Інгредієнти. Справжній склад того, що ми їмо й наносимо на шкіру
Чи справді продукти з барвниками та консервантами підштовхують нас до могили? Чи може кава спричинити якісь захворювання? Великий термін придатності у продуктів — це добре чи погано? Скільки треба використовувати сонцезахисного крему, щоб він приніс користь, а не шкоду? Кваліфікований хімік і популяризатор ненудної науки Джордж Зайдан пропонує цікавезне дослідження: що ми їмо, п’ємо, чим дихаємо і як найрізноманітніші речовини (від кофеїну до ГМО) впливають на організм.
«Стриманий, продуманий і докладний аналіз. У цій книзі море інформації, про яку ви й гадки не мали»,
— Kirkus Reviews
«Цікаве дослідження, зосереджене на темах, які турбують більшість читачів. Рекомендуємо всім, кого цікавить правда про продукти, які ми споживаємо щодня»,
— Library Journal
Книга «Інгредієнти. Справжній склад того, що ми їмо й наносимо на шкіру» — це нонфікшн із нутриціології, в якому розкрито сутність речовин, з якими щодня маємо справу. Вони трапляються у їжі, ліках, косметиці, воді чи навіть у повітрі й традиційно поділяються на корисні й шкідливі, але чи все так однозначно?
Автор — Джордж Зайдан, відомий американський хімік, популяризатор науки й засновник проєкту Ingredients для National Geographic. Створений ним «довідник споживача» розвіює міфи про склад різноманітних продуктів. Зокрема, розповідає, як читати новини про їжу й здоров'я без паніки, навчає обходити маніпуляцію фактами та переглядати етикетки з критичним мисленням і здоровою часткою іронії.
Не така страшна хімія, як її малюють: доступне пояснення складу продуктів
У нонфікшні «Інгредієнти» Джордж Зайдан у легкій та дотепній формі порушує безліч тем, як-от: чи навсправжки ультраоброблені продукти небезпечні? Чи варто боятися «хімії», що нібито заполонила полички магазинів? Що таке ГМО та чи існує воно узагалі?
Автор розповідає, як працюють дослідження з нутриціології, а також чому фахівці іноді доходять наукових висновків, що суперечать один одному. «Кава корисна чи шкідлива? Так!» — жартує Джордж Зайдан, підкреслюючи, що один і той самий продукт може необхідно розглядати з різних боків, і немає причин його демонізувати або ж ідеалізувати. Пачка чипсів не вб’є, пише автор, але не варто їсти їх щодня. Хімічний склад SPF-крему далекий від натурального, та його користь у захисті шкіри від ризиків, пов'язаних із надмірним сонячним випромінюванням, перевищує шкідливість.
Негативний вплив клікбейту й штучних «сенсацій»
Науковець вважає, що справжньою небезпекою є упередженість щодо окремих продуктів та маніпуляція фактами у гонитві за сенсацією. Особливо помітним це стало в епоху інтернету, коли заради переглядів та уваги до матеріалу реальність спотворюються або умисно перебільшуються. Джордж Зайдан пояснює, як хибна інтерпретація наукових досліджень перетворює правду на гучні, але часто сумнівні заголовки. Книга навчить відрізняти факти від клікбейту й маркетингових трюків, чим заспокоїть стурбованого споживача.
Автор проливає світло на те, чому ми віримо гучним заголовкам «Дослідження довели…» і як відрізнити асоціацію від причинно-наслідкового зв’язку.
Інгредієнти під мікроскопом критичного мислення
У розрізі науково-популярної літератури хімік із дипломом MIT розкладає інгредієнти на молекули, і проводить читачів стежками науки без нудних формул і складних термінів. Під «мікроскоп» критичного мислення потрапляє все, що люди їдять, вдихають, п'ють і мастять на шкіру або волосся. Зайдан вчить раціонально оцінювати «наукові сенсації», розповідає про помилки у дослідженнях, вплив змінних на результат, маніпуляцію статистичними даними, міфи про цукор і його «натуральні замінники».
Купити «Інгредієнти. Справжній склад того, що ми їмо й наносимо на шкіру» — це зробити крок до усвідомленого споживання, поставити науковий підхід на захист від дезінформації, навчитися шукати обґрунтований взаємозв'язок причин та наслідків і просто гарно провести час за цікавою й дотепною книгою.
«Джордж Зайдан дуже вміло й ретельно вплітає науковий жаргон, аргументи, тематичні дослідження та дрібниці, які він розбирає для пересічних людей у трьох частинах, поділених на 10 розділів, що завершуються захопливим епілогом. (...) Шкодую, що нас у старшій школі читали "Інгредієнти". Я б тоді пам'ятала хімію»,
— із рецензії журналістки Маґди Абу-Фаділ на агрегаторі «Medium»
