Коли я була лисицею

Дідусь говорить своїй онуці, що насправді вона – лисиця. Дівчинка вірить. З цього дня починаються пригоди Лисички, її собаки Меркурія та особистого янгола на ім’я Ре. Ця книжка про дитинство і віру в дива. Про силу дитячої уяви і стосунки зі старшими. Про те, що деколи дідусь і бабуся можуть замінити батьків, а сім’я не обов’язково складається з мами і тати. Ця книжка допомагає дітям краще зрозуміти дорослі проблеми, а дорослим – згадати дитинство.

Коли я була лисицею» – важлива книжка про сприйняття світу, яка потребує не лише читання, а й обговорення разом із дитиною. Вмикайте свою уяву на повну і ласкаво просимо до світу Лисички!

Книга «Коли я була лисицею» — це історія про адаптацію дитини до світу від української письменниці Тані Поставної та художниці Марії Фої. У, гадалося б, простій казці про дідуся й онуку, яка насправді — Лисичка, авторка майстерно говорить про адопцію та сирітство. Вона детально пояснює складні для розуміння речі.

Така література пробуджує інтерес до розв'язання нелегких проблем, а ілюстрації, повні символічних деталей, роблять читання ще цікавішим.

Казка, що вчить не боятися життя

В історії «Коли я була лисицею» Таня Поставна порушує небуденні теми смерті, всиновлення, дружби та довіри, спонукаючи більше про них говорити. Письменниця переконана: важливо вести діалоги, які стосуються табуйованих, складних речей, адже розуміння різних аспектів життя рятує від невідомості, що лякає найбільше.

Дідусь головної героїні одного дня розповів дівчинці, чому вона не має батьків. Майже п’ять років тому чолов’яга знайшов малу біля лисячої нори та забрав до себе, оскільки надворі була зима. Тоді дитина більше походила на рудого звіра, а згодом вилюдніла. З таким новим знанням починаються пригоди онучки, що пізнаватиме цей буремний світ.

Дитяча література про болюче і важливе

Купити «Коли я була лисицею» варто всім, хто шукає затишного та чуттєвого читання, що пояснює непрості речі й ще довго лишається в думках. Мандрівка цим текстом буде справжнім дивом, адже теплі й казкові ілюстрації по-особливому доповнюють сюжет. У таку зрозумілу форму письменниця Таня Поставна вкладає потрібні сенси, лишаючи те, над чим варто поміркувати самостійно.

Ця книжка була для авторки дебютною, але одразу ж здобула визнання: отримала схвальні відгуки на Франкфуртському книжковому ярмарку та стала основою для вистави в Першому театрі у Львові.

«Це — концентроване дитинство, літо, щастя. Так само це історія про самотність, дорослішання, перші втрати й зіткнення з нерозумінням. Цю книгу обовʼязково треба читати в сімейному колі, адже потім у дитини й батьків точно зʼявиться чимало тем для обговорення й роздумів. І ще один дуже важливий момент: у книзі надзвичайно красиві, насичені ілюстрації від Маші Фої, які вчать вірити в дива й зігрівають душу не гірше за чашечку теплого какао», 
— із відгуку авторки інстаграм-сторінки chobdd