Безлад. Тяжкі часи у XXI столітті
Disorder: Hard Times in the 21st Century by Helen Thompson
Турбулентність у світі набула глобальних масштабів. Як зрозуміти, чому сучасний світ спіткали випробування? Що є джерелами криз і потрясінь у політиці, економіці, суспільстві, енергетичній сфері? Які ще зміни чекають на людство? Не існує простих пояснень, але розуміння важливих процесів може наблизити нас до усвідомлення того, що відбувається зі світом. Книга «Безлад. Тяжкі часи у XXI столітті» професорки Кембриджського університету Гелен Томпсон — історія нашого часу, вичерпний довідник для тих, хто цікавиться міжнародними відносинами й політичними проблемами сучасності. Це можливість подивитися на світ із вікна, яке щойно вимили. ХХІ століття — час геополітичних й економічних потрясінь, що призвели до посилення геополітичної конкуренції, дестабілізації Близького Сходу, кризи в Євросоюзі, активізації старих розколів у США. Потужне й виважене дослідження Гелен Томпсон відображає взаємозв’язки між енергетикою, глобальними фінансами й станом ліберальної демократії.
«Відважна й блискуча, насичена проникливими думками… одна з найважливіших книжок року»,
— The Tablet
«Вимоглива й важлива книжка»,
— Адам Туз, професор історії Колумбійського університету, директор Європейського інституту
«"Безлад" є одкровенням, отверезінням і просто необхідною книжкою»,
— Ґері Ґерстл, професор історії Кембриджського університету
Книга «Безлад. Важкі часи у XXI столітті» — це нонфікшн із політології та економіки від Гелен Томпсон, британської наукової журналістки й професорки університету в Кембриджі. Авторка поділяє дослідження про кризу геополітичних систем на три тематичні блоки. Перший порушує питання енергетичної залежності, другий стосується фінансової стабільності на міжнародній арені, а останній фокусується на політичній ентропії.
Гелен Томпсон занурюється в історію глобалізації, щоб побудувати звʼязки між вадами й помилками управлінських структур, які викликали колапс у XXI столітті. Відтак професорка пропонує ґрунтовний екскурс минулим, події якого спричинили кліматичні зміни, кризу демократичних систем і зміцнили позиції технократії.
Енергетика та її вплив на геополітику
У нонфікшні «Безлад. Важкі часи у XXI столітті» Гелен Томпсон присвячує перші розділи економічним викликам у контексті енергетичної індустрії. Авторка зосереджується на стагнації видобутку нафти у США, що розпалила геополітичну конкуренцію. Ця подія стала каталізатором великих змін у площині міжнародних відносин: нові шляхи імпорту та експорту ресурсів налагодили стратегічні взаємозвʼязки між різними націями. Відтак посилення впливу однієї країни зумовлює невдоволеність іншої — ця тенденція яскраво прослідковується в дипломатичних звʼязках Америки й країн Близького Сходу. Також професорка аналізує ситуацію з транспортуванням російського газу до Європи. Авторка прогнозує динаміку відносин між країною-терористом, Україною та ЄС до початку повномасштабного вторгнення.
Гелен Томпсон також говорить про виклики переходу до зеленої енергетики. Професорка переконана: модифікація енергетичного сектору загострить китайсько-американське суперництво, що похитне глобальну «стабільність».
Економіка та фінанси: погляд на систему очима дослідниці
Деіндустріалізація, масове безробіття та фінансова рецесія охопили світ ще до пандемії COVID-19 і повномасштабного вторгнення росії на територію України. Гелен Томпсон аналізує причини цих феноменів, а також надає низку фактів, що розкривають природу соціальної дестабілізації. Авторка розглядає еволюцію світової економіки від занепаду Бреттон-Вудської системи врегулювання трансакцій до масштабної фінансової кризи сьогодення.
Купити «Безлад. Важкі часи у XXI столітті» — це не тільки зануритися в ґрунтовне дослідження індустріального світу, а й зрозуміти, що стало причинами глобальних криз на міжнародній арені.
Ліберальна демократія проти популізму
Авторка також вивчає природу занепаду демократії. Хитка політична безпека, економічний крах, інформаційні маніпуляції, технократія й популізм загрожують «народоправству». Управлінці обіцяють масам прості способи розвʼязання масштабних проблем: політики поширюють ідеї авторитаризму, що суперечать канонам доктрин плюралізму й лібералізму. Відтак в останніх розділах видання Гелен Томпсон надає читачам ґрунтовні матеріали для роздумів на теми наслідків глобалізації, впливу влади, ролі й мотивів політичних лідерів.
«"Безлад. Важкі часи у XXI столітті" Гелен Томпсон — це амбітна спроба сплести геополітичні, економічні та внутрішньополітичні теми в єдиний наратив, що розповідає про висхідну нестабільність глобальної політичної системи сьогодення»,
— Financial Times
Запитання для обговорення книги «Безлад. Тяжкі часи у XXI столітті»
⚠️ Обережно, спойлери ⚠️
- Як, на думку Томсон, три сфери життєдіяльності суспільства (геополітична, економічна та демократична) впливають одна на одну, створюючи сучасну кризу?
- Чому авторка вважає, що боротьба за енергетичні ресурси (нафту та газ) є головним рушієм геополітичного безладу в Європі та на Близькому Сході протягом останнього століття?
- Як залежність від російського газу та одночасне прагнення до «зеленого переходу» створили стратегічну вразливість для Європейського Союзу, що стала очевидною у 2020-х роках?
- Як вихід США на позицію нетто-імпортера енергії змінив баланс сил у світі та ставлення Америки до своїх традиційних союзників?
- Яку роль у сучасній нестабільності відіграла світова фінансова криза 2008 року? Чому Томпсон вважає, що ми досі живемо в її тіні?
- Як статус долара як світової резервної валюти дає США неймовірну владу, але водночас створює системні ризики для глобальної економіки?
- Як стрімкий економічний підйом Китаю та його інтеграція у світову торгівлю порушили старі домовленості між західними демократіями?
- Чому в XXI столітті виник розкол між «елітами» та «народом» у західних країнах? Як економічна нерівність підживлює сучасний популізм?
- Чому авторка стверджує, що сучасний безлад — це не тимчасовий збій, а повернення до історичної норми конфліктів та нестабільності?
- Яку роль у новому світовому порядку відіграє боротьба за технології та ланцюги постачання (наприклад, мікросхеми), крім боротьби за енергію?
- Чому міжнародні інституції (ООН, ЄС, СОТ) виявляються нездатними вирішувати сучасні конфлікти згідно з аналізом Томпсон?
- Чи є перехід на відновлювану енергію виходом із геополітичного глухого кута, і чи не створить він лише нові типи конфліктів за «критичні мінерали» (літій, кобальт)?
