Американський психопат

Книга «Американський психопат» Брет Істон Елліс — це сучасна класика чорного гумору й сатири. Роман знайомить нас з Патріком Бейтменом — привабливим і ерудованим інвестиційним банкіром з Волл-стріт. Втім, промовиста назва книги натякає, що наш герой – не такий вже й звичайний. Патрік має свої секрети. Окрім моди й музики, вночі він полюбляє мучити людей і забирати їхні життя найбільш збоченими способами, яких ви навіть не можете уявити.

Постмодерна проза для найвитриваліших читачів

Заможний банкір з Волл-стріт Патрік Бейтмен перебуває на вершині світу в Штатах кінця 1980-х років. Він обідає в найкращих ресторанах зі своїми такими ж заможними друзями. Будь-яка розкішна жінка може стати його. Патрік має найкращий одяг і все найновіше. Чоловік завжди знає, що потрібно сказати, а думки, які він висловлює — правильні й соціально відповідальні. Скажімо, зі своїми товаришами Патрік ділиться роздумами про те, що країна має припинити апартеїд, контролювати епідемію СНІДу, розвивати кращу медицину для літніх людей, протистояти расовій дискримінації і захищати громадянські права. За цією личиною ідеального джентльмена зі свідомими поглядами на світ і приємними друзями ховається хтось зовсім інший.

Розважливий і чарівний чоловік, за якого Патріка приймають — це лише декорація. Те, що інші приймають за ввічливість є майже демонічною здатністю читати інших і визначати, що ті хочуть почути. Маска вдаваної доброзичливості Бейтмена швидко злітає за найменшої провокації чи невеликої проблеми. Він абсолютно ненавидить своїх друзів, а особливо найкращого друга Тімоті. Будь-яке захоплення, яке він отримує від переслідування жінки, зникає, коли він здобуває бажану владу над нею у вигляді грубого статевого акту, що перетікає в насильство.

Це і є справжній Бейтмен — жорстокий, грубий психопат, готовий накинутися на будь-кого. Вночі він дозволяє собі бути справжнім і дає садистичним нахилам повну свободу. Куди ж заведе молодого яппі бажання вбивати й мучити таке ж сильне, як спрага спекотного літнього дня?

«Книгою "Американський психопат" Брет Істон Елліс підносить надреалістичне, сатиричне дзеркало до наших облич. Неприємний шок від упізнання, який він викликає — це спотворене відображення нас самих і світу, в якому ми живемо. Це не «життєствердний» роман, який полюбить критика. Він не пропонує легких рішень, не дає втішного знання про те, що недосконалий, але принципово порядний суперхлопець під рукою, щоб врятувати нас від поганців. Немає припущення, що любов або віра можуть врятувати ситуацію. Залишається лише враження, що ми створили світ, позбавлений співчуття та емпатії, благодатне середовище для розмноження монстрів, які ховаються на виду. Але хоча роман не пропонує читачеві такої схованки, він дає нам найнепробивніший щит: чорний гумор та іронію. Перед усім,  "Американський психопат" — це чорна комедія, сатира на нашу зміщену культуру надмірностей». — Ірвін Велш про «Американського психопата» для  The Guardian

Трансгресивна література: книга, що свого часу вразила світ

Роман шокував своєю гострою критикою культури яппі, деталізованими сценами й актів насильства Патріка Бейтмена. Купити «Американський психопат» після виходу в друк 1991 року спішили тисячі читачів. Твір обурив і вразив, здобув собі одну з найвідданіших фан-баз і найбільш серйозно налаштованих противників. Книга не залишає нікого зі своїх читачів, чіпляючи непересічним стилем, закодованими символами й лейтмотивами. Українською роман перевидається вже вдруге.

Його екранізація настільки культова, що не потребує представлення: однойменний фільм з Крістіаном Бейлом у головній ролі з’явився на екранах у 2000 році. Актор зміг зробити Патріка культовим завдяки неймовірній праці й таланту, хоча йому пророкували «кар’єрне самогубство» через роль лиходія. За кадром він не виходив з образу, спілкувався з акцентом Бейтмена й години проводив у залі, щоб зберегти фізичну форму свого героя. Купити книгу «Американський психопат» Брета Істона Елліса варто поціновувачам легендарних кіноадаптацій, адже ця — саме з таких.

Запитання для обговорення книги «Американський психопат»

⚠️ Обережно, спойлери ⚠️

1. Чи можна розглядати роман як сатиру на корпорації та фінансовий світ? Чи є роман критикою культури споживання 1980-х?
2. Як контраст між зовнішнім образом Бейтмена та його внутрішніми імпульсами підкреслює тему лицемірства?
3. Яке значення має насильство у романі: шок, сатиру чи соціальний коментар?
4. Чи можна вважати Бейтмена психопатом з клінічної точки зору? Як наркотики впливають на його поведінку та сприйняття реальності?
5. Як роман ставиться до теми сексуальності та гендеру? Чому автор використовує численні сцени зґвалтування і насильства?
6. Як інші персонажі, такі як Евелін чи Тімоті, підкреслюють порожнечу соціального життя Бейтмена?
7. Як ставлення до їжі розкриває класові відмінності у романі? Чому автор використовує образ жертв, які стають «їжею»?
8. Чи можна порівняти сцени з їжею та ресторанами з моральним споживанням у суспільстві? Як усвідомлення Бейтмена, що його самого «приготували для споживання», впливає на сприйняття ним світу?
9. Як автор сатирично показує контраст між багатством і бездомністю? Чому сцени насильства над бездомними є критикою суспільної байдужості?
10. Чому більшість часу багаті персонажі проводять у ресторанах і барах, а не працюючи?
11. Яким чином повторення подій і розмов у романі підкреслює психологічний стан Бейтмена?
12. Як технології 1980-х (відеокасети, CD, Walkman) вплинули на культуру повторення та імітації? Чому імітація може бути як творчим, так і пригнічуючим процесом?
13. Чому опис одягу замінює традиційні характеристики персонажів? Яким чином бренди стають засобом дистанціювання від реальних стосунків із рідними?
14. Чому музика 1980-х для Бейтмена одночасно джерело радості та втрати контролю? Яким чином музика і бренди символізують штучність та поверховість культури 1980-х?
15. Як наркотична залежність і одержимість брендами взаємопов’язані у світі роману?
16. Як автор використовує час у романі, щоб передати втрату ідентичності головного героя?