Китайське диво і державний капіталізм. Від планової економіки до моделі прискореного зростання
State Capitalism, Institutional Adaptation, and the Chinese Miracle by Barry Naughton, Kellee Tsai
У цій книжці група провідних західних фахівців-китаєзнавців аналізує структуру китайської економіки, фактори її зовнішньої та внутрішньої конкурентоздатності, здобутки та невдачі адаптації Китаєм західних моделей незалежних державних регуляторів, розбіжності між центром та провінціями, а також особливості корпоративного управління компаній, що вийшли на фондові біржі.
Книга «Китайське диво і державний капіталізм. Від планової економіки до моделі прискореного зростання» — це нонфікшн про природу китайської економічної системи, створений колективом авторів і відредагований професорами Баррі Нотоном і Келлі Цай. Провідні спеціалісти пропонують політекономічний аналіз різних аспектів ринку цієї держави, починаючи від роздумів про китайське економічне диво та завершуючи прогнозами про майбутні виклики та перспективи.
Дослідження запрошує пізнати економічну історію Китаю з поглядів різних науковців. У своїх текстах вони ставлять складні питання про специфіку китайської траєкторії економічного розвитку та індустріальну конкурентоспроможність країни, заохочуючи шукати відповідей.
- Видання містить 3 частини й 9 розділів про різні аспекти економічного зростання Китаю.
- Наприкінці книги читачі відшукають список літератури, який допоможе продовжити самостійне вивчення теми.
Трансформація моделі управління державними компаніями
У збірці статей «Китайське диво і державний капіталізм» Баррі Нотон і Келлі Цай зосереджуються на тих змінах в економіці Китаю, що значною мірою трансформували буття держави. Наразі країна функціонує в багатошаровій, складній взаємопідсилюючій системі державно-ринкового капіталізму. Уряд провадить глобальну інтеграцію власних ресурсів у економіку, збільшуючи вагу держави на світовому ринку. Такий підхід спонукає ставити питання про те, що є фундаментом подібних економічних процесів, а також чи зможе ця система бути стабільною в майбутньому.
Пропонуючи порівняння з іншими пізньоіндустріалізованими країнами, дослідники намагаються зрозуміти, чи йде Китай по стопах своїх східноазійських сусідів або ж радше нагадує деякі постсоціалістичні країни у спробах зробити привабливий фасад для олігархічного капіталізму. Міркуючи та відновлюючи хронологію змін у державному контролі й регулюванні важливих компаній, колектив авторів заохочує поглянути на роль Китаю в міжнародній економіці та перспективи країни з такою непересічною економічною моделлю.
Підтримка стратегічних галузей: держава, що створює власну економіку
Китай постає надзвичайно цікавим об’єктом для дослідження. Він не здійснює переходу до державного соціалізму, натомість опановує особливу форму капіталізму. У цій країні все ще неабияку роль відіграють державні підприємства. Зберігається контроль над стратегічними секторами з метою захисту національних інтересів. Одначе в такій конфігурації державного сектору економіки спостерігаються елементи класичного капіталізму. Ринок стимулюється сучасними методами, що повсякчас впроваджуються. Китай також не залишається осторонь глобалізації, інтегруючись у масштабні виробничі мережі. Аналізуючи різні рівні економіки, нонфікшн рефлексує на тему того, як ці зміни впливатимуть на реалізацію довгострокових стратегій розвитку Китаю.
Інституційна адаптація до зростання та технологічних змін
Прагнучи більшої ефективності у використанні ресурсів і впливу, Китай експериментує на різних рівнях економіки. Наприклад, на середньому рівні держава воліє звертатися до технологічного вдосконалення методами промислової економіки. У ній невеликі фірми конкурують з приватними, прагнучи прогресу заради різних амбітних цілей розвитку. Для балансу поміж державним і капіталістичним, Китай створює нові інституції, що подеколи призводить до хаосу.
Радимо купити «Китайське диво і державний капіталізм. Від планової економіки до моделі прискореного зростання» та поринути в насичене інформацією читання.
