Історія філософії. Модерна доба
Книга «Історія філософії. Модерна доба» — це велика енциклопедія, що висвітлює історію філософських концепцій від XV до XVIII століття. Нонфікшн створений групою провідних науковців під керівництвом упорядників видання — італійських мислителів Умберто Еко та Рікардо Федріги.
Дослідження зосереджується на розвитку низки метафізичних доктрин, які формувалися під впливом епохи Відродження, протестантської Реформації та доби Просвітництва. Колектив авторів детально описує процес зародження Модерну й тлумачить сутність парадигм та ідеологічних теорій визначних філософів. З цією книгою читачі вирушать у наукову розвідку, яка дозволить глибше пізнати інтелектуальні концепції, що виникали за життя Марсіліо Фічіно й трансформувалися до часів Іммануїла Канта.
Зародження філософських ідей гуманізму
Колектив науковців розпочинає знайомство з високою наукою, занурюючи в основи знання про безмежну природу буття. Енциклопедисти розповідають, що стало підґрунтям для розвитку ідеологічних доктрин: науковці висвітлюють роль астрології, алхімії, окультизму й магії в контексті формування засад філософії. Відтак читачі, озброєні відомостями про «закономірності всього реального», починають досліджувати становлення концепції гуманізму.
Нова доктрина, яка транслює взаємозвʼязок між людиною та божественним, спричинила наукове відродження, що фокусується на утопічному мисленні. Автори змістовно та без надлишкової складної лексики пояснюють загальні принципи соціальної філософії. Вони використовують метод універсальності й доступності викладу інформації, щоб детально розповісти про розвиток антропоцентризму, а також про історичних постатей, які пропагували цю ідеологію. Відтак енциклопедія відзначається унікальним підходом, що дозволяє читачам із будь-яким рівнем знань адаптуватися до інтелектуального дискурсу.
Занепад антропоцентризму в епоху розсудливості
Коли відбулося послаблення гуманістичної парадигми, то світові мислителі захопилися ідеями натурфілософії. Постать людини вийшла за кордони метафізичного канону: особистість стала не центром світу, а однією з його частин. У колі просвітництва зріс інтерес до природи матерії — і схоластичну метафізику замінили епістемологічні рефлексії та критичне мислення.
Раціоналістська філософія підірвала теорії низки гуманістичних ідей, відкривши простір для зародження доктрин, що концентрувалися на дослідженні ролі особистості у Всесвіті.
Авторський колектив також виділяє парадигму нової метафізики, яка транслює концепцію відмови від абсолютних істин. У цьому контексті яскраво прослідковуються принципи політичної філософії, естетики й різноманітності традицій. Реальність вийшла за «канонічні» межі її пізнання, що відбиває модерне розуміння світу, людини та суспільства.
Пропонуємо купити «Історія філософії. Модерна доба», щоб проаналізувати становлення високої науки, яка століттями розпалювала інтелектуальні дискусії між визначними мислителями.
