Переплюнути Ілона Маска: «Космокоти. Марсіанські хроніки Мурка Мняуска» Юлії Ілюхи

5 рок. тому
|
Категорія
Переплюнути Ілона Маска: «Космокоти. Марсіанські хроніки Мурка Мняуска» Юлії Ілюхи - Vivat

Авторка: Оксамитка Блажевська

 

Ілон Маск би плакав, якби йому до рук потрапила ця книжка. По-перше, бо дізнався б, що не він першим потрапив на Марс, а по-друге, бо його план колонізації Марса просто розлетівся б на друзки. Тож поки цю книжку ще не переклали англійською і до неї не дістався відомий американець, українські читачі можуть тішитися тим, що завойовувати Марс спромігся саме український котик Мурко. Він навіть вигадав собі прізвище на кшталт, як у Ілона Маска — Мняуск.

Якщо чесно, прикладів науково-фантастичної повісті у сучасній українській дитячій літературі як кіт наплакав: я прочитала «Пригоди Тараса в далекому космосі» Галини Манів і серію про маленького робота Мікробота письменника Олега Чаклуна — і це справді надзвичайно захоплююче читання, яке добре сприймають діти. Космос, інші планети, дивовижні конструкції, химерні імена, загадкові інопланетяни — це викликає дитячий захват і заохочує дітей до читання. Ну кому ж не цікаво, як там — на інших планетах? Особливо на Марсі! Американський письменник Рей Бредбері про червону планету цілу книжку написав, яку так і назвав — «Марсіанські хроніки». У героя книжки Юлії Ілюхи теж сталися в житті марсіанські хроніки. Цікаво, які?

Мурко — котик, який все своє життя провів у квартирі господарів і вулицю він бачив тільки з вікна двадцятого поверху. Уявляєте собі таке? Ну звісно, більше двох місяців карантину нам просто неможливо не помітити. А у Мурка таке ціле життя, з самого народження. І його ніхто не випускає з дому. І тому життя йому здається нудним і досить передбачуваним, а з такої висоти хіба побачиш щось унизу? Навіть голуби так високо не долітають. Тому він мріє утекти і побачити справжнє життя поза будинком. І переживає невдачу за невдачею. Одного дня випадково бачить по телевізору Ілона Маска, який планує за десять років доправити на Марс першу людину, і відчуває велике роздратування через те, що котів дискримінують і не пускають у космос, а він — Мурко — так мріє про справжні пригоди. Не повірите, але котик на ноутбуці господарів пише листа Ілону Маску з проханням взяти його добровольцем, якого доправлять на Марс.

І тут, на цьому місці, я згадала головний девіз книжки «Алхімік» Пауло Коельйо: «Якщо ти чогось хочеш — весь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твоє бажання здійснилося». Так сталося і з Мурком Мняуском. Він дуже хотів вирватися з чотирьох стін квартири, пережити справжні пригоди і навіть потрапити у космос. Дивовижа, правда? Але це справді так.

От іноді кажуть, що аби досягти зірок, треба продертися крізь терни, а у випадку Мурка — потрібно просто дуже-дуже захотіти, і твоя мрія неодмінно здійсниться. 

Ні, звісно, до цього треба ще й докласти трохи зусиль (ох, як треба було потренуватися, щоб стати космокотом!), але оце мріяння має справді великий вплив на життя. Бо Мурку таланить на всьому шляху до мрії — і вирвався з полону квартири, і на той, що треба, тролейбус до аеропорту потрапив, і полетів до Америки, і навіть став космокотом — словом, мрії втілюються в життя, якщо дуже цього закортіти.

Повість про космокотів наповнена не лише цікавими науковими фактами, а й екологічними думками. 

Чому люди хочуть колонізувати інші планети у той час, коли завдають шкоди власній — Землі? Думали про це? 

Адже люди і на інших планетах можуть вчинити так само, як і на Землі. Варто тільки почитати ті ж «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері, в яких колонізація Марсу призвела до не дуже втішних наслідків. 

І саме тому я радію, що українські діти прочитають повість Юлії Ілюхи і, сподіваюся, зрозуміють, що спочатку потрібно навчитися берегти нашу Землю, а вже потім літати завойовувати інші планети (і чи варто це взагалі робити?!). Це й відкрив для себе Мурко Мняуск. 

Він все-таки здобув славу одного з котів, які полетіли на Марс першими, але от марсіанську таємницю приховав від людей. Яку саме, дізнаєтеся на сторінках книжки.

Мені в цій книжці дуже сподобалися фантастичні ілюстрації Каті Степаніщевої, особливо ракети на позначення розділів і зображення Землі і Марсу внизу кожної сторінки — саме так читач може відслідковувати подорож із Землі на Марс і назад. А ще лапки котиків, розкидані по сторінках, і кумедні малюнки котів у скафандрах — справжніх космокотів, які першими потрапили на Марс. Діти будуть реально втішені.

«Космокоти. Марсіанські хроніки Мурка Мняуска» Юлії Ілюхи — це історія однієї мрії, яка ракетою пронесеться у вашій свідомості і переконає втілити в реальність і свої мрії. Варто лише розгорнути цю книжку — і захоплююча подорож до мети розпочнеться!

 

Схожі статті