Коли оживають примари
Перекладач книжок Андрій іноді вечорами спостерігає зі свого вікна за життям людей, що мешкають у будинку навпроти, приміряючи на себе їхні життя.
Одного дощового надвечір’я Андрій опиняється в кав’ярні, де несподівано чує від дивного богемного незнайомця, волоцюги і пияка, химерну історію про сусіда-перекладача Георгія. Виявляється, той загадково зник і невідомо, живий він чи мертвий. Зацікавлений цією історією і маючи записник Георгія з таємничими нотатками, адресу старого помешкання десь у селі та столітню світлину вельми вродливої пані, Андрій вирушає на пошуки. Його затягує у світ, схожий чи то на пекло, чи на чистилище, де примари перебувають поряд із живими, але бачити ці химери можуть тільки двоє.
Чи вдасться Андрію натрапити на слід Георгія? Які історії поховані в старому панському домі з баштою-флігелем? Що приховує старовинне люстро і яка доля спіткає самого Андрія? Знання про це відкриваються в час, коли оживають примари.
Книга «Коли оживають примари» — це містичний психологічний трилер у готичній атмосфері від української письменниці Оксани Сайко. Головний герой, Андрій — перекладач, що живе тихе, далеке від надприродних явищ життя. Утім, пошуки Георгія, безвісти зниклого за загадкових обставин колеги й сусіда, приводять чоловіка до старовинного панського дому. І вже там реальність відкривається похмурішою та багатовимірнішою, ніж її звик сприймати герой.
У сюжеті прослідковується легке відлуння фольклору та легенд, яке відтіняє, але не порушує таймлайн сучасності. Авторка майстерно витворює камерні сцени, націлені на пробудження інтенсивних відчуттів тривоги, ніжності, співпереживання та загрозливо близького дихання паралельного світу.
Пошуки зниклого сусіда на межі реальності й містики
Осіннього дощового дня Андрій хотів просто випити кави. Одначе після розмови з місцевим волоцюгою, який нібито знає більше про зникнення сусіда, в руках перекладача опиняється записник Георгія. Його вміст перетинає межі здорового глузду. А ще — всередині лежить стара світлина невідомої вродливої жінки.
Можна було б усе списати на галюцинації або змінений стан свідомості. А можна, з природної цікавості й співчуття колезі, на місці якого міг бути сам Андрій, вчепитися за краєчок нитки й розплутати справу… Головний герой починає розслідування зникнення Георгія — так в історії з'являється елемент детективу, що триматиме в напрузі до самої розв’язки.
Дотики готики: сучасна українська проза з відчуттям потойбічної присутності
Роман «Коли оживають примари» Оксана Сайко подає у найкращих традиціях української готики. Колоритний покинутий будинок, сповнений таємниць минулого, виразно постає в уяві завдяки тонкому, але не надмірному опису архітектури. Скрипучі сходи, химерні тіні, шурхотіння… листя чи листів з минулого, старовинне дзеркало…
Крізь художній реквізит відбувається глибоке занурення у психологію персонажів. Так можна пізнати внутрішній світ героїв: зрозуміти їхні страхи, сумніви й особисті трагедії. Мандруючи текстом, виникатиме відчуття, ніби щось приховано за межами видимого, і воно йде десь поруч, як примара, створюючи тривожний настрій. Саме для такого читацького досвіду й варто купити «Коли оживають примари».
«Якісна готична проза з осінньою атмосферою»,
— із відгуку авторки інстаграм-блоґу book_y_me
