Боги мого краю дуже люблять кров

Київ, 1917-й рік. Сімнадцятирічна Вероніка Черняхівська із закладу для дівчат переходить у нововідкриту Другу українську гімназію, де дівчата і хлопці навчаються разом. Спіритичні сеанси, захоплення Вайлдом, викрадені картини, таємничі культи та розслідування містичних убивств у місті раптом стають частиною її життя. Тим часом червоні загони Муравйова повільно наближаються до станції Крути.

«Женя пише так, ніби ти всередині цієї історії. Гортаєш зошит із поезіями Рони Чернявської, йдеш Києвом, бачиш, як вона поспішає до клубу “Родина” на розі Золотоворітської та Володимирської, і ловиш себе на думці, що ось-ось зустрінеш Екстер. Вправно опрацьована історія України оживає в атмосфері dark academia. Я мріяла б про таку книгу у свої роки становлення й дорослішання і щаслива, що можу читати її зараз»,

— засновниця DIVOCHE.MEDIA Оксана Павленко

«Це надзвичайно красиво, естетично, захопливо і неочікувано, якщо ми говоримо про основний сюжет — і безмежно сумно, настільки, що стримати сліз неможливо, якщо говоримо про історичне тло, на якому розгортаються події»,

— Саша Павлова, Запекла книгожерка — книжкова блогерка, трукраймерка, авторка нонфікшену «Вбивчі письменники»

«Євгенія майстерно змішала миттєвості підліткового життя, київські місцини, загадкові криваві вбивства, літературну гру і буремні часи становлення Української Народної Республіки у вишуканому коктейлі dark academia. Раджу!», 

— Павло Деревʼянко, письменник

Книга «Боги мого краю дуже люблять кров» — це белетризований історичний детектив від української письменниці Євгенії Кужавської про експериментальний навчальний заклад у Києві початку XX століття й бентежні таємниці, що живуть у його стінах. У центрі сюжету — історична постать, поетеса й перекладачка Вероніка Олександрівна Черняхівська. Сімнадцятирічною вона переходить до однієї з перших гімназій, де хлопці й дівчата навчаються разом.

Відіграючи збентеження перед матір’ю, дівчина поринає у вир буднів нової гімназії, де молода українська інтелігенція провадить спіритичні сеанси й захоплюється Оскаром Вайлдом. Тим часом Київ сколихує хвиля моторошних вбивств, а передчуття катастрофи охоплює юні душі. Визвольні змагання тривають…

• Dark Academia в українських декораціях.
• Окрім головної героїні, в сюжеті з'являються інші реальні історичні постаті, серед яких поет і літературний критик Микола Зеров та художниця Олександра Екстер.
• Текст вразить поціновувачів інтертекстуальності в українській літературі, адже в оповідь авторка вплітає щоденникові записи Черняхівської та цитати з вайлдівської «Саломеї».

Історія Києва початку XX століття, поєднана з вигадкою

Романом «Боги мого краю дуже люблять кров» Євгенія Кужавська витворює портрет епохи, проводячи читачів знаменними київськими локаціями й приділяючи ювелірну увагу до деталей. З дбайливістю авторка реставрує побут і мистецтво тієї доби в найменших дрібницях. З минулого виринають антикварні артефакти: французькі світильники з кольоровими абажурами, корсажі як невіддільна частина вбрання та випуск «Літературно-наукового вістника» за 1904 рік, що в ньому молодь відшукує п’єсу «Саломея» Вайлда.

Викладачі говорять про текст неохоче, а постановку можна побачити хіба що в «Інтимному театрі», куди важко потрапити юнацтву. Загадка вабить молодь, серед якої панночка Рона, занурена у вир життя гімназії.

Неминучі зміни, що наближаються до міста

Хоча юнки інколи й безтурботно гомонять, роки їхнього дорослішання пронизані смутком і невідомістю. Поки Рона збирається до гімназії, у повітрі відлунюють політичні гасла, біля Міської думи здіймаються хоругви, а автономісти готуються діяти. Коли героїня відвідує вже звичні лекції, в Петрограді більшовикам вдається повалити владу Тимчасового уряду. Гадалося б, все це відбувається так далеко, але серед інтелігентної молоді та їхніх батьків вже бринить болісне усвідомлення — протистояння дійде до їхнього міста. І це лише питання часу…

Кривавий ритуал у Києві

У місті останнім часом неспокійно. Шпальти газет повняться новинами про вбивства: спершу чоловік біля музею, а згодом і студент Архітектурного училища були знайдені мертвими. Репортери наввипередки створюють сюжети про ритуальні піднесення в славу богинь. Поліція відповідей не має. Допитливе юнацтво демократичної гімназії, серед якого і Рона, починає шукати правду.

Радимо купити «Боги мого краю дуже люблять кров» і доєднатися до юної інтелігенції у розслідуванні, що пронизане містикою.