зі сестрами, близнючкою Терін та старшою Вівʼєн, у дитинстві викрали й відвезли до світу фейрі. У результаті дівчата виросли в Ельфгеймі, близнючки стали названими доньками свого викрадача Мадока, що виявився біологічним батьком Віві.

Мадок є не простим фейрі, а дуже впливовим воєначальником, тож навіть попри те, що вони люди, Джуд і Терін допускають у фейське товариство: вони навчаються у школі разом із дітьми Панства й навіть відвідують бали при дворі Верховного короля Ельфгейму. Тут варто зазначити, що допускають і приймають — не одне й те саме: фейрі часто збиткуються над людськими дівчатами — насміхаються, намагаються зачарувати або заманити до угоди (фейрі обожнюють угоди). Близнючок булять, і головний кривдник — це ніхто інший, як жорстокий і вередливий принц Кардан.

Але замість того, щоб мріяти про повернення у людський світ, головна героїня Джуд хоче утвердитися в Ельфгеймі, зробити так, щоб фейрі її поважали та боялися. У першій частині трилогії вона пояснює:

«Смертні можуть ставати постійними підданими Двору у два способи: або ввійшовши туди завдяки шлюбу, або набувши великої майстерності в чомусь — металургії, грі на лютні абощо. Перший спосіб мене не цікавить, тож я мушу сподіватися, що мені вистачить таланту для другого».

Джуд бачить свою можливість, коли чинний правитель вирішує передати владу над королівством наступнику. Надалі на читача чекатимуть маніпуляції та хитрощі, до яких вдасться дівчина, щоб набути впливу при дворі, й до яких, якби це не було осоружно нашій Джуд, доведеться задіяти Кардана.

Трилогію «Народ повітря» часто рекомендують у привʼязці до «Двору шипів і троянд» Сари Маас. Мовляв, «якщо вам сподобалася серія книг про Фейру, то зверніть увагу на книжки про Джуд, вони схожі». Ми вимушені з такими рекомендаціями не погодитися й зазначити, що хоча обидві ці фентезі-історії використовують фольклор про фейрі, та роблять це абсолютно по-різному. Для Маас головнішою є любовна історія й пригоди, а для Блек — світ, боротьба за владу та політичні інтриги. Якщо «ДШІТ» — чисте роментезі, то «Жорстокий принц» — це скоріше політичне фентезі, хоча і з сильною та важливою любовною лінією. Також «Народ повітря» є книгами для підлітків і, на відміну від «Дворів», гарячих сцен в цих книжках не очікуйте.

Дилогія «Викрадений спадкоємець»

У дилогії, що складається з книжок «Викрадений спадкоємець» (The Stolen Heir) і «Трон в’язня» (The Prisoner’s Throne), Голлі Блек розповідає читачам вже про наступне покоління героїв. На перший план виходять другорядні персонажі попередньої трилогії — Дуб і Сурен.

З фіналу «Королеви порожнечі» минуло 8 років. Дуб, який у попередніх книжках був ще дитиною, у «Викраденому спадкоємці» вже сімнадцятирічний юнак. Він перетворився на чарівного красеня й навчився маніпулювати.

Перед Дубом постає місія, що веде його на північ і вимагає укласти союз з колись полоненою дівчинкою-королевою з Двору Зубів Сурен. Сама Рен давно втекла й переховується у світі людей. Вона живе диким та самотнім життям у лісі, переслідувана спогадами про жахіття, які витерпіла у Дворі Зубів. Сурен звільняє смертних від дурних угод і переховується від відьми, що полює на неї. Повертатися до світу фейрі дівчина не збирається, та це якраз те, чого вимагатиме від неї Дуб.

«Коли я писала „Королеву порожнечі“, мене зацікавило дослідження долі Сурен, яка явно була глибоко травмована, та вивчення Дуба. Він — персонаж, заради якого члени його родини пішли на багато жертв, особливо його сестри Джуд та Віві, в надії, що йому не доведеться жити з такою трагедією, як вони. Але він все ще знає, що є причиною розриву його родини та смерті його біологічної матері. Ми познайомилися з обома цими персонажами в дитинстві, але у „Викраденому спадкоємці“ вони старші та вирушають на пошуки, які виходять далеко за межі знайомого нам Ельфгейма», — розповідала Голлі Блек перед виходом «Викраденого спадкоємця».

На відміну від трилогії «Народ повітря», де розповідь (крім прологів) ведеться від однієї лише Джуд, у цих книжках авторка вирішила вдатися до зміни оповідача — у першій книзі дилогій історія розповідається з перспективи Рен, а у другій роль оповідача віддано вже Дубу.

Голлі Блек ділилася: «Мені дуже подобалися історії, які починаються з однієї точки зору та закінчуються іншою, особливо ті, де виникає багато питань щодо того, що думає / відчуває людина, в чию голову ми не зазираємо. Тож я вирішила, що якщо я збираюся написати дилогію, то поставлю собі виклик, щоб половина її була історією Рен, а половина — історією Дуба».

Телефонуйте сімейному психологу: як Голлі Блек вибудовує стосунки між персонажами

Окремо варто розповісти про те, як Блек пише своїх персонажів та взаємини між ними. У цієї авторки ви не знайдете однозначно позитивних дійових осіб — всі вони морально сірі та переслідують кожен свою мету.

Навіть головна героїня Джуд не є однозначно позитивною персонажкою — вона егоїстична, жорстока та самовпевнена, полюбляє змови й готова на страшні вчинки, аби лиш домогтися свого. А якщо навіть Джуд не те щоб хороша людина, про інших годі й казати. Чи то вередливий принц Кардан, чи кровожерливий Мадок, чи хитра Терін — усі мають відштовхуючі характеристики.

І також всі показані стосунки між персонажами мають деструктивні риси. Наприклад, Мадок ніби любить прийомних доньок, передає їм свою мудрість й іноді навіть по-батьківськи хвалить та обіймає. Але при цьому не приховує ставлення до них, як до слабких і нездатних людей. І це ще не говорячи про викрадення та вбивство, що поклали початок цим стосункам. Або Кардан: ненавидить Джуд і всіляко збиткується з неї, але все ж намагається відвернути увагу своєї компанії посіпак, коли «веселощі» заходять надто далеко. Чи обманщик Дуб із втікачкою Сурен, у взаєминах яких взагалі незрозуміло, вони одне за одним сумували, чи ще б 8 років не бачилися.

Чому це відбувається? На нашу думку, Голлі Блек, створюючи складних, неоднозначних персонажів, вводячи конфлікти й заплутані стосунки між ними, тільки посилює занурення читача у химерний світ фейрі, де все не є тим, чим здається на перший погляд.

Фейрі не брешуть, або Що варто знати про Ельфгейм

Усі Young Adult-романи з серії «Ельфгейм» переносять читача до вигаданого виміру, що існує паралельно з людським та населений різноманітними чарівними істотами — народом фейрі. Його ще називають просто Народом (Folk) або Панством.

Голлі Блек — давня прихильниця оповідок про фейрі, які започаткував фольклор кельтських та германських племен, а потім підхопили літератори. В одному зі своїх інтервʼю авторка ділиться:

«У фентезі, навіть коли фантастичне справді небезпечне, в ньому все одно є щось дивовижне. Одним з моїх найперших досвідів із фейним фольклором була книжка Faeries (1979), написана Браєном Фраудом та Аланом Лі. Саме тому я завжди думала про фей не як про якихось крихітних і милих істот, а як про справді страшних прекрасних створінь, і саме це спонукало мене читати більше фольклору. Це екосистема — тролі, гобліни, ніксі, піксі, спрайти, „блукаючі вогні“. Це справді магічно».

Тож читачеві від романів Блек не слід очікувати світу, де всі фейрі — це чарівні красуні та красунчики з загостреними вухами, й тим паче такого, де феї ніжні й доброзичливі, як Тінкер Белл чи фея-хрещена. Фейрі у Блек набагато ближчі до чудовиськ із кельтських оповідок — страшні, жорстокі й підступні.

Очікуйте зеленої чи синьої шкіри, довгих пальців-гілочок, чорнющих очей-бусинок, перетинчастих крил, гострих зубів, гачкуватих носів тощо. Й навіть коли вони привабливі та схожі на людей, все одно щось видасть — копита, роги чи хвіст. Тому, якщо представники Панства й потрапляють до світу людей, то зачаровують свою зовнішність.

Але ж людей фейрі зневажають (як ми писали вище), то нащо їм тоді ходити до людського світу? Справа в тому, що люди, на думку фейрі, прекрасно годяться для того, щоб бути використаними для різних потреб — як робоча сила, для розваги чи продовження роду, адже самостійно народити дітей чарівним істотам складно. Щоб заманити людей, фейрі використовують чари та хитромудрі угоди.

У фентезі-світі Голлі Блек, як і у народних оповідках про страшних фей, укладати з ними угоди — дуже погана ідея, адже хоч фейрі й не можуть брехати, та все ж віртуозно розставляють мовні пастки й завжди матимуть з домовленості набагато більшу вигоду, ніж людина.

Що, фейрі не можуть брехати? Саме так — у Ельфгеймі Голлі Блек це правило працює.

Тож магічні істоти тут будуть недоговорювати, викручуватися та вживати складні лексичні конструкції, аби тільки добитися свого. Персонажі-люди ж навіть у світі Панства зможуть говорити неправду і так отримають перевагу.

Які ще є закони та цікавинки є в Ельфгеймі:

  • Нічний спосіб життя, бо фейрі — нічні істоти й звикли прокидатися після заходу сонця.
  • Чари повсюди: щоб людину не зачарували, вона має носити спеціальні амулети або вдягати одяг навиворіт. А якщо погодитися на танок із фейрі, то можеш ніколи вже й не зупинитися — затанцюватися до смерті.
  • Фейська їжа, що відрізняється від людської й згубна для людей, які нею поласують. Самі ж фейрі не переносять солі.

До речі, особливість стилю Голлі Блек в тому, що вона не описує закони світу, а говорить про них по ходу — так, ніби читач мав і сам знати, що зробить сіль із Карданом, чому Джуд вдягає намисто з горобини, який на вигляд гобб або спрайт, а письменниця йому тільки нагадує. Авторка ніби пише для тих, хто, як вона, давня прихильниця фейрі-фольклору й фейського фентезі, вже прочитав багато різного й гарно розбирається в темі.

А ще, як розповіла сама Блек: «У серії „Народ повітря“ є багато „пасхалок“ для тих, хто читав мої попередні книги про фей, — ми бачимо, як старі персонажі постають по-новому, особливо під час коронації в „Жорстокому принці“. Однак у „Викраденому спадкоємцеві“, думаю, це не стільки „пасхалки“, скільки те, що персонажі серії „Народ повітря“ глибоко пов’язані з Дубом, тому вони органічно стають частиною історії».

Новачкам може бути трохи складно увійти до світу й потрібно буде більш уважно читати, а іноді й скористатися гуглом. Та воно дійсно того варте. Якщо ви любите фентезі, історії, що мають глибокий звʼязок із фольклором, а також такі, де багато хитрощів та інтриг, обовʼязково зверніть увагу на книжки з серії «Ельфгейм».

 

Більше цікавих статей