Як змінився троп «мільярдер» в любовних романах з часів Крістіана Грея
Нещодавна екранізація роману-бестселера Колін Гувер «Покинь, якщо кохаєш» підсвічує тонку зміну романтичних оповідей (так, це не чиста романтика, але любовні лінії все ж показові). Спочатку заможний нейрохірург здається найкращою партією, але потім на сцену виходить шеф-кухар, який у підлітковому віці був бездомним. Цей поворот відображає тенденцію, що охоплює романтичну літературу про багатіїв: «можливо, мільярдери не такі вже і привабливі?»
Десять років тому трилогія Е. Л. Джеймс «П’ятдесят відтінків сірого» представляла ідеалом чоловіка неймовірно багатого Крістіана Грея. Мільйони читачів по всьому світі насолоджувалися такою літературною, а потім і кіно-втечею у світ розкоші та надмірності. Багатство Грея було практично центральним у сюжеті: він завойовував серце Анастейши польотами на гелікоптері, вечерями в дорогих ресторанах і подарунками — як-от новенька Audi.
В Україні троп про любовний інтерес-мільярдера завжди більше про далекі фантазії та втечу від реальності, про веселощі уявляти, як летиш на Ібіцу приватним літаком. Як відмічали на публічному обговоренні сюжетних тропів у ромкомах блогерки Катерина Ільчук, Юля Типусяк та Марія Маргуліс, якщо приміряти стосунки з мільярдером на українські реалії, вони можуть видатися зовсім не такими романтичними і безхмарними.
Але і для західного суспільства в останні роки тема нерівності доходів перетворила фантазії про мільярдерів-ескапістів на неприємні. Читачі там також звернули увагу, що жінки в любовних романах, як і жінки в реальному житті, зазвичай перебувають у гіршому економічному становищі, ніж чоловіки. А замість критики вседозволеності багатства романи про мільярдерів часто пропонують читачам фантазію про те, як виправити гендерну різницю в доході.
Тож письменники почали відмовлятися від історії про те, як жінка поліпшила фінансовий стан, бо в неї закохався мільярдер. А багато читачів тепер шукають розповіді, які кидають виклик або й взагалі обходять традиційний образ багатого героя.
✍️ Нові книжки з тропом «мільярдер», навіть якщо в них є головний герой-багатій, ставлять під сумнів етику мільярдерів. У них спадкоємці сімейних статків виступають проти неетичної ділової практики своїх батьків та ризикують своїм місцем у суспільстві, підтримуючи прогресивні зміни.
Наприклад, одна з користувачок Reddit поділилася: «Я щойно прочитала роман Preferential Treatment Хезер Герре. Це про стосунки з мільярдером, і частина домінування героїні полягає в тому, щоб змусити його пожертвувати тонни грошей авторитетним некомерційним організаціям та організувати перерозподіл прибутку всієї компанії. Виявляється, антикапіталістична романтика — це річ, і вона до біса сексуальна».
✍️ У інших історіях з мільярдерами зʼявляються персонажі, які руйнують корумповані корпоративні імперії, змушують багатіїв віддавати свої гроші.
Приклад від американських авторок — книжка Corporate Mandated Holiday Romance Неллі Вілсон. Там героїня не втрачає голову від багатого керівника — вона скидає його з посади. А допомагає в цьому журналіст-невдаха, в якого вона закохана. Вілсон каже, що розуміє, чому деякі люди люблять читати любовні романи про багатих, але на її письмо вплинула особиста неприязнь до сюжетів про мільярдерів, як у художній літературі, так і в реальному житті.
«Антимільярдерські романи пропонують шлях до пошуку радості в повсякденності та романтизації маленьких домашніх моментів життя, чогось, що здається доступним для всіх нас — не лише якщо ви привернете увагу 1% популяції», — сказала вона.
✍️ Деякі з сюжетів тонко торкаються класових проблем або намагаються змінити спочатку неприємних персонажів-мільярдерів.
Один з таких — роман «Дрібним шрифтом» Лорен Ашер, нещодавно виданий українською у видавництві Vivat.
На початку книжка представляє головного героя Ровена Кейна егоїстичним, холодним і грубим. Він порушує робочу етику та загалом ставиться до людей, як до речей.
Головна героїня, Захра Ґуліан, працює в компанії Кейнів, але сама ненавидить лицемірних багатіїв. Тож робочі стосунки між нею і Ровеном, нещодавно призначеним директором парку розваг «Дрімленд», не складаються. Та згодом Захра відкриє Ровену очі на те, яким бізнесменом і людиною він є, що змусить його замислитися про зміни.
«Мільярдер — сумний, замучений, відчайдушно самотній, має дивний характер або соціально ізольований. А у героїні є друзі та сім’я, і хоча вона не дуже багата, та може зробити його більш людяним і менш тупоголовим», — каже авторка трилогії «Мільярдери з Дрімленду» Лорен Ашер.
Тож сюжетне наповнення і загальний настрій романів про мільярдерів через десятиліття після Крістіана Грея справді змінився — вони менш зосереджені на «чарівному» покращенні фінансового стану головної героїні, дорогих речах і подарунках, які пропонують стосунки з мільярдером. Натомість в них багато висвітлення соціальної нерівності та жорстокості світу багатіїв. Підсумок романів, у якому мільярдера стосунки з головною героїнею перетворюють на «справжнього хлопчика» і кращу людину, з часів «50 відтінків» стає ще більш вираженим та важливим для авторів і читачів. А іноді головні героїні і зовсім не вибирають мільярдера.
Матеріал створено на основі статті They’re Not Looking For a Man in Finance американської журналістки Джекі Сноу
Схожі статті