Друга світова. Непридумані історії: (Не) наша жива інша
Анотація книги «Друга світова. Непридумані історії: (Не) наша жива інша»
Війна розділила родини, позбавила життів, скалічила долі…
Знати і пам'ятати важливо в будь-який час. Навіть через багато десятиліть з'являються нові деталі, спогади і свідчення.
- Війна (не) наша — не тільки за Батьківщину, а й за інтереси кількох тоталітарних держав.
- Війна наша — навіть через вісімдесят років.
- Війна жива — ми пам'ятаємо.
- Війна інша — різна для всіх, бо кожен бачить і розуміє по-своєму.
Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», розповідають про найстрашнішу війну XX століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.
Зокрема, ви дізнаєтесь про:
- українців, які воювали в різних арміях;
- життя депортованих;
- долі вивезених на примусові роботи;
- чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими.
Одна війна — різні долі.
Детальніше про книгу
Книга «Друга світова. Непридумані історії: (Не) наша жива інша» — це історичний нонфікшн, упорядником якого є сучасний український публіцист і журналіст Вахтанг Кіпіані. У виданні зібрано сімейні розповіді й перекази про те, як наш народ переживав страшний період, що тривав від темного 1939 до переможного 1945 року. Радянська пропаганда не припиняла нагадувати про ціну свободи, висвітлюючи «історичну правду», що неабияк різнилась від свідчень українців. Утім, час знищив ідеологічну машину Сталіна, очевидці подій більше не бояться відкрито говорити про реалії Другої світової війни, і вони готові розповісти справжню українську історію, без прикрас і перебільшень.
Лункий голос живих і мертвих
Книгу «Друга світова. Непридумані історії» Вахтанг Кіпіані починає з передмови, в якій ділиться з читачами власним поглядом щодо інтерпретації світової трагедії. Журналіст також описує, як зародилась ідея створення нонфікшну. У далекому 2010 році на сторінках кількох популярних сайтів і на шпальтах газет з'явилось оголошення про старт проєкту з документалістики «1939—1945. Неписана історія. Розкажіть, як ваша родина пережила Другу світову». На ініціативу відгукнулося безліч людей: живі учасники бойових дій — вояки УПА та бійці Червоної армії, — а також близькі тих, хто витримав жахи війни та детально переказав побачене нащадкам.
Тримати в руках збірку історій, упорядковану Кіпіані, — це ніби доторкнутися до живої пам'яті, адже кожен текст пронизаний болем, втратами й жалем, але також повагою та гордістю за тих, хто боровся за майбутнє своїх близьким.
«Жива» історія: про виклики тоталітарних режимів
Уряд СРСР брехав, і робив це постійно. Вся радянська влада була побудована на омані, маніпуляціях, утисках і садизму. Сталін не цінував «червоних» солдатів, беззбройними кидаючи їх під танки фашистів, натомість Третій Рейх вважав, що своїх потрібно підтримувати. Гітлер був безжальним, але не поступався в жорстокості генеральному секретарю КПРС — це було протистояння двох різних і водночас однакових у своїх прагненнях диктаторів. Українцям довелося брати участь у їхній нелюдяній грі та платити за це кров'ю.
Доля українців під час Другої світової війни
Радянська влада прославляла мужність солдатів, називаючи їх героями, вшанувала матерів і дітей, які сміливо витримали навалу фашистів. Однак уряд СРСР замовчував те, що вважав бійців Червоної армії звичайним гарматним м'ясом, витратним матеріалом, який можна замінити іншою «партією». Комуністи не розголошували, що цивільні для них не мали жодної цінності, тому могли заарештувати й стратити за «зраду Батьківщини» будь-кого, навіть дитину, яка не була причетна до політичних заворушень.
Автори статей детально описують із чим довелося зіштовхнутися українцям у часи радянської окупації, розповідають про «стратегічні» бомбардування та висвітлюють життя остарбайтерів — людей, яких вислали на примусові роботи в Німеччині. Однак це лише частина з того, про що говорять творці текстів, а дізнатися більше про буття українського народу за часів війни можна, якщо купити книгу «Друга світова. Непридумані історії: (Не) наша жива інша».
