Китайський шлях. Подорож у майбутнє
China Road: A Journey into the Future of a Rising Power by Rob Gifford
Сьогодні Китай — країна глобалізації, ефективної економіки та споживчого буму. Але це лише верхівка айсберга, за якою приховано правду, що її можна побачити за межами модернізованих міст.
У цій дивовижній книжці Роб Ґіффорд розповідає про те, як він подолав відстань понад 3000 кілометрів Трасою 312 від Шанхая до кордону з Казахстаном, розмовляючи зі збіднілими селянами, водіями та навіть тибетськими ченцями. Він висвітлює сучасне життя Китаю в усіх його суперечностях. Книжка містить реальні історії простих китайців, аналізуючи які автор ставить собі й кожному з нас запитання чи справді Китай — наступна світова супердержава? Що станеться з її культурними традиціями? І нарешті, хто ж вони — пересічні китайці ХХІ століття?
Книга «Китайський шлях. Подорож у майбутнє» — це соціально-політична публіцистика, в якій британський журналіст Роб Ґіффорд пропонує споглядати за його подорожжю Трасою 312, що веде від Шанхая до кордону Казахстану.
Серед контрастів сучасного Китаю, де різниця поміж успішними мегаполісами східного узбережжя й відсталими західними регіонами країни жахає, письменник розповідає про долі простих людей та знайомить із державою, що лякає, бентежить і захоплює.
Занурення в історико-політичний контекст: рефлексії про урбанізацію та міграцію
Оповідь книги «Китайський шлях» Роб Ґіффорд розпочинає у Шанхаї — найбільшому місті КНР та одному з тих промислових центрів, що забезпечує швидкий розвиток економіки та солідний імідж країни.
За лоском мегаполісів приховане життя звичайних китайців, які через нерівність і корупцію вимушені жити у злиднях або ж шукати кращої долі, мандруючи Трасою 312. Автор також простує цим шляхом, занурюючи читачів у буття стражденного краю комунізму, жорстко централізованої влади й диктатури.
У дослідженні культурології Роб Ґіффорд формує широку вибірку об'єктів аналізу, що мають різні соціальні статуси. Одні люди не вбачають суперечливостей у використанні партійних зв’язків для збагачення й власного добробуту, не турбуючись майбутнім Китаю, а інші страждають від наслідків суворої політики до етнічних меншин. У розпал модернізації та впливу глобалізації влада країни тримається за архаїчне пригноблення й терор, що бентежно обурюють і контрастують із престижем великих міст.
Серед екологічних криз і асиміляційних процесів: справжнє знайомство з Китаєм
Зі знанням мандаринської мови Роб Ґіффорд мандрує Китаєм і, відкриваючись його суперечливостям, непокоїться, а водночас захоплюється тим, що бачить і пізнає щодня. Занурюючи в долі пересічних жителів держави, журналіст поступово конструює дискурс щодо культурної спадщини. В усій красі письменник розгортає панораму держави, що привертає увагу всього світу й спонукає розмірковувати про своє майбутнє — світле чи похмуро безнадійне.
Особливою цю книгу роблять люди: історії відлюдників, лікарів, пасторів, тибетців і чоловіків при смерті лунають пронизливо й боляче, здобуваючи голос завдяки автору, який зустрівся з ними чи не випадково. Варто купити «Китайський шлях. Подорож у майбутнє» усім, хто прагне справжнього знайомства з далекою країною.
«Ми занадто легко застрягаємо в чорно-білому процесі мислення, коли справа доходить до Китаю, і ця книга кидає виклик такому мисленню. Ця книга допомагає нам побачити, що відповідь на поширені питання про країну є квінтесенцією китайської відповіді, а саме «можливо». Вміло вплітаючи історичні та культурні знання в історії людей, Роб робить це дуже складне й заплутане суспільство доступним навіть для тих, хто тільки починає свою подорож до Китаю»,
— із рецензії Кей Деніелсон на сайті «China Source»
Запитання для обговорення книги «Китайський шлях. Подорож у майбутнє»
⚠️ Обережно, спойлери ⚠️
- Які найбільші відмінності автор помічає між блискучим Шанхаєм та бідними селами в центрі країни?
- Як Ґіффорд описує стан довкілля вздовж траси №312?
- Чи вважає автор економічне зростання Китаю сталим, з огляду на екологічну катастрофу?
- Як Роб висвітлює проблеми національних меншин у західному Китаї?
- Які конфлікти ідентичності Ґіффорд помічає в регіоні Сіньцзян?
- Як, на думку автора, політика «однієї дитини» (яка діяла на момент написання) та старіння населення мали вплинути на майбутнє Китаю в 2020-х та 2026 роках? Чи справдилися ці прогнози?
- Яким Ґіффорд бачить майбутнє однопартійної системи? Чи вірить він у можливість демократизації Китаю через економічний розвиток?
- Як відсутність незалежної судової системи гальмує розвиток громадянського суспільства?
- Чому, попри десятиліття державного атеїзму, автор спостерігає повернення людей до християнства, буддизму та ісламу?
- Як Ґіффорд оцінює амбіції Китаю на світовій арені? Чи вбачає він у Китаї реальну загрозу західному світопорядку?
- Яке враження справляють на автора масштаби будівництва інфраструктури, що часто залишається невикористаною?
- Як сучасний Китай намагається примирити своє імперське минуле, епоху Мао Цзедуна та нинішній капіталістичний шлях?
- Які зміни в статусі та можливостях китайських жінок помічає автор під час своєї подорожі?
- Які три головні виклики Китаю виділяє Ґіффорд, що можуть зупинити його підйом у XXI столітті?
