Холод, темрява, безнадія: похмурий реалізм нордичного нуару

Авторка: Яна Кубишкіна, копірайтерка в інтернет-книгарні Vivat

Для багатьох книголюбів найкращий вечір — це той, який минає за читанням кримінальних романів, що інтригують і спонукають стати аматором-розслідувачем на кілька годин. Вже десятиліттями хіт серед похмурих детективів — нордичний нуар. Лаконічною мовою і атмосферними описами ці книжки занурюють у пронизливу атмосферу меланхолії, безвиходді й похмурості. Сіра погода, звісно ж, не єдина проблема героїв. Стається злочин. То є справа рук одного з серійних вбивць, над вистежуванням яких поліція довго ламає голови, або ж хтось вперше зійшов з праведної стежки? Це належить розгадати головному героєві — часто детективу — і читачам, що споглядатимуть за карколомним слідством.

Редакція блогу Vivat підготувала експлейнер, у якому ми повідаємо, що таке Nordic Noir, які його ознаки, чому жанр так полюбився публіці й до яких книг, фільмів, серіалів звернутися, коли душа просить холодних трилерів.

Що таке нордичний детектив?

Визначення Nordic Noir увійшло в ужиток у 2010-х роках, коли шведських, норвезьких, данських, ісландських і фінських похмурих трилерів на полицях книгарень стало так багато, що вони потребували окремого терміну. Звісно ж, історія цього жанру довша. Про це розкажемо згодом. Та саме з «десятих» років визначення окреслилося й почало популяризуватися в медіа, зокрема британських.

Хоча в англомовному просторі часто зустрічається застосування понять «нордичний трилер» і «скандинавський трилер» як взаємозамінних, однак подібне словесне жонглювання є дещо хибним. У категорію нордичного нуару, на відміну від скандинавського, входять ще ісландські та фінські книжки.

Продемонструємо на прикладі. Культовий цикл «Міленіум» від письменника Стіга Ларссона, події якого розгортаються у Швеції, можна назвати і нордичним, і скандинавським нуаром. А от роман «Чоловік, який помер» від відомого фінського автора Антті Туомайнена є нуаром винятково нордичним.

А тепер спробуємо розібратися, які ж ознаки нордичного нуару.

Особливості нордичного нуару: екзистенційна криза та нелінійний сюжет

Нордичний нуар — це про багато компонентів, поєднаних у непередбачуваному тексті. Втім, властиве поєднання стильових і сенсовних особливостей ще не означає, що відсутність однієї-двох ознак викреслює роман з лав нордичного нуару. Головне — це похмура (настільки безнадійна, наскільки можна уявити) атмосфера, проста мова та герої, у яких незліченні приховані скелети в шафі. І ні, це стосується не лише антигероя, а й тих, хто провадить розслідування. Все інше — за бажанням автора / авторки.

Кадр з серіалу «Каштановий чоловічок» (2021 р., Данія)

Тримайте список тих особливостей історії, які роблять її нордичним нуаром:

• Події розгортаються у нордичних країнах — Швеції, Норвегії, Данії, Ісландії, Фінляндії та Ґренландії. Наприклад, книга «Шлях додому» німецького письменника Себастіана Фітцека нагадує цей жанр за іншими ознаками, однак через сетинґ у конкретний нордичний нуар не потрапляє. Натомість роман «Рейк’явік. Нордичний детектив» дуету авторів Катрін Якобсдоттір та Раґнара Йонассона сумнівів не залишає — перед нами нордичний нуар, у якому похмура Ісландія — це не просто тло, а один з героїв.

• Мова — надзвичайно проста, точна й переконлива. Звісно ж, без описів ландшафтів не обходиться, та кожне слово у них вдумливо викарбоване. Метафор автори уникають, а якщо і вдаються до цього інструменту, то з обережністю. Любов письменників у напрямі нордичного нуару — це короткі речення. Особливо цим славиться дует, що публікується під псевдонімом Ларс Кеплер. Ви тільки оцініть пасаж їхнього скандинавського детективу «Пісочний чоловік» з циклу «Детектив Йона Лінна» (це з першої сторінки, тому за спойлери не тривожтесь):
  «Одяг на ньому тріпотить. Міст під ногами ходить ходором. Молодик заклякає, витріщивши очі та вчепившись у поручні. Все застить круговерть снігу в пітьмі. Звати юнака Мікаель Колер-Фрост. Тринадцять років тому він пропав безвісти, а сім років тому його визнали мертвим».
  Кожне речення — мов стріла. І з таким стилем дует авторів досягає потрібного ефекту.
• Злочин у центрі кримінальної драми-розслідування часто не є суто особистою історією, а вкорінюється у ширший ландшафт соціальних проблем расизму, сексизму, мізогінії, насильства, алкоголізму, депресії чи ПТСР. Наприклад, друга книга The Girl with the Raven Tongue з циклу Greenland Missing Persons від Крістоффера Петерсена розповідає про дівчинку, що через особливості зовнішності тривалий час зазнавала цькувань інших дітлахів і врешті зникла, залишивши по собі лиш черевички поруч з мертвим круком. Фінський роман Where Have All the Young Girls Gone письменниці Ліни Лехтолайнен занурює у бентежний сюжет про трьох дівчат іммігранток-мусульманок, що мов провалилися під землю без жодних слідів. Чи пов’язані між собою зникнення? Хто стоїть за цією справою? Можливі вбивства — лиходійство рук одного з тих злочинців, що керуються ксенофобією? Авторка запрошує шукати відповідей і досліджувати складний контекст країни, яка намагається дати раду з імміграцією та ненавистю. Культовий роман «Чоловіки, які ненавидять жінок» від шведського письменника Стіга Ларссона досліджує все і одразу: мізогінію, тіньові оборудки, шахрайство корпорацій, релігійний фанатизм, відмивання грошей і навіть дисфункціональні родини. Підсумуємо: мотив злочину у нордичному нуарі — це майже ніколи не банальна особиста вендетта. Це щось більше.
• Повільна оповідь, жорсткі діалоги й кілька сюжетних ліній — такі особливості оповіді в нордичному нуарі. Текст поступово веде стежками хаосу підозрюваних і жертв. Та з цією повільністю не занудьгуєш, адже кожен рядок пронизаний напругою і психологізмом. Взаємодії між героями — часто сухі й холодні: немає часу на балачки у похмурому сетинґу, де за рогом вулиці на персонажа чекає чергове вбивство, яке він буде розслідувати або скоїть. Сюжет зазвичай простягається у кількох лініях і різних часових проміжках — однаково похмурих і бентежних.
   

• Головний герой — детектив/слідчий, що робить роман поліцейським процедуралом або ж антигерой. Наприклад, у циклі «Доґґерланд» письменниці Марії Адольфсон у центрі сюжету — детектив-інспекторка Карен Ейкен Горнбі, яка постійно опиняється у вирі бентежних подій. То колишню дружину начальника вбивають, то під час виконання обов’язків поранили, то всесвітньо відома співачка мала зникнути саме на її острові. Головним героєм циклу про Мартіна Бека є… думаємо, ви здогадались хто. Ця серія розслідувань детектива у Швеції від двох авторів-криміналістів вважається засадничою для напряму нордичного нуару. Переважно у події читачі поринають з перспективи поліціянтів, слідчих чи інспекторів. Втім, є й такі автори, що без жодних попереджень запрошують у думки лиходія, що буде головним героєм у історії. До таких належить, наприклад, письменник Ю Несбьо, приклад — його роман «Кров на снігу», у якому розгортається історія найманого кілера Улава. Автор також має цикл «Детектив Гаррі Голе», де обирає перспективу слідчого, якого важко назвати повністю позитивним персонажем.
• І наостанок: чому нордичний нуар — це нуар. Чому його відділяють від звичайних детективів? Тому що у світ нуару не приходить справедливість з розв’язанням злочину, як це буває зазвичай у трилерах. Часопростір нордичного нуару настільки непоправно хворий і змучений, що не виправити всього у ньому лише однією розкритою справою. Або ж двома. Та навіть три не надто допоможуть, коли річ не в кількох лиходіях, які сновигають темними вулицями північних міст у пошуках жертв. Проблема — у системі й цинізмі людства.

Кадр з серіалу «Убивства в Оре» (2025 р., Швеція)

То що ж таке нордичний нуар? Це піджанр кримінальних романів, дія яких розгортається в нордичних країнах. Події пронизані відчаєм і безнадійністю, а героєм зазвичай є детектив чи поліціянт. Похмурий настрій визначає бентежний антураж історій, злочини у яких міцно вкорінені у соціальні проблеми — корупцію, зростання показників невротичних розладів, насильство, расизм і сексизм. Гадалось би, звідки стільки відчаю буття у державах, що постійно очолюють різноманітні позитивні рейтинги: від найщасливіших до країн з найбільшим розміром доходу на душу населення? Втім, як пише The Economist, посилаючись на дослідження Мері Еванс під назвою The Imagination of Evil, захист, що пропонується системою соціального забезпечення від колиски до могили, приховує темну сторону.

Це, до речі, можливо і є однією з причин популярності цього жанру. Він пропонує альтернативний наратив про зразкові країни. Така багатошаровість сетинґу, у якому за бездоганністю ховається відсутність справедливості, грає на особливих ниточках людської психології.

Сподіваємось, ви не потонули у відчаї і готові продовжувати читання, адже далі ми спробуємо дослідити витоки цього жанру й віхи формування.

Історія жанру: від оповідок XIX століття до масштабних циклів

Нордичний нуар є явищем відносно новим для літератури регіону. Втім, кримінальна проза цих країн розвивалась тривалий час. Передвісниками скандинавських трилерів сучасного зразка можна вважати текст данського письменника Стіна Стенсена Бліхера Præsten i Vejlbye 1829 року та детективний сюжет норвезького автора Мауріца Гансена Mordet på Maskinbygger Roolfsen 1839 року.

Кадр з данської екранізації Præsten i Vejlbye, 1922 р.

Перші спроби: сюжети, що трохи інтригують навіть тепер

✍️ Перша історія, Præsten i Vejlbye, знайомить з пастором, у землі якого відшукали кістки слуги, зниклого десять років тому. Оповідь ведеться двома героями: суддею, що повідає про подальші події, та священника, який згодом говорить про вплив цієї справи на громаду. Звісно, сучасні читачі не надто були б вражені цією книгою: її обсяг не дотягує і до 30 сторінок, а сюжет не містить властивих теперішньому нордичному нуару рис. Втім, непередбачуваний поворот присутній, як і нелінійна оповідь, а також надзвичайно похмурий тон. Ще й засновано на реальних подіях.

✍️ Друга історія, Mordet på Maskinbygger Roolfsen, веде стежками шахтаря, що раптово зникає безвісти. Негайно розпочинається слідство, адже причин вбити парубка було повно. Власник готелю з дружиною хотів влаштувати своїй доньці шлюб з багатієм, однак та таємно заручилась з головним героєм. Роман дечим нагадує нордичний нуар. Міцно вкорінений у ландшафт Норвегії, він занурює у життя гірського містечка, де панує гноблення й нерівність. Письменник знайомить з тодішнім вищим класом — посадовцями та єпископом, змальовуючи цих постатей сірими барвами. Це не єдиний зразок кримінальної прози від Мауріца Гансена, втім, саме Mordet på Maskinbygger Roolfsen відзначається у розмовах про детективи, адже містить класичні ознаки жанру й переконливо, реалістично зображує бентежну норвезьку реальність XIX століття.

Розвиток жанру: з дитячої літератури «виростає» нордичний нуар

Хоча нордичні автори, безперечно, писали кримінальну прозу й далі, та довгий час не з’являлося серед них визначних письменників. Втім, сам Ю Несбьо, чиє ім’я можна вважати майже синонімом нордичного нуару, відшукує у тому періоді сюжет, який називає першим норвезьким кримінальним романом. Йдеться про текст The Iron Chariot (1909) від Стейна Рівертона. Цей детектив доволі дивний, адже у ньому немає жодних підозрюваних. За стилем він нагадує поєднання По і Конана Дойля, а вбивцею виявляється сам оповідач, якого не ловлять протягом всього сюжету трохи всупереч логіці.

Минали роки, а визначних текстів не з’являлося. Допомогли сусіди: з часів Другої світової війни Скандинавія взялась перекладати й читати британські детективи, черпаючи натхнення для подальшого встановлення власної традиції.

Кадр з дитячого фільму Meisterdetektiv Kalle Blomquist lebt gefährlich (1996 р., Швеція)

У середині XX століття побачили світ передвісники нордичного нуару — дитячі детективні історії. Так, ми не жартуємо. Після років пересічного писання у цьому жанрі закріпитись у пам’яті публіки вдалося саме дитячим авторам — Оке Гольмбергу та Нільсу-Олофу Францену. У центрі цих серій був своєрідний Шерлок Голмс для дітей — більш веселий і з кумедним компаньйоном. Коли йдеться про дитячу літературу і нордичні країни, не обійтись без згадки Астрід Ліндгрен. Її детективи про Калле Блюмквіста стали сенсацією і відклалися у головах публіки. Тому скандинавці, читаючи про головного героя культової книги нордичного нуару «Чоловіки, які ненавидять жінок» з ім’ям Мікаель Блумквіст, впізнає алюзію на детективне читання свого дитинства.

Хрещення нордичного нуару: симпатичний Бек і його творці-марксисти

Прорив у кримінальній прозі регіону таки стався: з 1965 по 1975 рік публікувався цикл про Мартіна Бека від подружжя Май Шьовалл та Пер Вальо, який можна вважати офіційною точкою відліку нордичного нуару. Ця десятитомна серія вела стежками пригод детектива, що у своїх розслідуваннях повсякчас стикався з перепонами у вигляді поліцейської бюрократії та жорстокості суспільства. Ці тексти підкорили публіку.

Кадр із серіалу «Комісар Мартін Бек» (1997 р., Швеція)

У центрі сюжету — простий і відданий своїй справі чоловік з почуттям гумору. Навколо нього вибудовується цілий ансамбль колег, яких автори вимальовують простими й зрозумілими штрихами. 

Книги про Бека заклали початок тим рисам нордичного нуару, що пов’язані з несправедливістю суспільства й похмурістю атмосфери.

Подружжя митців мало виразні марксистські погляди, відтак детектив був способом критики системи, що сформувалась після Другої світової війни. Та не змусиш публіку читати агітацію настільки віддано: сюжети книжок були дійсно цікаві й залишаються такими дотепер. Ці романи відкривають темне минуле, дозволяючи поглянути на роботу поліції без сучасних засобів для ведення слідства й збору доказів.

Подружжя безперервно працювало над циклом, поєднуючи батьківство з письменництвом. Останній текст (тобто ж десятий том циклу) Пер дописував, коли помирав від раку. Відійшов у засвіти він у день публікації роману.

У детективах про Бека не було духу Аґати Крісті чи Реймонда Чандлера. Це були самобутні й надзвичайні книги, які стали душею нордичного нуару.

Далі авторів було не спинити: нові скандинавські детективи почали заповнювати полиці, а американські видавці скупали й перекладали будь-який нордичний кримінальний роман, який бачили. Цей жанр став справжнім феноменом на ринку книг, адже демонстрував сутність природи зла й соціуму, за фасадом якого ховається безліч проблем.

Визначні автори нордичного нуару

Запасайтеся терпінням поповнювати список бажанок, адже за нашою аматорською статистикою, кожен десятий у нордичному краї — автор кримінального роману. Ми, звісно, жартуємо, але письменників у цьому напрямі регіон має безліч. Для зручності сегментуємо за країнами і рушаємо.

Швеція: зірка нордичного нуару

Шведи і нордичний нуар — дует нерозлучний. Саме з цієї країни походить письменник, чия детективна трилогія розійшлась світом накладом понад 100 мільйонів примірників. Здогадались, про кого ми?

📚 Звісно ж, це про Стіга Ларссона — автора трилогії «Міленіум», яка надихнула три шведських екранізації і дві — американських. Секрет успіху — простий. Треба всього лише прописати переконливих героїв, відрефлексувати тисяча й одну проблему соціуму своєї країни, розгорнути кілька цікавих сюжетних ліній і закружити читачам голову багатошаровістю романів.

📚  Ларс Кеплер — псевдонім, під яким працює подружжя Александр Андоріл та Александра Коельо Андоріл. Обране спільне ім’я є даниною поваги попередньо згаданому автору. Їхній цикл «Детектив Йона Лінна» підкорив публіку кінематографічним стилем, закрученими сюжетами та шаленством темпу. Перша книга циклу «Гіпнотизер» має однойменну екранізацію. Більше про героїв та авторів можна довідатися на їхньому сайті зі зручною навігацією та графікою.

📚  Камілла Лекберг — письменниця, відома за циклом книг про буття поліцейського детектива Патріка Гедстрема та письменниці Еріки Фальк у рибальському містечку. Тиражі романів цієї авторки можна рахувати десятками мільйонів. Перші чотири книги циклу були екранізовані. Крім того, світ побачив серіал Fjällbackamorden, заснований на героях сюжетів. У 2018 році українською виходив перший роман Лекберг «Крижана принцеса».

📚  М. Т. Едвардссон — перспективний автор нордичного нуару з двома книжками. Дебютна має назву «Майже нормальна родина» і спонукає замислитися над тим, на що ми готові заради людей, яких любимо.

📚  Карін Альвтеген — онучата племінниця Астрід Ліндгрен і авторка вельми популярного нордичного нуару у кількості семи романів. Найпопулярніший з них — «Зникла» — був опублікований у 2000 році й розповідає про героїню, що через неправильний вибір стає підозрюваною у дуже серйозній справі. Хоча рейтинг її книжок на Goodreads не викликає довіри, романи авторки перекладено тридцятьма мовами, а «Зниклу» екранізовано у Британії.

Норвегія: похмура фортеця бентежних сюжетів

Норвегія також не залишається осторонь творення нордичного нуару, адже саме ця країна подарувала світові незрівнянного Ю Несбьо, чиє ім’я та прізвище, напевно, вже можна використовувати як синонім терміну «нордичний нуар». Візитівка письменника — цикл «Детектив Гаррі Голе». У 2026 році на Netflix має відбутися прем’єра норвезької екранізації серії.

Кого ще почитати з норвезьких авторів нордичного нуару?

❄️ Йорн Лієр Горст. Його цикл про детектива Вільяма Вістінґа став сенсацією місцевого, а згодом міжнародного рівня. Романи повсякчас номінуються на премії і послужили натхненням для екранізації — норвезького серіалу тривалістю у п’ять сезонів.

❄️ Кріс Тведт. Головний герой його книжок про Мікаеля Бренне — адвокат, як і сам письменник. Цикл містить десять романів і розповідає про розслідування й небездоганного чоловіка.

❄️ Анне Гольт. Була посадовицею — стала авторкою нордичного нуару. Найбільше відома циклом про поліціянтку-лесбійку Ганне Вільгельмсен. Романи мають екранізацію — серіал з чотирма епізодами, а також фільм.

❄️ Томас Енґер. У центрі його циклу нордичного нуару — журналіст Хеннінг Юл, чий малий син трагічно загинув у пожежі. Головний герой ледве вижив, а горе залишило шрами від опіків на його обличчі. Він переконаний, що за пожежею хтось стоїть, і починає власне розслідування.

Ісландія: країна, що прокладає шлях до нордичного нуару

На українському ринку небагато перекладених ісландських детективів. Знайомимо з авторами нордичного нуару цієї країни й зичимо їм більшої слави, адже вони того варті:

1. Раґнар Йонассон. Зірка ісландської кримінальної літератури. Єдиний перекладений українською роман — «Рейк’явік. Нордичний детектив». Його два найпопулярніші цикли — Dark Iceland та Hidden Iceland. На екранізацію першої серії права придбала Warner Bros. International Television Production Germany.
2. Ірса Сігурдардоттір. Доволі продуктивна авторка неонуару — має три детективних цикли й чотири кримінальних романи поза серіями. Дві її книги були екранізовані 👆
3. Арнальдур Індрідасон. Один з найпопулярніших письменників Ісландії, шанований преміями та безмежною читацькою любов’ю. Його романи продані тиражем понад 20 мільйонів примірників більш ніж 40 мовами світу. Його візитівка — цикл про інспектора Ерлендура.

Ґренландія: майбутня країна-трендсеттерка нуару

Можливо, ґренландський нордичний нуар — темна конячка жанру кримінальної літератури. Про це говорить Аннеметт Хейлстед, дослідниця з університету Ґренландії для видання High North News. Ба більше, можливо, саме на цьому острові з’явиться арктичний нуар — ще більш холодний і похмурий, ніж нуар нордичний. Дослідниця наголошує: унікальний культурний і кліматичний простір Ґренландії надає письменникам нові можливості для рефлексій про гріховність людини та втрату ілюзій. Хтозна, може мине кілька років і у нашому блозі з’явиться добірка арктичного нуару.

Поки ж ділимося ґренландськими кримінальними романами, вартими уваги:.

• Ніна фон Стаффельдт та її цикл про консультантку з комунікацій Сіку Хаслунд, що опиняється втягнутою у різноманітні розслідування.
• Мадс Педер Нордбо зі своєю серією під назвою «Ґренландія». Головний герой — журналіст Метью Кейв, якого редакція відправляє розслідувати моторошні злочини.

Данія: батьківщина бестселерів

Розмова про зародження нордичного нуару та фундаментальних текстів для цього напрямку, повʼязаних з Данією і Ґренландією, не обходиться без роману «Смілла та її відчуття снігу» данського автора Петера Хьоґа. Цей текст розповідає про науковицю, що починає розслідувати вбивство. Тут бачимо важливі складові цього напряму: суперечливу героїню, похмурий антураж, соціальний контекст і непередбачуваний сюжет з гострою кульмінацією. На нашу думку, від нордичного нуару цей роман відрізняється пишним стилем оповіді, насиченим розмаїттям громіздких описів і рефлексій про льодовики, математику, фізику, біологію, хімію, філософію та ґренландський спосіб життя. Та схожого з нуаром забагато, щоб не згадати про цей текст.

До авторів і романів, без яких не уявити сучасний нордичний нуар Данії належать Юссі Адлер-Ольсен і його відомий цикл про Department Q, Сара Бледель і її сюжети про дует детективки і журналістки, а також Сорен Свейструп.

Поціновувачі нордичного нуару у книгах та серіалах можуть потішити свої серця екскурсією Копенгагеном за мотивами відомих кримінальних шоу, що знімались у столиці. Гіди заводять у потаємні місця, а ще розповідають секрети зі зйомок.

Фінляндія: останній пункт у нашій нордичній подорожі

У фінів ми радимо звернути увагу на творчість Макса Сіка та Антті Туомайнена, що зветься «королем гельсинського нуару».

Неабиякі успіхи Фінляндія демонструє на ниві нуару у серіалах. Кримінальна драма Deadwind почала виходити у 2018 році й здобула успіх у країні, замахнувшись підкорити і світову публіку. Схожою сенсацією стало шоу Bullets, також від фінів. Культовою на телебаченні країни вважається нуарна драма Bordertown, що почала виходити в 2016 році й запустила, мов лавину, вихід фінських серіалів і фільмів у напрямі нордичного нуару.

Безперечно, автори з цієї країни пишуть кримінальну прозу, та більшу славу митці Фінляндії здобувають з нуаром кінематографічним.

Що ж, настав час виринати з антуражу нордичного нуару. Або ж. Обирайте нордично-нуарну історію в інтернет-книгарні Vivat і рушайте у похмуру подорож.