Ліниві і ніжні
Книга «Ліниві і ніжні» — це збірка віршів відомого українського поета Юрія Іздрика. До видання увійшли тексти, що пройшли перевірку часом і читацьким обожнюванням. Вони, безсумнівно, ліниві як вареники, й ніжні, бо багато з них повниться коханням і романтичним почуттям. Зичимо приємного читання й перечитування, адже творчість Іздрика з чудернацькістю форм і забутими комами влучає у саме серце.
Інколи виникатиме почуття, що кожне написане слово — гра поета з самим собою, у якій спостерігача не потребується. Та саме цей особливий простір, витворений динамічністю, сміливістю й сучасністю, так вабить читачів вже не одне десятиліття.
Антологія на будь-який випадок у вашому житті
У збірці «Ліниві й ніжні» Юрій Іздрик різний — задуманий, натхненний, дещо сумний, пристрасний — а отже й тексти пропонують розмаїття настроїв на ті життєві ситуації, коли й сам розібрати не можеш, що відчуваєш. Поет у інтерв’ю розповідає, що використовує письмо як автопсихотерапію, намагаючись назвати емоції словами. Оскільки пише Іздрик ще з чотирнадцяти років, то набрався в цьому вміння, а деякі його вже кличуть живим класиком.
Втім, від Іздрика не варто очікувати класичності форм не варто: у своїх пошуках філософських сенсів і виявлень почуттів, щоб сягнути душі читача, він експериментує, не обмежуючи себе звичними канонами. Тут і ритмічний речитатив — по-простому ж реп — і вірші без строф, і колоритні рими. У стилі поета уважний знайде й нотки сюрреалізму, й гори символізму, й посилань на релігійні сюжети.
Вірші його якнайменше піддаються класифікації: тексти одночасно прості й глибокі, чуттєві з брутальністю рим, надривно відверті й без відповідей, адже їх давати Іздрик уникає. Хоча сам митець до своєї поетичної творчості ставиться не надто серйозно, навіть воліючи не називати її «поезією», та крізь рядки без ком і з маленьких літер визирає уважний філософ і людина, що досліджує тілесність, почуття, а, буває, й державу.
Робить він це легко, елегантно й дотепно, сягаючи душі кожного, хто читає. Купити «Ліниві і ніжні» Юрія Іздрика варто тим, хто шукає поезії виклику й поезії почуттів. Віршів незвичайних форм і виважених слів, завжди чітко розставлених по своїх місцях.
Українська сучасна поезія, що стане вашою улюбленою
Переконані, що ця збірка стане особливим читацьким досвідом, адже ліниві й ніжні вірші Іздрика легким махом поєднують у собі все, що, здавалось би, один текст поєднати аж ніяк не може. Радимо це видання й тим, хто буде знайомитись з українською поезією вперше, й тим, хто пізнав вже все й шукає чогось незвичайно нового для душі. Бо Іздрик — це впорядкований хаос релігійних мотивів, нестримного кохання, тонкої алюзійності до класиків літератури, музики й мистецтва, а ще поет, чиїми словами варто зізнаватися в почуттях і прощатися.
«Майже кожен з моїх нинішніх віршиків — це закінчена міні-історія, бо, як і роман, він не може містити якісь порожнини. Так, не кожен вірш вдається написати за один пробіг лабіринту: іноді у ньому є тупикові строфи, іноді там є зайві ходи — не завжди ж у десятку потрапляєш. Але так чи сяк це надзвичайно згущена тканина, і ти завше мусиш вигребти на якийсь несподіваний фінал, за три секунди захопити увагу — це все технологічні завдання, які ти вирішуєш по ходу разом з якимись завданнями творчими, разом з тим, що якісь свої емоції, якісь свої переживання туди вкладаєш, кристалізуєш це все в певному сенсі. (...) З усіх пророцтв, — по-моєму, це очевидно, — сповнюється тільки художнє слово»,
— з інтерв’ю Юрія Іздрика для другої антології проєкту «RECвізити»
