Книги жахів

Моторошні, страшні сюжети мають на меті налякати, викликати тривогу, хвилювання, емоційне занепокоєння. За ці риси читачі вибирають гостросюжетні книги жахів — напружені горорні історії (які також ще за звичкою називають хоррор книги). Іноді за допомогою таких оповідей люди ніби очищуються від власних потаємних страхів, оскільки література в жанрі горор допомагають пережити жахливі відчуття, що, певним чином, може сприяти переоцінки життєвих цінностей. Як вказує у своїй книзі «Уроки короля жахів. Як писати горор?» Ростислав Семків, романи жахів утверджують парадоксальний оптимізм, бо після постійного перебування в стані страху виходиш з нього і вже не страшно.

Твори у жанрах горору і трилеру часто порівнюють за їх властивість викликати страх, сплеск адреналіну. Але також можна виділити головні відмінності цих двох жанрів. Якщо в трилерах головний герой проходить певні випробування, які викликають тривогу, яка межує зі страхом, то жахи породжують сильніші, напруженіші емоції. 

Література жахів: від готики до сучасності

Зародження горору починається з появи готичного роману наприкінці 18 століття. У творах зображувалися привиди в замках, муки в пеклі, потойбіччя, загробне життя тощо. З плином часу горор почав набувати своїх класичних ознак. У 19 столітті з'явилися провісники жанру:

• «Дракула» Брема Стокера — найвідоміша історія про вампіра Влада Цепеша;
• «Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом» Роберта Льюїса Стівенсона — роман, присвячений подвійності людської натури з переплетінням добра і зла;
• «Кармілла» Джозефа Шерідан ле Фаню — попередник вже згаданого «Дракули», оригінальна вампірська історія, просякнута готичною романтикою.

Серед американських авторів містичних жахіть виділяють Едгара Аллана По та Амброуза Бірза. Великий вклад в розвиток жанру вніс Говард Філіп Лавкрафт, створивши окремий напрямок «лавкрафтівського горору» та породивши Міфи Ктулху.

Найвидатнішим письменником сучасності в жанрі вважається Стівен Кінг, якого називають «королем жаху». Серед найкращих книг Кінга, за версією Vivat, моторошне «Сяйво», трагічне «Кладовище домашніх тварин», гостросюжетний «Містер Мерседес», повна саспенсу «Мізері» та інші видатні романи літератора.

В мальописах жахів додатково розкривається візуальний стиль напряму. Історія про канібалів в селищі посеред гір («Ґаннібал») або легенда про таємничу будівлю, яка постійно з’являється та зникає, приносячи смерть та божевілля («Ґідеон-Фоллз») — мальовничі, сповнені подробиць образи підсилюють атмосферу, додаючи жаху виразної наочності. А класичні історії з живописом доповненням, наприклад, ілюстроване видання «Поклик Ктулху», можна сказати, що втілюють страхи у грандіозне видовище.

Горор книги та їх різновиди

Якщо на початку розвитку література жахів була представлена виключно готичним романом з його замками, загробним життям, привидами та іншими характерними образами, то розвиток з’явилися й інші піджанри:

• Лавкрафтівські жахи — книги, у яких вміло поєднуються страхіття та містика. Страх здебільшого викликають не кров та смерть, а щось незбагненне. У своїх творах Лавкрафт пише про космічних богів, заборонені знання та химерні наукові відкриття.
• Містичні або паранормальні твори — мабуть, найрозповсюдженіший піджанр. Це твори про привидів, полтергейст, демонів, екзорцизм тощо.
• Психологічний горор — література жахів з елементами психологічного трилера, у якій страх викликає нестабільний емоційний стан героїв. Головний персонаж може вести внутрішню боротьбу зі своїми бажаннями або другим я. 
• Темне фентезі та ґримдарк — антиутопії з особливим аморальним, наджорстоким насильством. Всі персонажі мають негативні риси та борються між собою з особливою жорстокістю як фізично, так і психологічно.

Основні образи, які використовують автори книг в жанрі горор, розкривають різноманітні страхи:

• Виклик з потойбіччя. Старовинна книга з заклинаннями збирає довкола себе людей, охочих викликати могутній дух, але найстрашніше попереду.
• Покинуте місце, що жахає. Найцікавіше та водночас найстрашніше — блукати коридорами покинутого будинку, школи, лікарні тощо. Хтозна-які привиди блукають поруч з нами.
• Проклятий антикварний предмет. Цікава знахідка дуже приваблює, але яка у неї історія, що криється всередині та чого очікувати від цього, на перший погляд, бездушної речі?
• Таємна лабораторія. На території секретної бази відбуваються дивні, жахливі речі. Кому це потрібно, як це вплине на людство, хто в змозі це зупинити?
• Таємничий сусід. На вулиці з'явився чи вже живе людина, яка уникає контактів з привітними сусідами. Що криється за його постаттю, які таємниці він приховує?

Це тільки невеликий перелік розповсюджених тем та тропів, представлений в літературі та мальописах жахів.

Українська горор література

За кордоном література жахів — досить розповсюджене явище. В Україні цей жанр набирає обертів. Видавництва, зокрема й Vivat, плідно працюють над тим, щоб представити різноманітний горор українською мовою.

В українській літературі також зростає вибір серед книг жахів. Класичним твором, понад різні суперечки щодо автора, вважається «Вій» Миколи Гоголя. З жанром зараз працюють різні українські автори, і для їх творів в першу чергу характерний сильний психологічний момент, наприклад, в таких творах як «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка, «Гелтер Скелтер» Олександра Завари, «Не озирайся і мовчи» Макса Кідрука, «Коли приходить Ві» Марти Гулей-Заглинської та інших.

В інтернет-магазині книг Vivat ви можете замовити й сучасний український горор, й класику жахів, й новітні страшні історії від зарубіжних авторів.