Джулія. 1984
Вона кохала його, бо це було заборонено. Кохала, щоби бути безстрашною.
Лондон — головне місто Злітної смуги Один, третьої за чисельністю населення провінції Океанії. 1984 рік, Джулія Вортінг працює механікинею, яка лагодить машини для написання романів у відділі Худліту в Міністерстві Правди. Згідно з ідеологією Ангсоцу, правління партії та її лідера Великого Брата, Джулія є зразковою громадянкою — життєрадісно-цинічною, ні в що не вірить і зовсім не переймається політикою. Вона регулярно порушує правила, але також співпрацює з режимом, коли це необхідно. Джулію люблять усі, бо вона знає, як вижити у світі постійного нагляду Поліції Думок, дітей-шпигунів і чорних ринків пролетарських районів. Вона дуже добре вміє виживати.
Але Джулію починає інтригувати Вінстон Сміт — колега з відділу записів і працівник середньої ланки Зовнішньої Партії. Одного дня вона імпульсивно підсовує йому записку і усвідомлює, що втрачає контроль і більше не може почуватися у безпеці в цьому світі.
До уваги: твір містить ненормативну лексику та сцени, які можуть завдати дискомфорту чутливим читачам.
Книга «Джулія. 1984» — це феміністичний ретелінг антиутопії «1984» Джорджа Орвелла від сучасної американської письменниці Сандри Ньюман. Пройшло не одне десятиліття з моменту публікації класиком легендарного роману про диктатуру, а тепер читач отримує шанс пізнати життя провінції Океанії й підкорення Старшому Брату з жіночої перспективи.
Джулія Вортінг живе в Лондоні, головному місті Злітної смуги Один, працюючи механікинею: лагодить машини для написання романів у відділі Худліту. Вона не обтяжує себе думками про тоталітаризм, не роздумує, як можливо повалити систему. Джулія радісно існує, порушує правила й знає, як крутитись у цьому світі Поліції думок, шпигунів, бідності й відсутності дозволених насолод.
Та заінтригована Вінстоном Смітом — колегою з відділу записів — Джулія піддається імпульсам і передає чоловікові записку. Вона втрачає контроль і все починає руйнуватися.
Феміністична оповідь з-за лаштунків класики
У «1984» Сандра Ньюман ставить питання: як же це — бути жінкою у світі Старшого Брата?
У своїй новій історії авторка з повагою і трепетом підходить до оригіналу, не просто бездумно переробляючи його й лишаючи від суті лиш імена, а кмітливо переорієнтовуючи фокус роману Орвелла на жінку. В оригіналі з відомостей про Джулію ми не знаємо навіть прізвища дівчини. Сандра Ньюман повертається до всього, що цікавило нас про цю палку й розумну героїню. Ми нарешті отримуємо відповіді, які роблять з Джулії не просто об’єкт бажань Вінстона, а колоритну персонажку з неоднозначною мотивацією до стосунків зі Смітом і всього, що вона чинила, наважуючись на переступ правил.
Своє переосмислення отримує і секс. В романі, вперше опублікованому у 1949 році, Орвелл побіжно звертався до цієї теми. Тепер Ньюман занурюється в дослідження сексуальності Джулії, й не дарма, адже заборонений статевий зв’язок у межах світу Старшого Брата стає не просто річчю, а одним з небагатьох актів протесту, що лишається в поневолених системою людей.
Ньюман розгадує таємниці Джулії, зберігаючи в історії те, за що її так шанують читачі: рефлексії про тоталітарний світ, сповнений загадок, власних абсурдних уставів і смертельно безглуздої сміливості. Купити «Джулія. 1984» варто всім поціновувачам феміністичних ретелингів і книжок з зануренням у людську психологію.
«Що сподобалось: занурення в голову Джулії. Вона дуже контроверсійна персонажка. але я люблю таких. Постійно думала, як би мені довелось поводитись у доволі безвихідних ситуаціях та чи змогла би я пройти крізь тортури партії та Великого Брата. (...) Раджу читати всім, хто любить «1984» та просто класні антиутопії. Сандра Ньюман не розчарує. Особливо на останніх сторінках, які лишають двозначний післясмак та бажання якнайшвидше обговорити книжку»,
— з відгуку авторки інстаграм-блогу ts_books
Новий погляд на легендарну класику
«Julia: A Retelling of George Orwell’s 1984» Сандри Ньюман був написаний зі згоди The Orwell Foundation: там кілька років шукала автора чи авторку, що міг би написати переконливу історію про кохану Вінстона й дослідити ті деталі, які Орвелл залишив за кадром. Книжка мала відповідати, наприклад, на таке питання: чому взагалі Джулія погоджується на стосунки з Вінстоном? Якось письменниця пожартувала, що цю частину було придумати найважче.
Для всіх поціновувачів «1984» цей роман стане очікуваним поверненням у тоталітарний світ зраджених і пригноблених. Ньюман залишається вірною оригіналу, дописуючи несказане й пропонуючи подумати про ті аспекти життя Джулії, про які ви могли й не здогадуватись, читаючи Орвелла.
