Хід королеви
1950-ті роки. Бет Гармон — звичайна сирота із незвичайним хистом до шахів. Гра — її єдина пристрасть. Доки Бет у грі, доти контролює себе та... згубну жагу до транквілізаторів і алкоголю. Дівчина відчайдушно бажає стати феноменальною шахісткою, але водночас усе дужче хоче втекти подалі від цієї реальності.
Наближається вирішальний шаховий двобій із чемпіоном світу, російським гросмейстером Василієм Борґовим. Одна хибна комбінація може зіпсувати всю гру, а неправильний хід — зламати майбутнє. Бет укотре втрачає контроль над собою. Але цього разу заради перемоги вона не шкодуватиме ні шахових фігур, ні живих людей.
«Цю книжку я перечитую кожні кілька років — просто щоб насолодитися оповіддю та авторською майстерністю»,
— Майкл Ондатже, автор роману «Англійський пацієнт»
«Захопливе читво. «Захист Лужина» Набокова та «Шахова новела» Цвейга — класика, до якої приєднується «Хід королеви»»,
— The Financial Times
Книга «Хід королеви» Волтера Тевіса — це роман про дівчинку-сироту, що в ранньому віці за чистої випадковості починає проявляти феноменальні здібності в шахах. Великі здібності — це дар і прокляття в одному флаконі. На шляху до мети головна героїня муситиме пройти вогонь і лід патріархального суспільства, залежностей і конкуренції, адже саме так гартується сталь. Та чи не даремно все це? Чи зможе дівчина перемогти фінальну битву й залишити позаду всі слабкості?
Непересічна драма, від якої неможливо відірватись
Бет Гармон осиротіла, коли її мати загинула в автокатастрофі. Восьмирічна дівчинка тепер житиме в дитячому притулку. Щоб тримати малечу в спокої, адміністрація в обов’язковому порядку видає заспокійливі кожній дитині. Це — точка відліку залежності, яку Бет долатиме все життя. Втім, у похмурих кімнатах цього закладу нещастя головна героїня й віднайде свій талант.
Одного разу дівчина помітила, як двірник Шайбель сидить за шаховим столом і обдумує наступний хід. Бет питає, чи може приєднатись. Чолов’яга неохоче згоджується навчити її основ гри. Мала швидко опановує гру. Навіть набурмосеному дядьку стає зрозуміло, що вона виняткова гравчиня з безмежним потенціалом. Тому він проганяє її, але невдовзі знайомить з вчителем, який керує шаховим клубом середньої школи.
У родині, що її вдочерила, Бет виборює право на шахи й своє захоплення. Дівчина швидко крокує сходинками кар’єри цього інтелектуального спорту, долаючи визнаних чемпіонів штату й парубків, що недооцінюють її здібностей. У стрімкому польоті неймовірного обдарування Гармон починає губитися: залежності наздоганяють, а перші програші змушують втратити віру в себе. Життя в конкурентному середовищі колег, що готові знищити тебе вщент — це покликання не з легких. Під силу воно юній зірці або ж залежність, невпевненість візьмуть гору? Американський письменник Волтер Тевіс просто й майстерно занурює в карколомну історію Бет, тому впевнені: купити «Хід королеви» — це отримати гостру драму, сповнену чуттєвості.
Екранізація: найпопулярніший мінісеріал від Netflix
Книгу «Хід королеви» Волтер Тевіс написав як данину поваги розумним жінкам. Історія впертої й обдарованої гравчині в шахи Бет Гармон зібрала тисячі прихильників по всьому світу й стала основою найбільш успішного мінісеріалу «Ферзевий гамбіт» від Netflix, що майстерно й гостро знайомить глядачів з долею книжкової героїні.
Прем’єра екранізації відбулась у 2020 році. Кожна з розіграних шахових партій серіалу є реальною, а виконавиця головної ролі Анна Тейлор-Джой вчила їх напам’ять. Підхід з уважністю до деталей в усьому здобув «Ферзевому гамбіту» успіх у вигляді визнання критиків, мільйонів глядачів, позитивної оцінки гри в шахи на екрані міжнародними гросмейстерами. Ця кіноадаптація зможе потішити найбільш вибагливих читачів першоджерела.
«ЗАБУДЬТЕ на мить, що цей роман про гру в шахи — найкращий із тих, які я знав. Розглядайте це як психологічний трилер, змагання, що протиставляє людську раціональність проти несвідомого бажання стерти думку. Роман містера Тевіса дійсно стосується шахів, а романи про шахи неминуче породжують певні проблеми для письменника. Як, наприклад, описати партії, які є частиною сюжету, не заплутавши неспеціаліста справжніми шаховими нотаціями чи не вдаючись до такої розпливчастості, що ризикує відштовхнути будь-якого читача з найменшими знаннями гри? Містер Тевіс, який вперше навчився грати в шахи у віці 7 років, знає про гру достатньо, щоб драматично описати змагання Бет, але не занурюючись у дрібниці. Навички містера Тевіса як гравця й письменника дозволяють вловити хід кожної гри, не потребуючи розуміння технічних нюансів». — The New York Times
