Битись не можна відступити
Анотація книги «Битись не можна відступити»
Учитель української мови з Кривого Рогу, установник вікон із Дніпра, бандит із Херсона, водій зерновоза з невеличкого полтавського села, власниця кав’ярні на узбережжі Каховського водосховища, письменник із Києва, зварювальник з металургійного комбінату, автослюсар, колишній студент — ніхто з них не планував ставати військовим. Але почалося велике вторгнення російських військ в Україну, і всі вони взяли до рук зброю, щоб захистити свою країну. Тепер вони — бійці окремого штурмового батальйону ЗСУ. Разом із героями ви пройдете шлях від формування підрозділу до боїв із ворогом. Перші штурми, визволені села та їхні мешканці, суворий окопний побут, поранення і смерті товаришів, розчарування і втрати, крихке військове щастя, кінець минулого життя і початок нового.
Книжка автобіографічна і чесна, як і вся проза Белянського. Буде смішно, буде страшно, комусь прочитане може показатися незручним та занадто відвертим, але навряд когось залишить байдужим.
Детальніше про книгу
Книга «Битись не можна відступити» — це воєнна проза Павла Белянського, яка занурює у реальність жорсткої російсько-української війни. Це відверта й прониклива сповідь тих, хто не мав наміру бути військовим, але став на захист батьківщини із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Збірка вражає своєю правдивістю. Розповіді героїв наповнені болем, втратами, але також і надією, яка живить їхню боротьбу. Белянський описує жахи окопного побуту, він не приховує ані страху, ані горя, ані розчарувань, які переслідують українців на фронті, проводячи читача через весь спектр емоцій і випробувань, з якими зіштовхнулись українські захисники. Павло Белянський ще раз після роману «Бабуся вмирати не любила» та трагікомічної збірки «Я працюю на цвинтарі» (що також отримала екранізацію) створив нову щемку книгу, яка, подібно до попередніх, вражає своєю відвертістю й емоційністю.
Перший тираж книги «Битися не можна відступити» Павла Белянського було знищено разом із ще понад 84 тисячами примірників книг українських видавництв під час атаки росії на друкарню «Фактор-Друк» 23 травня 2024 року.
Хроніка людських доль
Біль, утома й виснаженість. Роман пропонує погляд на події через призму людей з різних регіонів України, з власними історіями та досвідом, але з однаковим бажанням захистити свою землю. Однаковим прагненням врятувати своїх близьких. В об’єднанні у боротьбі проти ворога, історії солдатів переплітаються в єдиний потік, що веде від перших боїв до жорстокої реальності війни, де немає місця для слабкості. У книзі «Битись не можна відступити» Павло Белянський наголошує на тому, що ніхто з них не мріяв стати військовим, але обставини змусили взяти до рук зброю. Спогади про мирне життя, яке залишилося в минулому, розривають серце на шмаття. Війна змінює людей, вони вчаться «існувати» в нових умовах, де кожен день може стати останнім. Письменник майстерно поєднує буденність війни з глибокими роздумами про життя, смерть, Бога і людські цінності, які набувають нового сенсу на фронті.
Реалії передової у романі Белянського
Ілюзія минулого життя, що залишилося далеко за лінією фронту, з тріском розбивається об сувору реальність, Белянський не романтизує війну, але й не залишає читача без надії. Кожен герой, попри всі труднощі, продовжує боротися, бо розуміє, що відступати немає куди — позаду їхня земля, їхні родини, їхнє майбутнє. Що означає бути людиною в період війни? Відповісти може книга «Битись не можна відступити», в якій автор сучасної української літератури не приховує важких і неприємних моментів, показуючи, як фронт впливає на кожну людину, змінюючи її назавжди. Книга — глибоке дослідження того, що означає бути українцем у складні часи. Патріотизм, мужність і відповідальність за свою країну, об'єднують бійців твору Белянського, кожен з них розуміє, що боротьба — це єдиний правильний вибір.
«Ця
Книга
Потрібна
Всім.
🙏 Прочитайте. Вона дуже чесна, вона дозволить зрозуміти людей, завдяки яким ви маєте змогу читати цей відгук. Я здогадуюсь, який це крок і складне рішення для автора — опублікувати таку сповідь. Навіть не уявляю собі реакцію людей зсередини війська. Але на мою думку, для громадянського суспільства ця книжка безцінна. Дякую видавництву Vivat і автору. Благаю і #раджу_почитати»,
— з відгуку автора телеграм-блогу «Перехресні стежки»
