Коли подих стає повітрям

Вражаюча сповідь талановитого нейрохірурга, який захворів у 35 років. «Чому я?» Помирати від раку в молодому віці й знати, що твій випадок — один на десять тисяч. Безліч разів повідомляти хворим про страшний діагноз, вирішувати, чиє життя можливо врятувати, а чиє ні, — і раптом самому опинитися на лікарняному ліжку й чекати вироку, скільки тобі залишилося. Назавжди розпрощатися з мріями про складні операції та наукову працю… А тоді зрозуміти: іншого вже не буде й правильне запитання «А чому не я?». І, забувши про біль, прийти до операційної, жити, кохати — і взяти на руки новонароджену донечку…