Дружина мандрівника в часі
Книга «Дружина мандрівника у часі» — це зворушлива історія кохання американської авторки Одрі Ніффенеґґер. Клер знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком Генрі у шість років. Йому на той момент — тридцять шість. Одружиться пара, коли Генрі буде тридцять. Звучить неможливо, однак головний герой отримав у генетичній лотереї дар-прокляття — рідкісне захворювання, що й спричиняє неконтрольовані подорожі в часі.
Коли у двадцять років Клер зустріне двадцятивосьмирічного Генрі, то вже знатиме його все життя. Він побачить дівчину вперше. Закохуватись, коли ти в будь-який момент можеш просто зникнути, вистрибнути голим і без їжі невідомо де й коли — це, очевидно, не найкраща ідея. Втім, серця не навчиш. Чи матиме така історія кохання гепі-енд або ж пара приречена чекати одне одного все життя?
Поєднуючи нелінійну структуру сюжету й чуттєву оповідь, письменниця у своєму дебютному сентиментальному романі розвиває геніальну концепцію подорожей у часі й демонструє, що це не казковий дар, а прокляття — приреченість на пошук притулку й щастя стане хрестом для Генрі на все життя.
Романтика хронофантастики: миттєвості щастя перед ще одним прощанням
Книгою «Дружина мандрівника в часі» Одрі Ніффенеґґер занурює читачів у чудернацьку історію кохання, яких ми не читали: Клер обирає чекати свого мандрівника в часі, адже надто любить і не може відмовитись від почуттів, хай і розуміючи всю трагічність таких стосунків.
Більшу частину свого життя Генрі мандрував у часі. Починаючи з дитинства, він періодично відчував симптоми, схожі на судоми, а потім раптом опинявся в іншому місці, часі, без одягу і їжі. Пунктами призначення ставали місця, пов’язані з важливими подіями й людьми в його житті, хоча могли бути майже будь-де. Інколи перебування там затягувалось на кілька днів, а бувало, що рідкісна генетична хвороба давала побути там лічені години чи хвилини.
Генрі ніколи не міг нічого взяти з собою або повернутися з чимось. Тобто прихопити з собою Клер у валізі, вочевидь, не можна. Вперше він з’явився на лузі поблизу будинку її батьків, коли дівчині було шість років. Протягом дитинства Клер Генрі з’являвся там понад 150 разів, ставши частиною її життя майже стільки, скільки себе пам’ятала.
Це кохання для Клер — згода на одвічне самотнє чекання й почуття невідомості, адже Генрі часто обирає не розповідати їй того, що дізнався в майбутньому про їхню спільну долю.
Здавалось би, велика кількість стрибків у часі й абсолютно нелінійна оповідь мають заплутати, однак Ніффенеґґер феноменально вдається зробити історію зрозумілою, а читання перетворити на захопливий квест, де ви впізнаватимете частини минулих (чи майбутніх) зустрічей пари й збиратиме неочікувані побачення Клер з Генрі у єдине полотно чуттєвої драми кохання й непростих виборів. Купити «Дружина мандрівника в часі» варто всім, хто шукає особливої романтичної книги.
Книга з культовою екранізацією
Ця історія кохання захоплює одразу ж, змушуючи невідривно спостерігати за стосунками пари й самим задуматись про те, що таке кохання, чи варте воно вічного чекання й що робить людей призначеними одне для одного долею.
- Рейтинг 3.99 на Goodreads і понад мільйон оцінок!
- Книга «The Time Traveler’s Wife» Одрі Ніффенеґґер перекладена понад 40 мовами.
- Продано понад сім мільйонів примірників по всьому світу.
- Є екранізація: однойменний фільм вийшов на екрани в 2009 році: роль Клер зіграла Рейчел Мак-Адамс, відома глядачам з фільму «Щоденник пам’яті». У 2022 році відбулась прем’єра серіалу за книжкою від HBO.
- Ще одним цікавим прикладом сентиментальної хронофантастики є книга «Цієї миті завтра» Емми Страуб.
«Роман затягує з першої сторінки. Своїм сюжетом. Динамікою. Своїми пазлами. Це не типова історія. Це книга про справжнє життя, про втрату, бажання змінити незмінне, книга про плинність часу і любов, яка існує поза його виміром. Текст написаний настільки якісно, що на мить забуваєш, що це художній твір. Здається, ти бачиш всі деталі, розставлені речі, відчуваєш вуличний туман чи запах кави, яку щойно заварила Клер. Є моменти, які ти прагнеш перечитувати знову і знову. А є такі, що аналізуєш, проводиш паралелі із своїм життям. (...) Проживаєш життя ніби ідеш поруч, чуєш, бачиш, відчуваєш». — з відгуку автора інстаграм-сторінки vitalii.burchak
