Душевна музика (Дискосвіт #16, Смерть #3)

Книга «Душевна музика» Террі Пратчетта — це гумористичне фентезі, сюжет якого розгортається в химерному Дискосвіті. Проста й непомітна Сюзен виявить, що вона онука самого Пана Смерті, а оскільки дідуган знову кудись укатив шукати внутрішнього спокою, то дівчині треба сісти на коня, взяти косу до рук і поїхати забирати душі, щоб за відсутності Смерті не спричинився хаос. 

Тим часом столицю вражає щось нечуване — Музика, що Качає. Дискосвітній рок-н-рол захоплює кожного, а фанати тягнуть на себе круті шкіряні куртки й крокують до мрії — створення власної рок-музики. Та чи не прихована в цій хвилі невідомого небезпека? Адже нове віяння полонить і вабить аж надто сильно… 

Роман, сповнений алюзій на музичну індустрію

Смерть відчуває надзвичайну меланхолію. Надто багато пригод відбулося з ним, а тягар вічної пам’яті того, що ще навіть не відбулося, не дає спокою Пану Смерті. Він хоче знати, у чому справа, і що люди роблять, щоб забути. Отримавши не дуже корисну пораду від свого слуги, він йде дійсно по-англійськи. Спочатку шукає забуття на війні, потім в алкоголі, а потім просто розчиняється в натовпі. Минулий досвід показав: залишати відповідальну посаду, назначивши когось пришелепкуватого або ж нікого взагалі — це погана ідея. Тому на цей раз завдання лягає на онуку Пана Смерті Сюзен. 

Її змусили забути колись про те, чия вона онука. Коли помічник Смерті приходить, щоб завербувати її, то дівчина дуже скептично ставиться до всього. Поступово згадуючи минуле, вона вирішує, що може виконувати цю роботу. Як і всім надто співчутливим, на посаді їй приходиться несолодко. Дівчина дивується, чому ж  хороші люди повинні помирати доволі рано, а поганці не можуть згинути швидше. 

Якось вона натрапляє на барда Імпа, який мав померти, але був врятований таємничою силою. Імп разом з гномом і тролем засновують гурт, що несе нову заразливу форму музики. Диск охоплює така собі бітломанія у світі фантастики: столітні чарівники зачісують ірокези й вдягають шкіряні куртки. Людей охоплює танцювальний ритм, дофаміни й щастя, але небезпека від Музики, що Качає несе ризик існування цій цивілізації. 

Пародія на рок і роздуми про людську слабкість 

І хоча фірмові жарти й дотепна сатира на місці, ця книга письменника глибша й ліричніша. Пратчетт знову розкривається як серйозний автор, створюючи залаштунки жорсткого шоубізнесу. Дві, здавалось би, непоєднувані сюжетні лінії, про Музику, що Качає й Пана Смерть,  переплітаються врешті настільки органічно й неочікувано, що здивуванню читачів немає меж. Поспішіть купити «Душевна музика» Террі Пратчетта, якщо прагнете веселої, сумної, змістовної й непередбачуваної історії водночас.

Книжка має анімаційну адаптацію: мультсеріал «Soul Music» з’явився на екранах вперше в 1997 році й відзначився великою кількістю алюзій на різні музичні явища й періоди рок-музики. 

«Це дуже сумна історія. Тут сум просто глибокий і... сумний. Сер Террі вийшов для мене на новий рівень психологізму та розуміння людей, хоча не думала, що це можливо. Сум від того, наскільки може поглинути людину її захоплення. Наскільки воно може дати життя — але може й висмоктати з тебе все, адже справжні митці кладуть все на вівтар творення. Ця історія дуже сумна, бо вона страшенно правдива. Я вірю, що так і відбувається насправді з музикантами», 

— з відгуку авторки інстаграм-блогу wanderlust_reading