Фієста. І сонце сходить
The Sun Also Rises by Ernest Hemingway
Книга «Фієста. І сонце сходить» від американського письменника Ернеста Гемінґвея — це класична проза XX століття про розчарування після Першої світової війни й втрату ціннісних орієнтирів. Катастрофа крові й насильства вихром пронеслася землями. На полях бою полягли сотні тисяч відважних і наївних молодиків, а ціле покоління жіноцтва провело найкращі роки юності в очікуванні вісток із фронту або ж у невпинній роботі для армії.
По собі війна залишила духовну кризу, про що добре знають герої цього роману. Джейк Барнс, леді Бретт Ешлі та інші гедоністи починають свій пошук сенсу в епоху після катастрофи. Подорож Францією та Іспанією стане їхнім способом втекти від проблем. Богемні вечірки, шалені інтриги та необґрунтований ризик — ці люди готові на все, щоб вгамувати зранені серця…
- Рейтинг 3,79 на Goodreads із понад 480 тисяч оцінок.
- Історію The Sun Also Rises вважають культовим модерністським романом, що підкорив критиків, а Гемінґвея зробив феноменом.
- Книга має екранізацію, прем’єра якої відбулась 1957 року.
- Текст належить до канону американської літератури, а після виходу спричинив фурор: дівчата наслідували стиль Бретт, а чоловіки прагнули бути Джейком Барнсом.
Богемний спосіб життя, за яким причаїлась глибока самотність
Роман «Фієста. І сонце сходить» Ернест Гемінґвей написав, прагнучи закарбувати у тексті пережитий досвід 1920-х подорожей Францією, а тоді Іспанією. Там митець пізнав кориду й щоразу повертався на її фестиваль у супроводі нового колективу емігрантів, авторів і загублених душ. Людські пристрасті кипіли й переливалися під сонцем мальовничих ландшафтів. Це спонукало Гемінґвея працювати над художнім текстом про буремні мандри, хоча в початковій ідеї книжка мала б бути нонфікшном про кориду.
Фундаментальна відчуженість і втрата себе
Читачі знайомляться зі строкатим колективом героїв, які повсякчас п’ють, веселяться, чинять вкрай необачно, намагаючись заповнити порожнечу та ігнорувати глибоке незадоволення своїм життям. Оповідач Джейк Барнс загоює шрами війни, працює журналістом у Парижі й планує велику подорож на фестиваль кориди в Іспанії.
Його велике й нереалізоване кохання — відчайдушна Бретт Ешлі. Ця пані завжди в центрі уваги та, видається, прикрашає кожну вечірку своєю присутністю. Вона розлучається, чекає на одруження, пірнає у черговий роман, а в глибині душі мучиться травмами минулого.
«Гемінґвей часто занурює читача в безтурботний транс, перш ніж вразити його якимось влучним спостереженням про марність існування. Він — тореадор, а ми — бик, так прагнемо продовжити справу, що не помічаємо цього, аж поки риторичний меч Гемінґвея не завдасть нам смертельного удару. Цей тон жорстокого фаталізму невпинно пронизує весь роман, лише з кількома перепочинками»,
— з рецензії Майлза Раймера, автора блоґу «Words and dirt»
Контрасти мальовничої краси й вбивчого смутку
Дні героїв минають у безнадійних веселощах. Вони заливають горе червоним вином та іспанським бренді, заповнюють порожнечу марними витратами собі не по кишені та насолоджуються коридою. Навіть під спекотним сонцем ці люди приречені залишатися в тіні, яку на їхні долі відкидає Перша світова війна. У мандрах мистецькі емігранти гублять друзів, б’ються та завжди перебувають на самоті зі своїм зраненим нутром.
Їхнє даремне існування увінчують діалоги — болісні, пронизливі й витворені Гемінґвеєм з особливою невблаганністю й талантом. Корида вже чекає на мандрівників, відтак пропонуємо купити «Фієста. І сонце сходить» і рушити у подорож з химерним колективом бентежних відчайдухів.
Запитання для обговорення книги «Фієста. І сонце сходить»
⚠️ Обережно, спойлери ⚠️
- Чи є спостереження Жоржетти «Усі хворі. Я теж хвора» доречним описом людей у романі? Чому виснажлива рана Джейка, є таким ефективним символом?
- Як би ви описали стосунки Джейка Барнса з Бретт? Чи кохає він її, чи розуміє її?
- Чи є докази того, що в романі коли-небудь відбувається моральне або духовне очищення?
- Яким чином життя в Парижі розбещує персонажів-експатріантів?
- Як би ви схарактеризували Джейка, виходячи з його ставлення до Кона?
- Що мала на увазі Бретт, коли описувала графа як «одного з нас»?
- Як Гемінґвей досліджує гомофобію?
- Чи стосується назва роману головного героя Джейка і покоління, до якого він належить?
- Які якості нової жінки уособлює Бретт?
- Як автор досліджує поняття націоналізму в книзі?
- Що розкриває роман про перебування у вигнанні?
- Поясніть, як колективна екзистенційна криза, спричинена Першою світовою війною, проявляється в кожного персонажа?
- Як місця дії Париж та Іспанія надають історії відчуття романтики, пригод та ескапізму?
- Чим схожі чоловічі та жіночі персонажі роману? І чим вони відрізняються?
- Що Гемінґвей міг би сказати про сексуальність і кохання у повоєнному світі?
