Леся Українка. Книги Сивілли
Анотація книги «Леся Українка. Книги Сивілли»
Ця книжка — спроба переосмислити біографію Лесі Українки, у якій переплелися хвороба і творчість, Україна і «чужина», політика й література, класика і сучасність, любов і смерть.
Хвороба і письмо. Народження творчості з травми, пережитої біля ліжка смертельно хворого Мержинського. Духовна й інтелектуальна близькість до Драгоманова. Стосунки з Кобилянською як метафора жіночої культури. Фатум мистецького божевілля, який пізнала в моменти творчого піднесення. Подорожі Європою і санаторійний туризм. Статус «інакшості» як визнання «нової жінки» й «чужинки» на батьківщині. «Своє» крізь призму історичної та культурної екзотики. Усе це дало Ларисі Косач-Квітці змогу йти власним шляхом і стати пророчицею народжуваного ХХ століття.
В останній рік життя Леся Українка зізнавалася матері: «…історію Мавки може тілько жінка написати». Але правда в тому, що всі її твори могла написати лише жінка, яка жила і творила mit Todesverachtung, тобто зневажаючи смерть.
Детальніше про книгу
Книга «Леся Українка. Книги Сивілли» — це нонфікшн від Тамари Гундорової, літературознавиці та членкині-кореспондентки Національної академії наук України. У напрацюванні авторки прослідковується глибоке дослідження епохальної поетеси — Лесі Українки. Замість набридлого академізму книга пропонує інший погляд на Ларису Петрівну: тонке розуміння її натури та щиру любов мисткині до слова.
Тут буде багато відвертих і разючих фактів, які не можна прочитати ані в підручниках, ані в численних наукових працях, присвячених Лесі Українці. Нині робота Тамари Гундорової — це найбільш вичерпна біографія поетеси, що стала легендою української літератури та могутності духу у тендітному, хворобливому тілі.
Леся Українка: відчути й зрозуміти
У книзі «Леся Українка. Книги Сивілли» Тамара Гундорова прагне показати не літературну ікону, яку зробили з Лариси Косач, а живу, суперечливу, сентиментальну та неідеальну особистість. Авторка проведе тернистими стежками становлення Українки й продемонструє гострі моменти з її життя. І все це поєднає з аналізом найважливіших текстів та історією інтелектуального чину.
Творчість Лесі Українки — це таємничий океан змістів, в яких переплелися любов та біль, гнів та боротьба, віра у світле й переживання щодо смерті, яка тінню постійно ходила десь поруч, і яку письменниці стало мужності зневажати. Щоб повністю зануритися в цей світ і зрозуміти Ларису Петрівну, потрібно не просто прочитати її слова, але й відчути їх серцем, і саме в цьому допоможе доробок «Леся Українка. Книги Сивілли» Тамари Гундорової.
Нехрестоматійна постать: погляд на реалії
Тамара Гундорова розповість як сухоти Лариси Косач впливали на її творчість, окремо розгорне історію інтимного жіночого дискурсу в листуванні з Ольгою Кобилянською. І додасть, як курортозалежність, левову частку життя Леся Українка провела у санаторіях, навіювала відчуття приреченості. Депресію тоді не діагностували, а письменниця все думала про травми, втрати й смерті близьких. Олена Пчілка писала про свою доньку в листах до Івана Франка, що якби могла — обірвала б її повне страждань життя, як у Спарті.
Літературознавиця також звертає увагу на становлення неоромантичного світогляду Лариси Петрівни, аналізує її особистісну й творчу еволюцію, особливо звертає увагу на славнозвісне «Contra spem spero!». Але у цій книзі Леся постає не ідеалізованою мученицею, а незламною борчинею та надпотужною інтелектуальною одиницею української літератури, а ще — пристрасною й відвертою жінкою, якій не було чого боятися й втрачати.
Ця нонфікшн книга має рейтинг 4,6 на Goodreads і розглядалася серед претендентів на Національну премію імені Тараса Шевченка, а онлайн-видання Тиктор медіа назвало її «Витонченою квіткою модерного часу».
«Так, Леся остаточно невловна, як і всі генії. Однак Тамарі Гундоровій таки вдалося означити ті менш помітні риси Лесиного портрета, які визначають її ідентичність»,
— з відгуку Богдани Романцової для Тиктор Медіа
