Книга Еміля

Еміль не вміє спати. Взагалі. А його мама час від часу все забуває, не впізнає сина та не пам’ятає власного імені. Щоб їй допомогти, у Еміля є ритуал, якому треба слідувати до останнього слова.

Вдвох вони переїжджають туди, де їх ніхто не знає, — на засніжений острів, де доводиться жити у школі. І якось вночі у порожніх шкільних коридорах лунає дзвінок телефона. Еміль підіймає слухавку та впізнає голос брата, що помер кілька років тому: «Допоможи мені повернутися!».

Та як повернути того, хто помер? Як не втратити себе у світах, де між можливим і неможливим — тонка межа, а кожна помилка може коштувати життя? Що насправді забула мама Еміля? І чи варто їй це нагадувати?

«Книга Еміля» — новий роман Ілларіона Павлюка, автора бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Танець недоумка» та «Білий попіл».

Книга «Книга Еміля» — це химерна проза від українського письменника й лейтенанта Збройних Сил України Ілларіона Павлюка. У масштабному багатошаровому тексті автор запрошує в подорож, з якої не кожному мандрівнику вдавалось знайти вороття. Головний герой цієї міфопоетичної історії — дев’ятирічний хлопчик Еміль, що розучився спати. Зі своєю мамою, вчителькою Ольгою Ігорівною, він прибуває на далеку, холодну північ, де невелике сімейство прагне розпочати життя з чистого аркуша.

Утім, для матері Еміля кожен день, мов новий початок. Після втрати дитини — старшого сина Левчика — Ольга щоранку прокидається без знання про те, ким вона є. Така рутина родини: Еміль постійно мусить повертати мамі пам’ять. Однак з переїздом на нове місце реальність поступово сповнюється неможливими оказіями, що згодом змінюють все.

• Рейтинг 4,21 на Goodreads із понад 1,4 тис. оцінок.
• Крізь роман автор осмислює своє дитинство, відтак щемка емоційна оповідь повниться деталями й складними ситуаціями із життя письменника.
• Мастрід для поціновувачів магічного реалізму й скандинавських мотивів у текстах.

Життя в тіні старшого брата Левчика: велике горе Еміля

У романі «Книга Еміля» Ілларіон Павлюк звертається до форми казки-притчі, щоб говорити про болісні теми без травматизації. Хоча головним героєм історії є дев’ятирічний хлопчик, реальність розкриває свій морок знедоленому Емілю надто рано. Він втрачає братика, а згодом і матір. Жінка не відходить у засвіти, однак опиняється в імлі болю, травм і провини, відкидаючи материнську роль. Відтак нагадування Еміля постають щоранковим ритуалом, пронизаним символізмом і психологізмом.

Хоча причина забуття Ольги ховається в далекій місцині часопростору Дев’яти Світів, вона водночас напрочуд правдива й проста. Головний герой прагне мами поруч, яка пам’ятає про свій обов’язок — бути сильною перед дитиною навіть тоді, коли безмежно болить. Натомість для жінки існує лише померлий Левчик, а живий син — лише вибагливе хлопчисько, що завжди у халепі.

«Цей роман видався мені більше психотерапевтичним, ніж пригодницьким. Він про любов і взаєморозуміння. Він вчить мріяти і не відмовлятися від власних мрій. Він вчить правильно формулювати свої бажання, бо вони можуть збутися. Він вчить любові і добру»,
— із відгуку користувачки Liudmyla на Goodreads

У міфотворчому плетиві сенсів і алюзій

Черпаючи натхнення з глибочезної криниці скандинавської міфології, у романі «Книга Еміля» Павлюк витворює унікальний часопростір (або ж цілих дев’ять континуумів). Зі сторінок на читачів позирають химери фольклору — йотуни, водні духи та Іггдрасіл — які супроводжують хлопчика в бентежній подорожі. Та в центрі сюжету постає величний маяк, важливий символ для багатьох міфологій і світу, витвореного Павлюком. У вандрівках — так кличе мандри письменник — герой зустріне багатьох чудернацьких створінь. Однак найважливішою є зустріч Еміля із самим собою у цій вандрівці, повній пошуків і випробовувань. Жадаючи повернути брата, хлопчик мусить піти на пожертви, що зламають його назавжди.

Про батьківську любов, полон травми й дитячу самотність

Роман розгортає масштабний світ, а водночас запрошує поговорити про таке просте й одвічне, як людські взаємини та їхній складний вимір у контексті батьків та дітей. Ілларіон Павлюк щемко говорить про Еміля, що залишається наодинці зі своєю журбою. Жодних пояснень і відвертих розмов — лише порожнеча й втрата матері, що захлинається у власному горі, не в змозі відшукати з нього вороття…

Весь цей досвід важким тягарем звалюється на плечі дев’ятирічного хлопчика, який безрезультатно намагається адаптуватись на новому місці. Розбишака Булдаков зачіпає його, лупцює і навіть зраджує. Гадалося б, з такою поведінкою цьому героєві належить бути негативним. Та Павлюк глибше занурюється в переживання хлопчика, з якого постійно знущаються.

Радимо купити «Книга Еміля» та доєднатися до читачів, що діляться захопленими відгуками про мандрівку Дев’ятьма Світами.