Кишенькова магія. Історія книжок і читачів
Історія книжки — однієї з найстійкіших та найвпливовіших технологій людства за останнє тисячоліття.
Стівен Кінг якось сказав, що книжки — це
«унікальна кишенькова магія»
і не помилився.
Від спростування міфу про те, що верстат Гутенберга був першим друкарським обладнанням, до декоративних подарункових видань, що надихнули жінок брати участь у боротьбі за свободу від рабства. Від книжок у м'якій обкладинці, які стали зброєю під час Другої світової війни, до книжки в пластиковій упаковці, повністю зробленої зі шматочків американського сиру. Викладачка Оксфордського університету Емма Сміт запрошує читачів у літературну пригоду крізь час і простір, де досліджує як, коли й чому людство стало одержиме книжками. Авторка приділяє особливу увагу тому, що називається «книжністю» — запахам, сторінкам, полям для записів, ілюстраціям на обкладинці тощо.
Упродовж століть книжки мали визначальний вплив на всю історію людства і, можливо, саме тому, попри десятиліття передчасних прижиттєвих некрологів й альтернативи читанню, вони все одно живі.
Чому варто прочитати книжку «Кишенькова магія»?
- Виклик усім поціновувачам літератури, який демонструє творчу силу та вічну красу друкованого слова.
- Глибоке історичне дослідження складного мистецького об'єкта, який впродовж багато століть рішуче й непередбачувано розширював стосунки між читачами, країнами, ідеологіями й культурами.
- Кардинально нова історія книжки та ролі, яку вона впродовж століть відігравала в житті людини.
Про авторку
Емма Сміт (Emma Smith) — професорка шекспірознавства в Оксфордському університеті та наукова співробітниця Гертфордського коледжу. Емма читає лекції про Шекспіра та інших ранньомодерних драматургів, а також співпрацює із численними театральними компаніями. Її лекції доступні у вигляді подкастів Not Shakespeare: Elizabethan and Jacobean Popular Theatre та Approaching Shakespeare.
Цитати
«Книги, які лежать у вас на тумбочці біля ліжка чи підпирають монітор компʼютера, ті книги, які ви даруєте друзям і родичам, з дарчими написами чи дитячими закарлючками, зачитані до дірок чи цнотливо неторкані, успадковані, позичені, миттєво поглинуті, виплекані, організовані за автором, темою, розміром чи кольором — такі книги важливі. Вони вкрай важливі екземпляри незламної технології, яка майже не змінилася за понад тисячу років, але яка змінила нас, наші звички й нашу культуру.»
«Жоден інший споживчий товар не можна просто так позичити (ще й безплатно), а лише купити. Попри те, що книжки — це товар як продукт ринку, вони вже понад 150 pоків протистоять цим рамкам вартості. Серед порівнюваних товарів вони унікальні тим, що вони перебувають в обігу безоплатно: книги випозичають з бібліотеки, а потім знову повертають для такого самого шляху, який проходитиме інший читач.»
««Американську трагедію» Теодора Драйзера, яка також була серед спалених нацистами книг, заборонили в Бостоні всього кілька років перед тим. «І сонце сходить» Ернеста Гемінґвея так само потрапила під цензуру — і в Америці, і в нацистській Німеччині. «Грона гніву» Стейнбека кинули на публічне спалення у 1930-х роках у Каліфорнії. Таку акцію організувало одне фермерське обʼєднання на знак протесту проти трудової реформи. Згодом її вилучили з публічних бібліотек у таких штатах як Іллінойс, Канзас і Нью-Йорк. Не до всіх американців доходило те гасло про свободу друку.»
«Важливим книгам іноді довіряють коментарі, що виходять за рамки безпосередньо домашніх або сімейних. Один примірник «Першого фоліо» Шекспіра має запис олівцем «4 серпня 1914 pоку Німеччині оголошено війну», а потім, нижче, на палітурному аркуші: «11 листопада 1918 pоку о 5 pанку підписано перемирʼя». Можливо, ця цінна книга вважалася найбільш доречним і вагомим місцем для документування важливих подій світового масштабу.»
«Відтак електронні книги й аудіокниги можна відрізнити від традиційних книг тим, на яке місце вони ставлять зміст. А для книг, які є книгами лише формально, він не на першому місці. Наприклад, «Американський сир: 20 шматочків» Бена Дензера — це книга, яка складається із сирних пластинок, обгорнутих у поліетилен. Вона завбільшки з сирну пластинку в просякнутій тканинній обкладинці, на якій написано «20 шматочків» на титулці і «Американський сир» на корінці. Складається вона з двадцяти гладеньких пластинок, які перегортаються, як сторінки. Тобто це і є сторінки. І все. Дензер ще робив книжки з доларових банкнот, сашеток кетчупу, пакетиків підсолоджувачів, лотерейних білетів, туалетного паперу, і найкраще — це з вареної ковбаси (рожеві ковбасні сторінки, а на обкладинці білими шматочками сала викладено напис «20 шматочків»).»
