Будинок з півнями. Що замовчували в моїй родині

Вікторія Белім народилась і зростала в Києві, а її другою домівкою стала Полтавщина. Саме в цих місцях розгортаються події «Будинку з півнями», хоча особиста географія авторки значно ширша. На початку 1990-х п'ятнадцятилітня Вікторія з родиною емігрувала до США, а після двадцяти років у Чикаго — до Брюсселя. Повернутися до коріння підштовхнула війна, розв'язана росією проти України у 2014 році.

«Будинок з півнями» — автобіографічна книжка, що розповідає історію української родини читачам у 17 країнах. Запис у щоденнику свідчив: прадід Никодим загинув у 1930-х роках у боротьбі за вільну Україну, але в родині про нього ніколи не згадували. Вікторія вирішує повернути Никодимові належне місце в сімейній історії, однак усе не так просто: рідні уникають розмов про минуле. Так і спливають дні, квітне сад, гояться давні рани, дозрівають вишні... і зрештою Вікторія опиняється на порозі будинку з півнями — ошатної будівлі в серці Полтави, колишнього осередку КДБ.

«"Будинок з півнями" Вікторії Белім — це прониклива спроба повернути втрачені голоси родинної історії, розмотати нитку мовчання, що тягнеться крізь покоління. Книга про пам'ять, страх і любов, які виявляються сильнішими за смерть і час»,
— Софія Андрухович, письменниця

«Болюча й захоплива книга. Родинна розвідка, яка пролягає міською брукiвкою та сільськими стежками й мандрує крізь часи й людські долі, архіви й уривчасті спогади, листи й світлини, крізь мовчанку та боязкі зізнання. І ставить важливе питання перед людиною, яка береться гортати забуті сторінки родинної історії: чи готова вона дізнатися правду, якою б та не була?»,
— Ольга Карі, письменниця