Голяндія

Пародійний текст «Голяндія» Дмитра Бузька є одним із перших так званих антироманів і в українській, і у світовій літературі. Опираючись за засадничі настанови футуристів, автор руйнує традиційну манеру оповіді, конструюючи у своєрідне ціле фрагменти різножанрових текстів — репортажу з місця подій, любовного роману, заміток із літтеорії, а також цілком авангардного для українського читача середини 1920-х кінотексту із притаманними цьому синтетичному жанру динамікою, миттєвим перефокусуванням на різні сцени, різкими змінами оптики й висвітлення місця (й) подій із різних позицій і в різних ритмах.

У цьому «лівому романі» окреслено життя сільської комуни, яка є і мікромоделлю сім’ї-родини, і макросвіту — суспільства загалом, із перипетіями та викликами, які регулярно постають перед соціумом: взаємини між бідними й багатими, паралелі між митцями й трудівниками, питання совісті й честі, а також «полові питання», які автор відкрито озвучує і подає варіанти вирішення, що як на 1929 рік звучить доволі відверто. 

У книзі вміщено нарис Д. Бузька про початки українського кінематографу, оскільки письменник був редактором ВУФКУ й автором кількох кіносценаріїв, зокрема й одного з перших українських фільмів «Лісовий звір» (1926), який написав за мотивами власної автобіографічної повісті.

Книга «Голяндія» — це експериментальна пародія на пролетарські романи про село від українського письменника, сценариста й громадського діяча Дмитра Бузька. Незвичайний текст знаменував пошук нової техніки мистецького вираження. Доба колективізації вимагала від авторів вміння говорити про зміну буття народу, балансуючи на тонкій межі в умовах комуністичного режиму.

Роблячи головним героєм самого себе, Дмитро Бузько занурює читачів у буття комуни Голяндія, де персонажі — інструмент для глузування над штампами тодішніх історій, а оповідь лине в несподіваних сюжетних конструкціях.

• Серед художніх текстів у «Змісті» читачі відшукають не лише антироман «Голяндія», а й авантюрно-детективну кіноповість «Про що розповіла ротаційка», у якій письменник зображає революційні події та підпільну боротьбу 1905 року.
• Додатки допоможуть краще зрозуміти постать митця. Серед них — стаття «Автор та режисер» Григорія Eпiка та історико-мистецький нарис «Шляхи розвитку кіносценарної справи в Україні» Дмитра Бузька.

Мистецтво «лівої прози»: деконструкція усталених стильових форм

Для полемічного репортажу з художніми елементами «Голяндія» Дмитро Бузько черпав натхнення з відвідин комуни Чайка у 1921 році. Розташована в селі Сокільча на Білоцерківщині, ця громада була першою, якій судилося пізнати сутність колективізації та змін, які комуністичне «будівництво» несло у звичний плин життя. Письменника неабияк вразили відвідини українського села нового ґатунку. Утім, як безпосередній свідок подій, він прагнув передати побачене у незвичайній формі: не намагатися вмістити власні рефлексії та ідеї в усталені стильові конструкції, а творити десь на межі жанрів.

Завдяки такому феноменальному підходу світ побачив унікальний текст. Антироман сповнений публіцистичними відступами-монологами, уривками репортажу та оказіями персонажів, втілених у художній формі. Бузько свідомо робить персонажів максимально картонними, крізь їхні трафаретні постаті дискутуючи про мистецтво та його роль у змінах соціуму. Водночас письменник перетворює сюжет із поверхневими центральними героями на захопливу історію, де присутній любовний трикутник, побутові проблеми й драма прагнень персонажів.

Кінопроза: революція очима сценариста

Після знайомства з пошуками документальної правди й деконструкцією всіх звичних жанрових форм на читачів очікує інша сторона постаті Дмитра Бузька як одного з найяскравіших українських кінотеоретиків 1920-х і сценариста. Серце автора тяжіло до мистецтва екранів, що втілювалося в його книжкових сюжетах. Так кіноповість «Про що розповіла ротаційка» висвітлює події революції 1905 року. Письменник витворює текстове полотно надзвичайно ощадливо, занурюючи в оповідь стислими реченнями та влучними словами. Тому читання історії нагадуватиме перегляд захопливої кінострічки.

Радимо купити «Голяндія» й пізнати творчість митця, що пішов усупереч літературній традиції.