Стародавні, таємні, небезпечні: магічні школи у фентезійних світах
Авторка тексту: Ольга Боднар
Магічні школи мають очевидні переваги перед звичайними: вивчати заклинання чи алхімічні формули, нишпорити з друзями таємничими закутками, вчитися протистояти непривітним однокласникам та вчителям-зловмисникам було б справді захопливим заняттям. Що ж, література дарує чимало захопливих пригод у чарівно-навчальному сетингу, які можна проживати разом з улюбленими персонажами.
Найатмосферніші фантастичні школи за версією редакції блогу Vivat зібрані у цьому матеріалі. Запрошуємо до подорожі коридорами чароносних шкіл, академій і навіть університетів — розповідаємо, що та як влаштовано у навчальних закладах з відомих книжок. Та спонукаємо помріяти: до якої школи магії ви б хотіли вступити за можливості?
Класичні школи загальної магії
Потрібні магічні знання, які зможете використати як справжній фахівець своєї справи? Тоді наступні школи стануть у пригоді: чарівники з тривалим викладацьким досвідом допоможуть опанувати широкий спектр здібностей, від простого приготування любовного зілля до приборкання стихій.
Школа чародіїв на острові Роук — «Чарівник Земномор’я», Урсула Ле Ґвін
Земномор’я у творах Урсули Ле Ґвін — це архіпелаг, повний надзвичайних місць, одним з яких є школа чародіїв на острові Роук. Героя роману «Чарівник Земномор’я», амбітного юнака Геда на прізвисько Яструб, чекає чимало випробувань у цьому закладі. Він прибуває сюди за пропозицією свого наставника-мага Оґіона, вдосконалюватиме магічні сили поряд з найобдарованішими ровесниками з усього Земномор’я. Випускники школи після п’ятирічного навчання отримають чарівний ціпок та вирушать на різні острови Архіпелагу, щоб скористатися отриманими знаннями на практиці.
Школа Роук. Арт авторства @eldamaranquendi
У маленькому містечку Твіль знаходиться чарівна школа, вхід до якої зроблений зі слонової кістки та драконячих рогів, проте помітно це лише зсередини. Будівля схожа на середньовічний замок. Пташиний спів, зелені дерева й дзюрчання води у фонтані біля школи створюють гармонійну атмосферу, тут відчувається присутність чарів. Всередині є Велика Зала, де учні збираються разом під час важливих подій. Роукською школою керує Архімаг Немерле, дев’ятеро шанованих Майстрів навчають тут магічних дисциплінах. Школа захищена від зла завдяки їхнім силам.
Заклад названо Обителлю Мудреців: Майстер-Менестрель знається на давніх балладах та легендах, Майстер-Вітровод показує, як приборкати вітер, Майстер-Знахар розкриє секрети травництва, а Майстер-Ілюзорник та Мастер-Перетворець навчають опанували мистецтво дивовижних трансформацій.
Цінують уроки Майстра-Істинномовця: річ у тім, що на архіпелазі знання імені істоти дає владу над нею. Так, Гед є справжнім ім’ям Яструба, яке він не може відкривати іншій людині без справді важливої причини, а в дитинстві його звали Д’юні. Ім’я майстра, що навчає Істинній Мові, звучить як Куремкармерук і не має перекладу жодною мовою. У Роукській школі наш герой, здобув важливі навички в чаклуванні на уроках Майстра-Формотворця та Майстра-Приворотника.
Ім’я останнього, дев’ятого майстра залишимо в секреті. Натомість скажемо, що Яструб приятелював із хлопцем на ім’я Ветч, а ще завів маленького компаньйона-звірятка Хойґ. Для зростання Геда було важливим тримати свою самовпевненість та пиху під контролем, проте він не зміг цього зробити, конкуруючи з іншим учнем школи, чарівником із заможної родини, Бурштином.
Школа чарів і чаклунства Гоґвортс — «Гаррі Поттер», Джоан Ролінґ
Трійка нерозлучних друзів — Гаррі Поттер, Герміона Ґрейнджер та Рон Візлі стали улюбленцями мільйонів читачів, надихали дітей мріяти також отримати листа з Гоґвортсу. Це школа чаклунства, що постала понад тисячу років тому завдяки чотирьом великим магам: Ґодрику Ґрифіндору, Гелзі Гафелпаф, Ровені Рейвенклов та Салазару Слизерину. Вона розташована десь у горах Шотландії, захищена від небезпечних чаклунів заклинаннями та прихована від маґлів — непрохані гості замість школи бачать старі руїни.
Коли майбутнім учням виповнюється 11 років, сова приносить їм лист-запрошення до Гоґвортсу. Обраних заклад вражає своїм виглядом, а його потаємні кімнати мають чимало секретів, невідомих навіть директору Албусу Дамблдору. Окрім безпосередньо будівлі школи, що має вигляд замку, з вежами та зубчастими стінами, на території є соварня, оранжерея, озеро, а також спортивний стадіон, де грають у квідич. Неподалік Забороненого Лісу, куди студентам зась, стоїть будиночок сторожа Геґріда. Серед цікавих місць на території школи слід згадати і Верескливу хатину, що її охороняє Войовнича верба.
Всередині Гоґвортсу мармурові сходи постійно змінюють напрямок, картини на стінах люблять погомоніти з учнями, повсюдно гуляють привиди. Велика Зала — розкішне місце, де святкують важливі події під час навчального року, а також трапезують щодня.
Девіз школи звучить як: «Draco dormiens nunquam titillandus», що з латини перекладається як «Ніколи не лоскочи сплячого дракона». Учні мешкають у гуртожитках, що носять імена засновників школи, мають власну символіку. Тут віддають шану традиціям.
Урочистою посвятою в учні школи можна назвати розподіл учнів за гуртожитками з допомогою Сортувального Капелюха. Він був зачарований багато років тому ще Ґрифіндором: враховує риси характеру та потенціал хлопця / дівчинки, на яких надягають капелюха. Гуртожиток Ґрифіндор об’єднує хоробрих, Рейвенклов — кмітливих, Гафелпаф — чесних і працьовитих, а Слизерин — амбіційних і хитрих. Кожен гуртожиток має свого вихователя-викладача. Вони допомагають впоратися з багатьма здібностями: від трансфігурації, захисту від темних мистецтв і віщуванню до астрономії та польотів на мітлах.
Успіх кожного гуртожитку залежить від балів, отриманих учнями: за досягнення та хорошу поведінку бали додають, за порушення — віднімають. Вагомим призом і мотивацією є Кубок Гоґвортсу, на отримання якого часто впливають результати матчів з квідичу. Окрім цього, на учнів щороку чекають іспити, а ключовими вважаються СОВи та НОЧІ, що визначають подальший шлях молодих магів. Навчання у школі триває сім років.
Чароносна школа Вотфорд — «Не здавайся», Рейнбоу Ровелл
Школа чаклунів Вотфорд була згадана у першому романі Рейнбоу Ровелл — «Фанатка», героїня якого належала до прихильниць фентезійної серії книг про юного чарівника Саймона Сноу (тут авторка з добрим гумором робить відсилки на Гаррі Поттера). Чимало алюзій та гумору можна помітити у її фентезійному романі «Не здавайся», де Ровелл вже безпосередньо розповідає історію про Саймона Сноу.
Саймон — Обраний, якому доведеться боротися зі злом, але, по правді, хлопцеві ще треба пережити проблеми в особистому житті, терпіти сусіда по кімнаті, який не перестає його дратувати вже сім навчальних років та трохи краще опанувати свої магічні здібності.
Відомо, що школа магії Вотфорд збудована у 1500-х роках. Територія закладу має вигляд міста, обнесеного стіною та відгородженого розвідним мостом, що простягається через рів. Всередині є подвір’я та будівлі, Саймон разом зі своїм сусідом Базом живуть у Будинку Кумедників.
«Нормали», як називають маги звичайних людей, сприймають Вотфорд за елітну школу-пансіонат. Територія навчального закладу захищена багатьма заклинаннями, які постійно поновлюють. Упоперек ґрат брами є присвята: «МАГІЯ ВІДМЕЖУВАЛА НАС ВІД СВІТУ. НЕ ДОЗВОЛЬМО Ж НІЧОМУ РОЗ’ЄДНАТИ НАС». Достатньо бути чарівником, щоб брама школи відкрилася.
Навчання у Вотфорді триває вісім років. У перших класах обов’язкова шкільна форма — смугасті костюми, а ще до шостого року навчання всі мають носити канотьє — соломʼяні капелюхи. Кожен учень має особливий предмет, через який спрямовує свою магію. Крім чарівних паличок, це можуть бути ювелірні вироби або одяг. Заклинання створюються за допомогою поширених фраз, а в одному з випадків чарівник навіть використовував фразу з пісні Bohemian Rhapsody гурту Queen.
У Чаросвіті існує непроста класова система, це стає частою причиною виникнення конфліктів та суперечок, а також впливає на життя школи. Чимало учнів Вотфорда прагнуть знайти собі партнерів з хорошими магічними здібностями, які дозволять їм продовжувати рід чарівників. Представники Старих Родів, які входять до Ради Магів, дуже жорстоко ставляться до цього питання і виступають за те, що у спільноті є місце лише для обраних.
Вищі навчальні заклади: чарівничі університети та академії
Магічні школи — не єдине місце, де можна навчитися чаклунству. Підемо далі: до університету. Вибрали кілька цікавих варіантів з популярних фентезі. Серед них частина — це військові академії, де викладачі націлені навчити своїх студентів застосовувати отримані навички й знання на практиці. На кожному кроці на героїв і героїнь чигають виклики, так вони стають сильнішими й витривалішими.
Університет — «Ім’я вітру», Патрик Ротфусс
Роман «Ім’я вітру» розпочинає трилогію «Хроніки Королевбивці». Протягом трьох днів (що відповідають кожній книзі серії, третя автором ще не дописана) про своє життя Літописцю розповідає легендарний Царевбивця Квоут. Початок пригод вельми талановитого та харизматичного героя розпочинається в Університеті, де він ще хлопцем бажає набути таємних знань, зокрема, дізнатися більше про істот, що звуться чандріанцями, бо вони вбили його батьків та близьких людей.
У Архівах Університету Квоут бажає знайти відповіді на свої запитання. Також хлопець знає: стати настільки могутнім, щоб підкорити вітер — можна, якщо назвеш його ім’я.
Університет є одним з найважливіших місць на континенті під назвою Чотири Кути Цивілізації, оскільки тут передають магічні знання та навчають розуміння того, як влаштований світ. Університет складається з п’ятнадцяти різних будівель (найстаріша має назву Основа), а також студмістечка, житла студентів називають Гніздами. На території Університету — згадані Архіви, Медика (лікарня) та психлікарня, а ще ряд таємничих Підземних ходів. Є й інші будівлі, значно приземленіші, наприклад, майстерні ремісників і таверни.
Навчальний рік поділений на чотири чверті по два місяці. В кінці кожної чверті влаштовують іспити. Від того, як студент покаже себе на іспитах, залежить розмір його плати за навчання тут. Квоут став винятком — через певні обставини в Університеті йому виділили гроші на навчання.
Стосовно навчальної програми, то магістри навчають студентів містичних мистецтв. Зокрема, таких наук, як симпатія, алхімія, іменування, артефакція. Ті, хто проходять навчання, стають Арканістами. Так головний герой навчається, здобуває і вдосконалює корисні навички, знаходить конкурентів та друзів, зростає — усе це формує його особистість.
Академія Сінеґарду — «Макова війна», Ребекка Кван
Про Академію Сінеґарду знають у кожному куточку імперії Нікара. Зображення школи розміщені у різних навчальних закладах держави і потрапити у цей елітний навчальний заклад складно. Його збудували за наказом Червоного Імператора на місці колишнього монастиря, на схилі гори Удан, через який протікає струмок.
Академія складається із семи ярусів, тут є пагоди, аудиторії, бібліотека, тренувальні майданчики, їдальня і не тільки. Новачки займають місце на нижчих поверхах, а магістри переселяються вище. На найвищому ярусі знаходиться Святилище.
Здобувати освіту в Академії можуть лише ті, хто у своїй провінції складе на відмінно іспит Кедзю. Це вдається сироті Жинь, героїні трилогії «Макова війна». Попри те, що дівчина не належить до студентів із впливових родин (яких у закладі більшість), вона стає однією з найкращих вихованців Академії завдяки своїй наполегливості. Також героїня має надприродний дар — вона шаманка.
Навчання триває п’ять років. Тут вивчають дисципліни, що покликані зробити зі студентів майбутніх генералів — від стратегії та історії до бойових мистецтв, міжнародних відносин та медицини. Весь час панує суворий дух суперництва. Перший рік в Академії завершується іспитами і бойовим турніром. Тим, хто не впорається, доведеться поїхати додому.
Військовий коледж Басґіаті — «Емпіреї», Ребекка Яррос
Військовий коледж Басґіаті — це навчальний заклад у місті Наварра, який готує для служби вершників на драконах. Героїня циклу «Емпіреї», двадцятирічна Вайолет Сорренгел, потрапляє туди на навчання проти своєї волі, за ініціативою матері, генерала Ліліт Сорренгейл. Дівчина долучається до «Четвертого Крила», Квадранту Вершників. Фізично слабкій Вайолет доводиться витримувати надмірні навантаження на тренуваннях, насмішки та знущання з боку жорстоких студентів. А також поступово встановлювати зв’язок зі своїм драконом.
Коледж Басґіаті розташувався на схилі гори. Він поділений на чотири Квадранти, жителі яких виконують різні військові завдання: тут є вершники, піхотинці, цілителі та писарі. Територія коледжу складається з двох частин — одна відводиться писарям, адміністрації, піхоті та цілителям, а інша, Цитадель, призначена для Вершників
Головна будівля вбудована у схил гори Басґіат, всередині знаходиться вежа, а по боках чотири оборонні башти. До вежі ведуть чотири дороги, де вони сходяться просто на трав’янистих полях одразу під головною брамою. З усіх дверей у Басґіаті, головні ворота — єдині, через які жоден кандидат не входить у день призову, оскільки кожен квадрант має свої унікальні входи.
Навчання в коледжі триває три роки, і сюди приймають як добровольців від двадцяти років, так і мобілізованих. Особливий тягар покладено на дітей повстанців, бо вони зобов’язані вступати саме до Квадранту вершників.
Шлях майбутніх вершників розпочинається з непростого іспиту: потрібно перейти Парапет — вузький міст на шістдесятиметровій висоті, що одразу відсіює слабких і невпевнених. Далі курсанти спарингуються та проходять смугу перешкод, що має назву Рукавичка. Тих, хто виживає, чекає Презентація — перша зустріч із драконами, під час якої тварини оцінюють кандидатів. Кульмінацією стає Обмолот, коли дракони вирішують, кого прийняти своїм вершником.
Навіть після успішного Обмолоту небезпека не зникає, бо чимало курсантів гине під час тренувальних польотів і бойових маневрів. А ще коли зв’язок вершника з драконом зміцнюється, у нього пробуджуються магічні здібності, що виливаються у силу печаті — дар, як-от керування стихією. Проте з такими потужними силами не жартують, їх треба опановувати та практикувати. А якщо за півроку сила печаті не проявиться, вершника чекає смерть від переповнення магією.
Щовесни проходить Битва загонів — це командне змагання між групами курсантів, а кінцевим етапом у навчанні є Військові ігри, так перевіряють їхню підготовку на полі бою.
Магічні навчальні заклади Бан-Ард, Аретуза та Каер Морген (Сага про Відьмака, Анджей Сапковський)
Магічні університети Аретуза та Бан-Ард розташовані на острові Танедд, в першому закладі навчаються виключно дівчатка, в другому — хлопці.
🏰 Університет Аретуза заснувала чарівниця Клара Ларісса де Вінтер у 839 році. Більшість студенток походять із заможних родин, заклад вважається дуже престижним: у них відзначають кращі результати навчання, ніж у Бан-Арді. За правилами, юні чаклунки не можуть полишати територію острова, а бачитися зі сторонніми особами дозволяється тільки на виділеній для цього локації — у палаці Локсія.
🏰 Університет Бан-Арду розташований неподалік від міських стін Бан-Арду, столиці королівства Кедвен. Заклад займає територію старого ельфійського палацу, учні проживають у гуртожитках. Сюди приймають юнаків, готових вдосконалювати свої магічні вміння. В обох університетах справжні результати видно протягом перших семестрів, що дає можливість відсіяти тих, хто не має достатньо потенціалу, бажання, розуму чи талантів до відьмацьких справ. Відсторонених від навчання проблемних хлопців з Бан-Арду пристосовують до війська, поліції чи в сферу дипломатії. У подібній ситуації дівчата з Аретузи можуть стати юристками.
🏰 А головний герой саги, Геральд, сформував свої вміння у іншому закладі — в Каер-Морені — віддаленій фортеці в горах Кедвену. Там була розташована школа Вовка для майбутніх відьмаків. Вихованці закладу долали виснажливі тренування та проходили ритуал мутацій. Колись у стінах Каер Морена вирувало життя, але після жахливого нападу на фортецю місце вкрай занепало, лише вцілілі відьмаки залишилися жити там.
Січова академія — «Січова академія. Курінь інженерів», Ярослав Лисенко
Серед захопливого українського фентезі варто прочитати «Курінь інженерів», що започатковує серію Ярослава Лисенка «Січова академія». Видання доповнене ілюстраціями Артема Бурлика. Отже, Січова академія — важливий магічний навчальний заклад у державі Сарматія. Колись її волелюбний народ процвітав, але зазнав нападу гіперборейців з Імперії. Тринадцятирічний Сашко — головний герой книги, житель портового міста Хмарин, наразі окупованого ворогом. До втручання імперців його місто було одним з найрозвинутіших у державі завдяки есперам — чарівникам, які створювали технологічні можливості: підтримували роботу механізмів для комфортного життя, забезпечували всіх освітленням тощо.
Пригоди Сашка розпочнуться, коли він отримає можливість стати одним з учнів Січової академії. Тут можна навчитися особливої магії на стику з технологіями у поважних есперів, а ще отримати першокласну підготовку, щоб працювати на захист своєї країни. Один з цікавих винаходів від студентів — роботизовані големи, розроблені для військових операцій. А ще заклад є місцем, де можна знайти вірних друзів, розгадати кілька таємниць та бути поруч з однодумцями, що прагнуть порятувати рідну країну від загарбників. Перешкод та проблем також вистачатиме, проте Сашко — кмітливий та талановитий й точно з усім впорається.
Академія Аматерасу — «Академія Аматерасу», Наталія Матолінець
Академія Аматерасу — місце, що стало основною локацією однойменного фентезі Наталії Матолінець. Тут навчаються молоді божества: можна зустріти спадкоємців грецької, скандинавської, японської, індуїстської та інших міфологічних традицій. Заклад, створений на руїнах першого світу, ховає пам’ять про давні катастрофи й забуті історії. Таємниці минулого тут зберігають Слова, до яких студентам немає доступу. Сама богиня сонця Аматерасу, що нині керує закладом, колись була його студенткою та пережила трагічний Кривавий випуск — подію, що змінила долю світів.
У стінах Академії навчаються ті, хто за допомогою Колеса Долі народжується в тілі людини, несучи в собі іскру божественної сутності. Більшість не пам’ятає свого минулого, проте окремі винятки — так звані «оригінали» — з дитинства знають, ким вони є. Усі разом вони вчаться опановувати сили, які прокидаються поступово, часом непередбачувано.
Навчальна програма включає як класичні лекції, так і практики, що можуть здатися дивними й навіть небезпечними. Викладачі-боги ставлять завдання, які допомагають студентам відчути природу своєї божественної енергії, чи беруть участь у магічних поєдинках. Сама ж атмосфера сповнена несподіванок: тут в будь-який момент можуть з’явитися гості, які становлять загрозу навіть для викладачів, не кажучи вже про учнів. Щоб детально дослідити світ Академії Аматерасу, читайте ґайд з коментарями авторки у блозі Vivat.
Таємний Інститут Відьомства — «Тільки через мій труп», Свіні Бу
Поціновувачам фентезійних мальописів, які шукають атмосферні осінні історії, варто прочитати про сестринство Таємного Інституту Відьомства («Тільки через мій труп» Свіні Бу). Це школа-інтернат для відьом: юні учениці носять традиційні чорні капелюхи та вивчають магію на тлі готичних будівель і таємничого лісу, куди студентам наполегливо радять не потикатися. Та це правило змушена порушити головна героїня Еббі. Її подруга Норін загадково зникає у лісі, і це не перший випадок у школі. Колись тут безслідно зникла ще одна учениця. Еббі мусить ризикнути і вирушити у заборонене місце на пошуки.
Академія Луна Нова — «Академія відьмочок», Йошінарі Йо та Сато Кейсуке
Магічна Академія Луна Нова — найкращий відьомський заклад світу. Надихнувшись однією з відомих чарівниць, сюди вирішує вступити юна Каґарі Ацуко, героїня серії фентезійної манґи «Академія відьмочок», створеної на основі популярного аніме. Дівчинка не володіє особливими здібностями, проте має щиру віру у свої мрії та наполегливість у досягненні цілей. Це дозволить їй переживати пригоди неймовірних масштабів.
Чого ж чекати від закладу? Він був створений понад 1600 років тому, навіть пережив повторне перевідкриття, адже в період полювання на відьом зазнав руйнувань. До академії приймають студенток від 13 до 16 років, як відьом, так і звичайних дівчат. Навчальний рік розпочинається у травні, розділений на три семестри з перервами, іспитами та канікулами. Тут панує чіткий розпорядок дня: від початку занять о 8 ранку із запланованими перервами на обід до сну о 10 вечора. У вільний час можна, наприклад, долучитися до одного з тамтешніх клубів чи відвідувати додаткові заняття. Учнівська форма змінюється в залежності від заняття, на яке прийшла студентка, проте різні варіації вирізняються саме темно-синім кольором. Викладачі носять фіолетовий.
Предметів для досліджень чимало: як обов’язкових, так і факультативних, від магічної лінгвістики (корисне вміння, якщо врахувати, що один з викладачів є золотою рибкою) і вивчення драконів до польотів на мітлах та навчання дуже давнім чарам. Крім професорського складу, у закладі працюють різні магічні створіння: гобліни, мінотаври, гноми, феї та інші.
Невидна Академія — «Дискосвіт», Террі Пратчетт
Невидна Академія згадується у багатьох творах Террі Пратчетта. Вона розташована у місті Анк-Морпорк. Заснована першим Арканцлером Альбертом. Вчені, які працюють в Академії — старі чарівники, які не вирізняються особливими здібностями, часто припускаються помилок та не бажають брати на себе відповідальність.
Жителі Дискосвіту, які володіють магією, переважно діляться на дві категорії: чоловіки-чарівники та жінки-відьми. Було заведено, що чарівники йдуть до університету, а Відьми вдосконалюють вміння у Вівцескельник горах. Однак героїня роману «Право на чари», Ексарина, виборола своє право навчатися в Академії та стала чарівницею.
Слід сказати, що Невидна академія тому й Невидна, що не всім хоче показуватись. Подейкують, що величезна кількість книжок, які зберігаються в закладі, впливає на саму реальність, через що на території Академії трапляються різні метаморфози. Наприклад, з розташуванням кімнат коїться щось дуже дивне, не всюди діє сила тяжіння, а з іншого боку будівлі цілком можна вести бесіду з горгульями. Окрім магії, працівники закладу використовують технічні можливості — тут був зібраний перший у Дискосвіті комп’ютер на ім’я Гекс.
На навчання до Академії потрапляють ті, хто може бачити восьмий колір веселки — октарин. Окрім чарівників, його бачать лише коти.
Після закінчення навчання в студентів є можливість продовжувати свою дослідницьку діяльність у бібліотеці. До речі, один з найулюбленіших персонажів читачів у Дискосвіті — орангутанг, завідувач тутешньої бібліотеки. Його історію можна прочитати у романі «Химерне сяйво».
Жителям Анк-Морпорку, не бажають залежати від жодної гільдії у місті, пощастить, якщо вони стануть студентами Невидної Академії, оскільки заклад за своєю природою не надто вписується у жодні правила. Після закінчення навчання в студентів є можливість продовжувати свою дослідницьку діяльність у бібліотеці.
Спеціалізовані навчальні центри
Учні кожного навчального закладу у нашій добірці мають різні надздібності. Проте герої наступних книг поєднані особливими талантами чи метою з ровесниками-однокласниками. Сюди ж додаємо школи для наймолодших учнів. Але перед тим, щоб трохи перепочити від навчальних закладів, пропонуємо ще зазирнути до табору.
Табір Напівкровок — серія «Персі Джексон і Олімпійці», Рік Ріордан
Серед бестселерів дитячого фентезі не можемо пропустити історії про хлопчика-напівбога, натхненні античною міфологією. Дванадцятирічний Персі Джексон в період навчання несподівано переживає напад фурії, що замаскувалася під вчительку математики. А згодом дізнається, він не звичайний хлопчик, а напівбог — син Посейдона, через те його часто переслідують різні неприємності. Персі вирушає у спеціалізований табір, що є прихистком для таких, як він.
Табір Напівкровок знаходиться на Лонг-Айленді. Більшість смертних не можуть його бачити (за кількома винятками). Він створений таким чином, щоб туди не дістали ані жахливі кровожерливі монстри, ані нищівні стихії. Захищає табір дерево Талії. Адміністратором тут є сам Діоніс, за організацію різноманітних заходів відповідає кентавр Хірон. Кожен юний напівбог/напівбогиня має свій будиночок. На території табору розташовані місця для тренувань, тут можна навчитися стріляти з лука, битися на мечах, їздити на конях, лазити по скелях і не тільки. Адже напівбоги, окрім своїх вроджених сил, користуються різноманітною зброєю чи талісманами.
У цьому чарівному місці є стайні, зброярня, кузня, амфітеатр, ліс, а ще павільйон, де всі напівбоги обідають. У Великому Домі, основній будівлі, проводять наради та вирішують різні питання. Серед цікавих ритуалів, яких дотримуються жителі табору, є нагородження героя після випробувань лавровим вінком, що також відсилає нас до часів античності.
Тренування в таборі стануть у пригоді для нашого героя та його друзів, оскільки їм доведеться здійснити справжні подвиги, заволодівши цінними артефактами на зразок рогу Мінотавра чи щита Персея.
Школа Добра і Зла — серія «Школа Добра і Зла», Зоман Чейнані
Рання історія школи розпочалася зі створення магічної ручки, Історіану, що мала записувати нові казки. Щоб з’явилися герої й лиходії для цих історій, навколо вежі, де зберігалася ручка, постали дві школи, для Добрих і для Злих. Охороняти Історіан призначили близнюків Рафала й Ріана. Вважали, що Ріан уособлював Добро, а Рафал Зло. Спочатку магічна школа була єдиною, але згодом її поділили на два крила — Добра й Зла. Події першої книги відбуваються пізніше та розповідають про двох дівчат, Софі й Агату.
«Школа добра і зла» розпочинає серію однойменного підліткового фентезі за авторством Зомана Чейнані. Директор школи Добра і Зла очікувано забирає милу Софі та похмуру Агату до магічної школи у Безкрайніх Лісах, де дітей навчають майстерності майбутніх героїв чи, навпаки, лиходіїв із казок. Розуміючи магічну систему, що панує у світі казок, Софі впевнена, що її призначать до Школи Добра, а Агата зі своїм похмурим характером більше пасуватиме до Школи Зла. Проте доля розпоряджається інакше, змушуючи дівчат замислитися, чи справді вони так добре знають себе і світ, у який потрапили.
Школа криптозоології — «Чароліна», Сільвія Дуе, Паола Антіста
Чароліна — головна героїня однойменної серії коміксів Сільвії Дуе. Дівчинка потрапляє на навчання до школи криптозоології та переживає купу пригод. Ця школа суттєво відрізняється від інших навчальних закладів, бо у ній вивчають міфічних істот та тварин — грифонів, фейрі, драконів. Учні мають докладати значних зусиль, а Чароліні додають клопоту неприятелі та неприємності, що виникають незадовго після початку навчання.
Школа монстренят — «Школа монстренят», БеКа, Боб
Ще одна дитяча серія коміксів у нашій добірці — і знову незвичайна школа. А особливою вона стала завдяки своїм учням. Річ у тім, що монстрики вирізняються своїм бешкетливим характером і у закладі всіляко це заохочується. Тут не потрібно бути слухняним, вчасно з’являтися на уроках та виконувати домашні завдання. А от влаштувати вибух чи нагрубіянити — варто, якщо хочеш отримати хорошу оцінку. Та є тут один учень — справжній бунтар за тутешніми мірками — Лузяра. Чемний монстрик-книголюб, якому в радість виконувати домашні завдання та дотримуватися розпорядку дня. Ой, як непросто йому у цій школі!
У школах для чарівників та чарівниць є місце не лише дивам. Герої тут випробовують та загартовують характер, здобувають знання, друзів і навіть знаходять перше кохання. Недарма саме такі сюжети часто стають улюбленими для нас, читачів, адже у героях ми бачимо знайомі риси.
