Коротко і по суті. Мистецтво визначати пріоритети
Уявляєте, що сталося б, якби люди сідали за кермо без підготовки? Або починали працювати без будь-якої кваліфікації? Навряд чи ви подумали про щось оптимістичне. Чому ж тоді ми так легковажимо сферою стосунків і думаємо, що все якось «само владнається»?
Чи відчували ви коли-небудь, що викладаєтеся на повну, але не отримуєте бажаного результату? Перепрацьовуєте й водночас не займаєтеся тим, чим потрібно?.. Ґреґ Маккеон пропонує власну концепцію Есенціалізму, завдяки якій ви навчитеся помічати найсуттєвіше, відкидати непотрібне й устигати найважливіше. Автор переконує, що неможливо впоратися з геть усім і мати все: тільки нам вирішувати, на що витрачати свій безцінний час та енергію. Якщо ви прагнете дізнатися, як визначати пріоритети, робити лише те, що справді потрібно, а найголовніше — як докладати мінімум зусиль і досягати успіху, ця книжка саме для вас.
Для кого книжка
Книжку варто прочитати підприємцям, менеджерам, а також усім, хто прагне навчитися ефективно організовувати власне життя і діяльність; хто почуваєтеся постійно зайнятим, але не надто продуктивним; кому здається, що хтось або щось краде в них час.
Чому ця книжка
У своїй книжці Ґреґ Маккеон крок за кроком пояснює, як визначити, що потрібно саме вам, як відкинути все зайве і як докладати мінімум зусиль, займаючись найважливішим. Скористайтеся його порадами, щоб навчитися розставляти пріоритети у власному житті, інакше хтось зробить це за вас.
Про автора
Ґреґ Маккеон — бізнес-консультант, фахівець із питань лідерства та стратегічного планування. Засновник і головний виконавчий директор компанії THIS Inc., серед клієнтів якої такі відомі компанії, як Apple, Google, Pixar, Facebook, Twitter і Yahoo. Автор блогу для Harvard Business Review.
Відгуки
«Коротко і по суті» — дієва протиотрута від нинішнього божевілля, яке вражає наші життя. Читайте книжку без поспіху, зупиняючись, щоб обміркувати, як ви можете застосувати ідеї Ґреґа Маккеона у своєму житті. Ви робитимете менше, але краще, і помітите, як шаленство минає. — Роберт Саттон, викладач Стенфордського Університету, автор бестселера «Мудакам тут не місце»
Ця книжка кинула виклик мені як максималісту, який завжди хоче зробити все, і змінила моє життя на краще. Вам також варто прочитати її, якщо прагнете працювати продуктивніше, а не просто менше. — Кріс Ґільбо, автор бестселера «Стартап на $100»
Підприємці досягають успіху, коли вчасно і слушно кажуть «так» правильному проекту. Для цього вони мають бути готовими сказати «ні» всім іншим своїм ідеям. Книжка Маккеона допомагає зрозуміти, чого ви найбільше хочете і на що спрямовувати енергію, щоб зрештою отримувати від своєї праці якнайвищу нагороду. — Рід Гофман, співзасновник Linkedin
Цитати
Про підхід есенціаліста
Неважливо, яка у нас мета: завершити робочий проект, ступити наступний крок кар’єрною драбиною чи спланувати вечірку на день народження дружини або чоловіка. Ми в будь-якому разі зазвичай вважаємо виконання чогось за складний, повний перешкод процес, який треба пережити, аби щось «зрештою сталося». Але в Есенціаліста інший підхід. Замість того, щоби робити щось через силу, Есенціалісти інвестують збережений час у створення системи — а система усуває перешкоди і максимально спрощує процес виконання.
Про здатність вибирати
Коли ми забуваємо, що маємо здатність вибирати, ми вчимося бути безпорадними. Дозволяємо крапелька за крапелькою забирати нашу силу, аж доки не перетворюємося на функцію вибору інших людей — або навіть на функцію вибору, який самі зробили в минулому. Так ми відмовляємося від своєї сили вибору. Це шлях не-Есенціаліста.
Про час на дослідження
Щоб визначити, що суттєво, а що ні — потрібно спочатку дослідити варіанти. Не-Есенціалісти автоматично ведуться на найновішу ідею, беруться за найновішу можливість, відповідають на електронний лист, що надійшов останнім. Есенціалісти виокремлюють собі час на дослідження і розмірковування.
Про розмежування стосунків і рішень
Коли люди про щось просять, ми можемо переплутати саме прохання із нашими стосунками з цими людьми. Іноді ці два поняття здаються настільки пов’язаними, що ми забуваємо: відхилити прохання — не те саме, що відштовхнути людину. І тільки коли ми розмежуємо рішення і стосунки, зможемо твердо прийняти рішення і потім знайти хоробрість і чуйність озвучити його.
