Медведчук проти Стуса: хронологія подій
У цій статті ми наодимо архів дописів, що супроводжували справу «Медведчук проти Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat».
06.07.2020: Медведчук просить суд заборонити книжку про Стуса
10 липня о 10:00 в Дарницькому районному суді Києва відбудеться засідання за позовом народного депутата від “Опозиційної платформи - За життя” Віктора Медведчука проти журналіста та історика Вахтанга Кіпіані та українського видавництва Vivat.
Про це йдеться в повідомленні пресслужба Vivat.
Віктор Медведчук позивається до суду щодо захисту честі, гідності та ділової репутації й просить суд заборонити видання (виготовлення), розповсюдження книги “Справа Василя Стуса”, поширення будь-якої інформації про книгу в ЗМІ та в інтернеті. Окрім цього, він просить стягнути з Кіпіані та видавництва Vivat витрати на сплату судового збору й визнати частину інформації, наведеної в книзі, недостовірною.
“Ми прогнозуємо, що це може бути останній суд у нашій справі в першій судовій інстанції і вже 10 липня може бути оголошене судове рішення - своєрідний “вирок” свободі слова та науці. У разі програшу ми будемо подавати апеляцію, адже ані автор, ані видавництво Vivat не порушували закон, норми моралі та тим паче чиїсь особисті немайнові права. Довести це принципово для нас. В той час, коли Віктор Медведчук «захищає свої честь, гідність та ділову репутацію», ми захищаємо право суспільства на пошук історичної правди», – коментує генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.
“Ми впевнені: вимоги Віктора Медведчука – це неприхована спроба прямого тиску на свободу слова і друку в Україні, яскравий прояв боротьби із інакомисленням. Взагалі цей процес виглядає як другий суд над Стусом. Пан Медведчук свого часу цей процес програв. Ми маємо намір відстояти свою позицію до кінця і готові в разі потреби дійти до Європейського суду з прав людини”, - додає Орлова.
Медведчук просить визнати недостовірними вирвані із контексту, наступні фрази:
- «…розпинав поета (мається на увазі Василя Стуса), - призначений державою адвокат Медведчук.»
- «…Віте, що виховувався у родині політзасланця (…кажуть шуцман (шуцман – працівник охоронної поліції Третього рейху).
- «… чи була можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук».
- «Адвокати відверто «відбували номер», не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин…».
- «… шістка комуністичної системи Медведчук…».
- «… “син поліцая”…».
- «…Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання».
- «…він (мається на увазі Віктор Медведчук) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?...»
- «Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?».
Як відомо, Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні норм адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.
Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком в травні 2019 року у видавництві Vivat, та отримала ряд премій:
- Book Forum Lviv — персональна відзнака директорки ГО «Форуму видавців»,
- Черкаського книжкового фестивалю в номінації «Науково-популярна книга для дорослих»
- члени Українського ПЕН-клубу включили «Справу Василя Стуса» до переліку найкращих книжок 2019-го, які з'явилися друком у вітчизняних видавництвах.
12.08.2020: Українські інтелектуали вимагають справедливого суду у справі «Медведчук проти Кіпіані та видавництва Vivat»
Нижче наведено текст відкритого листа із переліком підписантів:
Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини
Денісовій Людмилі Леонтіївні
Ми, що нижче підписались, з метою захисту прав людини та основоположних свобод, вимагаємо забезпечити право на справедливий суд у справі за позовом Віктора Медведчука проти історика, журналіста Вахтанга Кіпіані та українського видавництва Vivat.
У позові Віктора Медведчука ми вбачаємо неприховану спробу прямого тиску на свободу слова, друку та наукової думки в Україні.
Книга “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР” Вахтанга Кіпіані — це дослідження історичних подій, спроба пошуку історичної правди. А пошук історичної правди є невід’ємною частиною свободи вираження поглядів, гарантованої статтею 10 Конвенції про права людини. До ролі Суду не належить арбітраж історичних питань, які є частиною тривалої дискусії між істориками (див. рішення ЄСПЛ Chauvy та інші проти Франції, № 64915/01, § 69, ЄСПЛ 2004-VI).
Протилежний висновок відкрив би шлях судовому втручанню в історичну дискусію і неминуче переніс би відповідні історичні дискусії з публічних форумів у судові зали (рішення ЄСПЛ Dzhugashvili v. Russia, N 41123/10, § 33).
Тобто суд не має права брати на себе оцінку історичних подій та дій осіб, які були їх учасниками. Адже у протилежному випадку суд має оцінювати аргументованість суб'єктивних думок. А це — неприпустимо.
Особиста думка автора книги “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР” ґрунтується на фактах і свідченнях, викладених в архівних документах колишнього КДБ УРСР, розміщених в означеній книзі. Підкреслюємо, що ті фрази, які обурили Віктора Медведчука і спричинили судовий позов, є оціночними судженнями із фактологічним підґрунтям.
А тому об'єктивно довести їх достовірність або спростувати неможливо. Про це свідчать норми законів, як вітчизняних, так і міжнародних.
Історик за фахом, Вахтанг Кіпіані уклав книгу переважно з документів із архіву колишнього КДБ та інших матеріалів, що перебувають у відкритому доступі. Частина з них розкриває низку фактів про суд над поетом Василем Стусом, зокрема й про те, яку роль відіграв у цьому процесі адвокат Віктор Медведчук. І в той час, коли задекларовано доступ українського суспільства до розсекречених матеріалів щодо злочинів комуністичного режиму, ми бачимо, як створюється загрозливий прецедент: якщо історична правда не подобається, доступ до неї прагнуть припинити.
Вважаємо неприпустимим той факт, що політик використовує суд для того, щоб змусити відмовитися від історичної правди, залякати інакодумців, як це успішно робила радянська держава, змусити прийняти власну точку зору щодо його ролі у судовому процесі над українським поетом-дисидентом Василем Стусом та минулого свого батька як єдину правильну.
Рішення суду має бути законним, а не політично вмотивованим.
- Алім Алієв, голова ГО “Кримський Дім”
- Марко Андрейчик, літературознавець, перекладач
- Іван Андрусяк, письменник, член українського ПЕН
- Олег Бакулін, письменник
- Віра Балдинюк, головна редакторка видання "Коридор"
- Наталія Бельченко, поетка, перекладачка
- Борислав Береза, громадський діяч, політик
- Наталка Білоцерківець, письменниця, Український ПЕН-центр
- Наталія Бойко, екс-заступник міністра енергетики
- Андрій Бондар, письменник, перекладач
- Катерина Ботанова, культурна критикиня, кураторка
- Зінаїда Васіна, художниця театру, графік
- Галина Вдовиченко, письменниця
- Олена Вовк, CEO “Компанії Ензим»
- Павло Вольвач, письменник
- Володимир В'ятрович, історик
- Ольга Герасим'юк, журналіст, Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення
- Марія Гурська, телеведуча
- Дмитро Грінченко, випусковий редактор радіо Мелодія
- Дармограй Наталія, економіст
- Лариса Денисенко, правозахисниця, письменниця
- Анатолій Дністровий, письменник
- Сергій Жадан, письменник
- Олесь Ільченко, письменник
- Архиєпископ Ігор Ісіченко, професор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, доктор філологічних наук
- Зоя Казанжи, журналістка
- Казарін Володимир, ректор Таврійського університету
- Ія Ківа, поетка, перекладачка, членкиня українського ПЕН
- Максим Кідрук, письменник
- Маріанна Кіяновська, письменниця
- Діана Клочко, культурно-мистецький центр НУ "Києво-Могилянська Академія"
- Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги
- Галина Койнаш, Харківська правозахисна група
- Богдан Коломійчук, письменник
- Тарас Компаніченко, музикант
- Ігор Козловський, вчений, релігієзнавець, член Українського ПЕН, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"
- Олег Коцарев, письменник
- Дмитро Крапивенко, головний редактор журналу "Український тиждень"
- Ганна Криволап, художниця
- Галина Крук, письменниця, літературознавиця, членкиня українського ПЕН
- Олександра Кольцова, авторка, співачка
- Андрій Курков, президент Українського ПЕН
- Оксана Куценко, Український ПЕН
- Марк Лівін, письменник та видавець
- Оксана Левкова, директорка ВГО "Не будь байдужим!", кандидат наук із соціальних комунікацій
- Анастасія Левкова, письменниця, редакторка
- Андрій Лесів, художник, творча майстерня Аґрафка
- Володимир Лемперт, бізнесмен, CEO компанії Vital Plast
- Богдан Логвиненко, письменник, журналіст
- Ольга Лучук, доцент, ЛНУ ім. Івана Франка
- Тарас Лучук, письменник, перекладач
- Андрій Любка, письменник, член українського ПЕН
- Олена Мариничева, перекладачка
- Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету
- Антон Мартинов, видавець
- Василь Махно, письменник
- Олександр Михед, письменник, куратор
- Катерина Мола, політолог
- Оксана Мороз, письменниця
- Віктор Морозов, музикант, перекладач
- Наталя Моспан, засновниця мережі “Моя книжкова полиця”
- Олександр Мотиль, професор політології в Ратгерському університеті (США)
- Олексій Нікітін, письменник
- Анастасія Нікуліна, письменниця
- Ілларіон Павлюк, письменник, журналіст, продюсер
- Олександр Положинський, лауреат премії імені Василя Стуса
- Степан Процюк, письменник, учасник Українського ПЕН
- Алла Пушкарчук, журналістка
- Володимир Рафєєнко, письменник, літературознавець
- Петро Рихло, професор Чернівецького національного університету
- Романа Романишин, художниця, творча майстерня Аґрафка
- Микола Рябчук, провідний науковий співробітник, ІПіЕНД НАНУ
- Олександр Фоззі Сидоренко, музикант
- Олексій Сінченко, літературознавець
- Ірина Славінська, журналістка
- Остап Сливинський, письменник, член Українського ПЕН
- Іванна Смачило, екс-заступниця Міністра юстиції
- Наталія Сняданко, письменниця, перекладачка
- Елеонора Соловей, літератор
- Ірина Старовойт, поетка, есеїстка, доцентка кафедри культурології УКУ
- Ярослава Стріха, перекладачка, літературознавиця
- Дмитро Стретович, видавець
- Тетяна Терен, журналістка, віце-президентка Українського ПЕН
- Тетяна Трофименко, кандидат філологічних наук, літературна критикиня
- Ірина Тулякова, директор освітнього центру “Інсайт”
- Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
- Оксана Форостина, письменниця та видавчиня
- Борис Херсонський, письменник, науковець
- Христина Храновська, представниця бренду Chloe в Україні
- Ярина Цимбал, літературознавиця
- Артем Чапай, письменник
- Софія Челяк, програмна директорка 27 львівського міжнародного BookForum
- Артем Чех, письменник
- Гаська Шиян, письменниця
- Ірина Шувалова, письменниця, перекладачка
- Любов Якимчук, письменниця
- Яремчук Олеся, журналістка
14.08.2020: Медведчук проти книги про Стуса: засідання перенесли на 18 вересня
Судове засідання у справі за позовом Віктора Медведчука проти Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat через книгу «Справа Василя Стуса» перенесли на 18 вересня.
Нижче наводимо звернення видавництва Vivat:
Засідання відбудеться у дарницькому районному суді Києва о 10:00. На ньому розглянуть останній том доказів і проведуть судові дебати.
Дякуємо всім! Ви - прекрасні! Ви - наша підтримка!Зустрінемось 18 вересня!
17.09.2020: Засідання суду у справі «Медведчук проти Кіпіані та видавництва Vivat» перенесено!
Лише за день до призначеної дати засідання суду у справі «Медведчук проти Кіпіані та видавництва Vivat» перенесли. Причиною перенесення засідання представнику видавництва назвали те, що в одного з працівників суду виявили COVID-19.
Наступне засідання суду було призначено на 9 жовтня 2020 року, на 10:00 в Дарницькому районному суді.
19.10.2020: Суд заборонив книгу «Справа Василя Стуса»
Нижче наводимо заяву видавництва Vivat щодо рышення суду выд 18.10.2020:
Цей суд - прямий і очевидний доказ того, що справа, за яку боровся Стус, - незавершена.
Ми були готові до такого рішення, адже було б наївно сподіватись, що в боротьбі з таким суперником, ми переможемо одразу. Натомість, ми не розраховували, що ми настільки недалеко пішли від тих часів, коли відбувався сам суд над Василем Стусом. У нас була надія на те, що часи змінились.
Ми прийняли непросте фінансове, але цілком зрозуміле для нас з точки зору моралі рішення йти в Апеляційний суд. Заява буде подана як тільки ми отримаємо повний текст рішення суду.
Згідно рішення судді Дарницького райсуду Заставенко Марини, з книги "Справа Василя Стуса" мають бути видалені наступні фрази:
“... чи була можливість у Стуса обрати "менше зло". Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»
“...Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання”
“... він (мається на увазі Віктор Медведчук) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?...”
“...розпинав поета (мається на увазі Василя Стуса) — призначений державою адвокат Медведчук”
“...шістка комуністичної системи Медведчук…”
“Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком та аморальним типом?”.
До речі, фразу "... син поліцая…" в книзі суд дозволив залишити. Якось так все.
До моменту видалення цих фраз з книги, її заборонили розповсюджувати видавництву Vivat та автору Вахтанг Кіпіані.
03.03.2021: Апеляційний суд скасував заборону книжки «Справа Василя Стуса: Збірка документів з архіву колишнього КДБ»
19 березня Київський апеляційний суд задовольнив апеляцію видавництва Vivat та історика, журналіста Вахтанга Кіпіані на рішення Дарницького райсуду, який в жовтні минулого року заборонив розповсюджувати книгу «Справа Василя Стуса».
Заява видавництва Vivat:
Ми всі — і видавництво, і автор, і суспільство — йшли до цього рішення довгі півтора роки. Ані автор, ані видавництво Vivat не порушували закон, норми моралі та тим паче чиїсь особисті немайнові права. Довести це було принципово для нас. В той час, коли Віктор Медведчук «захищав свої честь, гідність та ділову репутацію», ми захищали право суспільства на пошук історичної правди.
“Це був наш обов’язок: захистити право суспільства на пошук історичної правди. Та ця перемога не лише наша. Це перемога кожного, хто не побоявся і підтримав цю боротьбу. Наша книжка житиме й далі, бо історична правда не може бути заборонена у вільному демократичному суспільстві”, — заявляє Генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.
На сьогодні загальний наклад книги становить понад 98 тисяч примірників.
“Це справді безпрецедентний випадок, враховуючи, що середній наклад в Україні складає 2–3 тисячі примірників”, — зазначає Орлова.
З вами нам не страшно!