Гніздо

«Найтихіший голос у кімнаті може бути найпотужнішим», 
— Шейла Армстронґ, авторка Falling Animals

Кожному, кого замкнено в місці, що не відчувається, як дім. 

Схопивши трохи одягу й заштовхнувши до машини двох маленьких доньок, Кіра Фей вирішує, що настав час покласти всьому край. Вона не знає, що робити й куди втікати, але якщо залишиться, пекло продовжиться… 

З боку її життя завжди здавалося казкою: добрий і уважний чоловік із взірцевої ірландської родини, галасливі дітки, дім. Ніхто не знав, що насправді Раян контролює кожен її крок, впадає в нестримну агресію, унеможливлює спілкування з друзями й забороняє працювати. 

Наважившись на втечу, Кіра зазнає труднощів: відсутність житла, коштів та опор — і починає сумніватися у своєму рішенні. Однак найголовнішою цінністю для неї є спокій доньок. 

Тим часом Раян намагається зробити все, щоб повернути дружину додому…

Чому варто прочитати книжку «Гніздо»?

• Зворушлива й життєствердна історія жінки, що намагається залишити аб’юзивний шлюб у минулому й розпочати життя спочатку.
• Нищівне й напружене зображення газлайтингу й емоційного насилля, що перетворюється на проникливу історію спокути, сім’ї і пошуку нового місця для родинного гнізда.
• Актуальна книжка від висхідної зірки ірландської літератури, що сподобається прихильникам творчості Коллін Гувер, Фредріка Бакмана й Енн Тайлер.
• Дебютний роман, що вражає глибоким психологізмом й драматичним образом матері, яка здатна на все заради дітей.

Про авторку

Рошін О'Доннелл (Roisín O'Donnell) — ірландська письменниця. Авторка збірки оповідань Wild Quiet, що ввійшла до довгого списку премії Edge Hill Short Story Prize. Її коротка проза публікувалася в The Stinging Fly, The Tangerine, Irish Times і багатьох інших видання, а також у великих антологіях, зокрема в The Long Gaze Back. 

У 2025 році світ побачив її дебютний роман «Гніздо». Зараз Рошін живе неподалік Дубліна разом з двома дітьми.

Цитати

«Вони люблять його. Він — хороший батько. Хіба ні?» 

Зачиняє двері кухні, щоб не чути радісних вересків, ставить кип’ятитися чайник, дістає пачку макаронів пенне, відкриває банку томатного соусу — і скоро на плиті закипає паста. А потім, не замислюючись ані на мить, вона вже у ванній у гумових рукавицях, озброєна пляшкою засобу для миття і пачкою серветок із мікрофібри. 

Ця звичка з’явилася, коли вона була вагітною Софією. Раніше вона називала це «гніздуванням». Так роблять жінки, коли відчувають, що їхня дитинка скоро народиться на світ. Шпаклювання, чищення пилососом, божевільна ідея пофарбувати задню стіну у дворі в бірюзово-блакитний. Ось тільки вона відчувала наближення не народження, а загрози. Прибирання, фарбування, ладнання кожного сантиметра того будинку відчувалося єдиним безпечним процесом.

— Ворони люблять селитися на розвилках широкого гілля дуба або ж у скелях, — розповідав Еойн. — Але якщо немає ні того, ні того, згодиться й будинок. Будинок теж може бути скелястою ущелиною. 

Еойн сказав ще дещо. Коли вона спитала, скільки зазвичай пташенята залишаються у гнізді, він нахмурився і промовив: 

— Не так довго, як люди це собі уявляють. Подумайте лишень. Якщо ви — пташка, то гніздо — найнебезпечніше для вас місце. Бо ж хижаки знають, де вас знайти.

Вона обіймає донечку, цілує її в маківку. Напевно, в таких ситуаціях із любов’ю щось відбувається. Вона думає, що любов, немов загартований полум’ям пісок, стає міцнішою та яскравішою.

Відгуки

«Чарівна, божевільна, захоплива й співчутлива книга. Рошін О'Доннелл майстерно передає глухий стукіт страху й крихкість надії. «Гніздо» демонструє нам, що найтихіший голос у кімнаті може бути найпотужнішим», 
— Шейла Армстронґ, авторка Falling Animals

««Гніздо» — незабутній дебют Рошін О'Доннелл, що вражає до глибини душі; захопливе й безкомпромісне дослідження примусового контролю партнером, соціальної нерівності, материнства й жорсткої реальності світу, що замикається перед тобою так швидко, що не залишається вибору. Бездоганно написано. Я була глибокого вражена», 
— Елейн Фіні, авторка How to Build a Boat

«Героїня О'Доннелл — жінка, яку суспільство вирішило ані чути, ані бачити. «Гніздо» змусить вашу кров кипіти, а серце — нити, й нерідко за одну сторінку. Це важливий роман», 
— Клер Кілрой, авторка Soldier Sailor

«Рошін О'Доннелл розповідає про тривожну жорстокість і маніпуляції примусового контролю з проникливістю й емоційною складністю. Її голос є правдивим, яскравим і важливим. Фінальна присвята — «Кожному, кого замкнено в місці, що не відчувається, як дім» — говорить усе сама за себе», 
— Уна Менніон, авторка Tell Me What I Am

««Гніздо» — це тріумфальний роман. Я прожогом прочитала його. Майстерно написане безкомпромісне змалювання того, на що готова піти мати, щоб створити дім для себе й тих, кого любить», 
— Луїза Нілом, авторка Snowflake

««Гніздо» — це ідеальне зображення підступної природи насилля близького партнера, де синці не стільки фізичні, скільки насильницько-емоційні. Я закохалася у роздуми Кіри, яка намагається створити нове життя для себе й своїх дітей попри усі перешкоди. Це історія сміливості, любові й спокути, сповнена емоційної напруги — я не могла відірватися», 
— Челсі Бікер, авторка Madwoman

«Який надзвичайний дебют! Поки читала, то міцно трималася за книжку, бо прикипіла до Кіри з найпершої сторінки. «Гніздо» — це історія, яку неможливо відкласти, у якій йдеться про любов, сміливість і виживання», 
— Мері Бет Кін, авторка Ask Again, Yes

«Жінка з Дубліна йде зі свого аб’юзивного шлюбу, забравши із собою двох маленьких доньок… Історія, що є водночас ніжною та актуальною. «Гніздо» — це палка оповідь про виживання, любов і те, скільки всього треба, щоб відбудувати своє життя», 
— iPaper

«Читання, від якого крається серце, але яке, зрештою, приносить надію», 
— Good Housekeeping