Маїсові люди
Hombres de maíz by Miguel Ángel Asturias
Книга «Маїсові люди» — це латиноамериканська проза про руйнування звичаїв та ритму життя корінного народу Ґватемали. Переплітаючи елементи магічного реалізму й фантасмагорії, письменник Міґель Анхель Астуріас веде звивистими стежками історії, в якій колонізатори підривають космічну рівновагу, а один чоловік відчайдушно шукає свою кохану. Здавалось, складно поєднати такі концептуально протилежні сюжетні лінії, одначе автор сміливо витворює нетривіальну нелінійну композицію. Він зводить у танку реальність та вигадку, обертаючи невіддільні міф і дійсність на тлі химерного світу, де складно розрізнити ілюзію та істину, де минуле безупинно проростає в сучасність… У кінці роману долі героїв перетинаються — і це возз'єднання спонукає до філософських рефлексій про справжнє багатство людства.
- Історія від лауреата Нобелівської премії з літератури 1967 року.
- Книга увійшла до списку «100 найкращих іспанськомовних романів XX століття» за версією часопису El Mundo.
Важливість традицій та цінностей вільного народу
Під час роботи над побудовою світу, в якому розгортається дія історії, письменник надихався легендами «Пополь-Вух» — сакральної книги племені мая. У міфопоетиці «Маїсові люди» Міґель Анхель Астуріас прагнув розкрити всю незбагненність стародавніх оповідей, дозволяючи відлунювати в тексті багатоголоссю народу Ґватемали. Так на сторінках книги можна зустріти шаманів, духовних двійників, химерних істот і звичайних людей, які вірили в прокляття й пророчі видіння.
Корінні мешканці Ґватемали знали, що священне використання плодів землі має свою ціну, та про це навіть не здогадувався «прогресивний» Захід. Плантатори прагнуть розширити свої володіння й зазіхають на території та засіви маїсу вільного народу. Утім, останні не збираються поступатися своїми принципами й традиціями, вони нізащо не осквернять свої оселі, тому рішуче чинять спротив. Одначе все обертається проти вільного народу: колонізатори руйнують космічну рівновагу, і тепер світ потребує відплати за насильницьке втручання в землю…
Мозаїчна структура й нелінійність оповіді
Занурюючи в першу сюжетну лінію, Міґель Анхель Астуріас сповнює текст насиченими метафорами й виразним символізмом із вкрапленнями сюрреалізму. Їхні сенси поступово розкриваються в другому наративному векторі — розповіді про листоношу Нічо, який намагається знайти свою кохану дружину. Складна композиція та нелінійний час оповіді збурює уяву читачів і спонукає продовжувати мандрувати багатошаровою історією.
Пропонуємо купити «Маїсові люди» всім, хто у пошуках глибокого, вдумливого читання.
«Книга сповнена символізму й магічних образів, які відкривають читачеві цілісний космос індіанського світосприйняття. (...) Читаючи роман, відчуваєш, як слова Астуріаса проростають, немов зерна, і вкорінюються у свідомість, змушуючи замислитися над вічними темами — єдності людини з природою, боротьби за збереження традицій, духовного багатства культур, які часто залишаються непоміченими у тіні цивілізації»,
— із відгуку авторки інстаграм-блоґу annikamaysan
