CEO Vivat Юлія Орлова про використання штучного інтелекту в книговидавничій галузі

Нещодавно вийшло відеоінтервʼю генеральної директорки Vivat Юлії Орлової для медіа AIN.ua. У розмові з шеф-редакторкою Анастасією Іванцовою видавчиня поділилася тим, які тренди зараз панують на книжковому ринку та на які країни орієнтується видавництво Vivat при плануванні, як розраховується вартість електронних книжок і як державні програми допомагають книговидавцям.
Частину розмови присвятили використання у роботі штучного інтелекту. Юлія Орлова описала досвід видавництва Vivat. Розповідь видавчині про це ми вирішили перевести в текст для читачів нашого блогу, а решту інтервʼю ви можете почути і побачити на YouTube-каналі AIN.ua.
Надалі цитуємо гендиректорку Vivat Юлію Орлову ✍️
Штучний інтелект і добирання книжок для друку
Ми позиціонуємося як видавництво бестселерів. Тому для нас дуже важливо по всьому світу купувати або ті книжки, які зараз є бестселерами, або ті, що можуть ними стати. І докласти зусиль нашої піар-служби, щоб вони стали бестселерами і в Україні. Це не завжди у нас виходить, не завжди так відбувається. Зокрема і через те, що менталітети бувають різні.
До процесу пошуку таких книжок долучена достатньо велика кількість людей. Це і маркетингова служба, і люди з продажів, і головний редактор, і я інколи туди заглядаю. Тобто це багато фахівців і складний процес. І от туди ми також долучаємо штучний інтелект. Тому що для нас важливо проаналізувати, які оцінки, відгуки на Goodreads, на Amazon і так далі, але перечитати все, що написали там читачі, ми не можемо — просто не вистачить часу, бо дуже велика кількість книжок зараз видається в світі. І тоді ми використовуємо певні моделі на основі штучного інтелекту для того, щоб проаналізувати, що кажуть читачі.
Або, наприклад, така ситуація: є велика кількість книжок, які хвалять на Goodreads або які стали популярні на Amazon, отримали дуже хороші оцінки, але або сюжет там розгортається в росії, або росіянин — головний герой. Навіть якщо це світовий бестселер, ми не беремо такі книжки. Перечитати це все неможливо, особливо на стадії першого відбору, і тому для цього ми також використовуємо штучний інтелект. І це нам дуже допомагає швидше ухвалити рішення. [...]
Якщо ми говоримо про нонфікшн-книжки, то для нас дуже важливо, щоб це не була суцільна вода і щоб те, що ми видаємо, було релевантне для українського читача. Наприклад, якщо це книжки про фінансову грамотність, то нас є свої правила в банківських структурах, своє розуміння інвестицій тощо — за кордоном все це відрізняється, на превеликий жаль. [...]
ШІ для перекладу і редагування
Зараз практично в кожному контракті з закордонним видавцем прописано пункт, що ми не маємо права перекладати за допомогою ШІ. Як це перевіряється, я не знаю, але коли ти підписуєш контракт, то розумієш, що це твоя репутація: якщо я вже підписала, я маю зробити все для того, щоб виконати цей контракт. Це правило Vivat, яке на абсолютно різних рівнях виконується. Тому я навіть не думала, як вони перевіряють: якщо заборона є, то все — ми не використовуємо і на цьому крапка.
Ще щодо використання ШІ для перекладів і створення тексту: зараз ми всі вже розуміємо, коли текст написаний за допомогою ШІ, це вже видно. І ми іноді отримуємо, на мій превеликий жаль, тексти або синопсиси, які пишуть за допомогою штучного інтелекту. Ми тоді одразу кажемо авторам, що ми хотіли б зараз отримувати тексти, написані вами як автором, а не вами як користувачем штучного інтелекту. Кажемо: «Дивіться, оцей шматок у вас створено штучним інтелектом, тому що…» — і далі у нас вже є моделі, які показують, що виявлено певні відступи, які зʼявляютьчя коли штучним інтелектом користуєшся, і так далі. Що це не наша примха і не якісь здогадки.
Я не можу сказати про всі видавництва, але точно можу сказати про видавництво Vivat, що ми не використовуємо ШІ ані для перекладу, ані для редактури. Це зараз і неможливо, бо ці системи ще не дуже добре працюють з українською мовою і вони не зможуть це зробити. Або, наприклад, в корейській мові нема «він-вона» і штучний інтелект не зміг би перекласти тексти з корейської на українську. Тобто, думаю, що не зміг би, у мене досвіду такого нема і зараз не налаштована його набувати, бо він і не потрібен.
Використання моделей для бізнесу
Але ми використовуємо штучний інтелект для інших речей. Наприклад, скільки проектів, які не злетять, може собі дозволити видавництво, щоб не збанкрутувати? Як це порахувати? Або: який має бути наклад , щоб нам з одного боку вистачило книжок, а з іншого, щоб у нас не утворилися великі залишки на складі? От для цього ми використовуємо певні моделі, працюємо з ШІ, він нам дуже допомагає. І далі будемо його використовувати для цього.
Це не означає, що ШІ керує цими процесами — остаточне рішення все одно ухвалюють люди, але добре, коли у тебе є аналітичне підґрунтя.
У нас зараз практично вся команда навчається роботі зі штучним інтелектом, щоб ми хоча б могли правильно користуватися чатами. (Ми не тільки чат GPT використовуємо, у нас є інші ресурси.) Мені б хотілося, щоб за технологічними навичками працівники Vivat були на високому рівні.




