Класична поезія

Сучасна поезія

Поезія

Книги

Художня література

Українська література

Книжки для дітей

Книги для підлітків

Нон-фікшн

Комікси

Манґа

Електронні книги

Новинки книг

Передзамовлення книг

Автор

Галина Крук

Галина Григорівна Крук (нар. 30 листопада 1974, Львів ) — поетка, літературознавчиня, перекладачка. Член Асоціації українських письменників (2001) та Українського ПЕН. Переможниця Літературної премії імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя» (1997), лауреатка премії «Гранослов» (1997) та видавництва «Смолоскип» (1997).

Валер'ян Підмогильний

Ірина Славінська

Ірина Славінська — сучасна українська письменниця, журналістка, перекладачка та громадська діячка. Виконавча продюсерка Радіо Культура у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України. Освіта Закінчила факультет французької мови Київського національного лінгвістичного університету. Навчалася в магістратурі факультету літератури Піккардійського університету імені Жуля Верна. Магістерка французької філології. Журналістська діяльність Ірина Славінська працює в медіа з 2006 року. Була літературною оглядачкою «Української правди», авторкою та ведучою на каналі ТВi. З 2013 року працювала на «Громадському радіо» редакторкою програм та ведучою. 2018 року долучилася до команди Суспільного як виконавча продюсерка Радіо Культура. У 2023 році була обрана до складу Радіокомітету Європейської мовної спілки. У 2019 році за свою діяльність отримала Премію пам'яті Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці». Громадська діяльність 2014 року долучилася до Кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага».Також письменниця є членкинею Українського ПЕН. Неодноразово була кураторкою Української програми та спеціальних програм у межах Книжкового Арсеналу і Book Forum. Була членкинею Шевченківського Комітету до 2023 року. Літературна та перекладацька діяльність У 2011 році була видана перша книга авторки — «33 герої укрліт», де зібрано розмови з видатними українськими письменниками перших двох десятиліть української незалежності. У 2014 та 2015 роках вийшли дві книги «Історії талановитих людей», в яких — 22 життєві історії відомих українських особистостей. У 2019 році Ірина Славінська дебютувала в есеїстиці — вийшла її книга «Мої запасні життя», в якій письменниця рефлексує та розмірковує про історію своєї родини. Уже у 2021 та 2023 роках у видавництві Vivat вийшло дві книжки авторки з роздумами, порадами та інсайтами про дорослішання, прийняття себе, психологічне та фізичне здоров’я для жінок: «Майже доросла. Книжка для дівчат і про дівчат» та «Невже доросла: книжка для дівчат, які вже (майже) виросли». Також у Vivat готується до друку збірка есеїстики. Бібліографія авторки також багата на переклади. Завдяки роботі перекладачки, українською мовою можна прочитати такі твори як «Оргазм і Захід» Робера Мюшамбле, «Не сподівайтеся позбутися книжок» Умберто Еко та Жан-Клода Кар’єра, «Компас» Матіаса Енара, «Діти їхні» Ніколя Матьє, «Перша стать» Андре Роша, «Вибачте, на мене чекають» Аньєса Мартен-Люгана та інші. За переклад роману “Компас” «Не сподівайтеся позбутися книжок» Ірина Славінська стала лавреаткою премії «Сковорода».

Галина Журба

Майк Йогансен

Григорій Квітка-Основ'яненко

Тесса Бейлі

Михайло Коцюбинський

Іван Андрусяк

Рупі Каур

Рупі Каур (нар. 4 жовтня 1992 року в Пенджабі, Індія) - канадська поетеса, ілюстратор, фотограф та письменник індійського походження. Іммігрувала до Канади у молодому віці зі своєю сім'єю. Вона почала розповідати вірші у 2009 році і стала відома у Instagram, зрештою ставши однією з найпопулярніших «інста-поетів» завдяки своїм трьом збірникам віршів. У березні 2015 року в рамках свого університетського проекту з фотографії, Каур розмістила в Instagram серію знімків, на яких вона відображена сама з плямами менструальної крові на одязі та простирадлах. Instagram видалив зображення, у відповідь на що Каур написала скаргу. Внаслідок цього інциденту вірші Каур набули великої популярності, і її дебютна збірка «Milk and Honey» (2014 р.), яку спочатку було опубліковано самостійно, було перевидано з комерційним успіхом.

Поезія — Сторінка №18