Ґолда

Анотація книги «Ґолда»

Ґолда Меїр була першою жінкою-прем'єр-міністеркою Ізраїлю, успішною політикинею, справжньою «залізною леді». Її відданість створенню й захисту єврейської батьківщини від лютих ворогів та підступних союзників сформувала політику Близького Сходу наступних десятиліть. Вона стала «аномальним явищем» для тодішньої патріархальної влади, зокрема через свою залізну рішучість у поєднанні з шармом, доброзичливістю, безкомпромісністю та цілковитою відданістю своїй країні.

У цій захопливій біографії авторка знайомить читача з маловідомими фактами життя Ґолди Меїр, пояснюючи її складну мотивацію та ідеали, розповідаючи про особисті перемоги та розчарування цієї легендарної персони. Ґолда була справжньою супержінкою: дещиця від Емми Ґолдман, щось від Нельсона Мандели. Її неймовірна впевненість та сила волі змотивує вас на нові звершення.

Детальніше про книгу

Книга «Ґолда» — це біографічний нонфікшн про політичне лідерство й життя Ґолди Меїр за межами кабінету, створений американською журналісткою та письменницею Елінор Баркетт.

Вроджена киянка та емігрантка в США ніколи не забувала про свої корені: вона — єврейка, що завжди діяла в інтересах Ізраїлю. Завдяки гостроті свого розуму, високоморальності, відповідальності, цілеспрямованості та непоступливості Меїр стала першою жінкою, яка очолила Кнессет. Ґолда також обіймала посади, що у XX столітті вважали суто чоловічими: вона була посолкою Ізраїлю в СРСР, міністеркою праці, закордонних і внутрішніх справ. Її називали «залізною леді», але чи була вона такою насправжки, і що ця жінка ховала за маскою, викуваної з криці? Про це розповість авторка книги, яка ґрунтовно дослідила шлях першої прем'єр-міністерки Ізраїлю.

Жінка в політиці: виклики, що постали перед Меїр

Ґолда зазначала, що більшість можновладців завжди були до неї добрими, але знаходились люди, які вважали, що вона використовувала особисті зв'язки для кар'єрного зростання. Плітки щодо сумнівних шляхів політичного утвердження жінки активно ширились у дипломатичних колах, але урядовиця спростувала чутки, коли стала однією із найвпливовіших фігур ізраїльської держави. Меїр вплинула на світові історичні зрушення, вміла брати на себе відповідальність і завжди тримала своє слово. Вона була сильною політичною діячкою, лідеркою, що вела за собою людей. Ґолда не боялася визнавати помилки — і така відкритість лише зміцнювала її репутацію.

Елінор Баркетт розкриває постать першої жінки, яка стала прем'єр-міністеркою Ізраїлю й фокусується не тільки на чеснотах Меїр, а й на її політичній діяльності, що виступила каталізатором важливих змін у країні.

Боротьба за виживання держави та збереження національної ідентичності

У книзі «Ґолда» Елінор Баркетт розповідає про дипломатичну боротьбу Меїр за відродження єврейської державності. Для Ґолди сіоністський рух був утіленням Ізраїлю — саме того, якби єврейська батьківщина являла собою щось більше, ніж пересічну країну, що змушена відстоювати своє існування. Урядовиця слідувала за цією ідеологією: вона відбилася на її управлінському стилі та вплинула на ухвалення низки політичних рішень. Активна участь Меїр у сіоністському русі стала джерелом міжнародної підтримки «єврейської справи», зміцнила зв'язок із народом і допомогла реалізувати мрію про незалежну державу.

Утім, шлях до закріплення суверенітету мало просто визначити складним: він був безжальним і виснажливим, встелений трагедіями, відчаєм і болем. Важко окреслити масштаби впливу Голокосту, близькосхідних конфліктів і захоплення палестинських територій на розбудову громадянських та військових структур Ізраїлю. Утім, Елінор Баркетт це вдалося: пропонуємо купити «Ґолда» й переконатися самим.

«Книга досить цікава для тих, хто бажає ознайомитись з важким шляхом євреїв до утворення власної держави. Голда зробила величезну роботу для того, щоб Ізраїль існував»,
— із відгуку користувачки Юлії Мудрої на Goodreads

Принципи та цінності урядовиці як політична спадщина

Меїр вірила у певні моральні орієнтири, які не змінюються з часом. Вона була впевнена: можна трансформувати та адаптувати політичні методи й пріоритети, але не базові принципи.

Жінка засуджувала буржуазні, егоїстичні цінності, поширювала ідеї рівноправ'я та наполягала на захисті інтересів суспільства. У книзі читачі зможуть глибше проаналізувати етичні ідеали урядовиці, на яких базувалася її управлінська практика до листопада 1973 року — часів, коли почалася війна Судного дня.