Гоп-гоп, ура! (Вівсяна банда #6)

Нелегкий шлях «рer aspera ad astra» пройшли, а точніше, «прогалопили» наші прудкі, веселі, а головне — наполегливі поні з Блюмхенгофу. Недаремно вживаємо латинь, бо ці чотириногі дійсно постаралися, аби, по-перше, отримати нову стайню, а по-друге, перемогти своїх "найкращих друзів" з ферми пана фон Доннербалькена. Коли журналісти оголосили про пошуки талановитих друзів наших менших, очі Шоко загорілися новою супер-поні-ідеєю. Геніальність ідеї теж залежить від того, чим вона вмотивована. Було б непогано, якщо б з ним погодилися журналісти, але у них своє бачення виступу. 

Та що там казати про якісь ідеї від Шоко, коли Марія висунула Оле на кандидатуру зірки. Шоко, Кекс, а з ними Лотта, Грета й Пауль ніяк не могли збагнути, як трелювання, простими словами: кінь штовхає колоду, допоможе фермі прославитися й перемогти. Усе-таки важко досягати спільної мети, коли у всіх різні погляди та методи. Телевізійники достатньо винахідливі та досвідчені, завжди хочуть мати прописаний сценарій, який ніхто не повинен правити. Проте наші поні самі собі сценаристи, а Лотта, Гретта й Пауль — ще ті режисери. Як виявилося пізніше — зовсім не обов’язково псувати папір, геніальна супер-поні-ідея не потребує писанини, бо шедевр не заплануєш!