#Маріуполь #Надія
«Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим».
Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті — усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.
Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.
Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.
Книга «#Маріуполь #Надія» — це блокадні мемуари маріупольської журналістки Надії Сухорукової. Її щоденники, що публікувались у соціальних мережах, чуттєво розповідають про реалії життя міста, яке бореться за життя.
Біографічна проза російсько-української війни
Хід блокади Маріуполя більшість з українців бачили в новинах. Фотографії вагітних жінок поруч з розбомбленим пологовим і відео з російським танком, що їде околицями й цілиться прямо в житловий будинок облетіли весь світ. Кожна звістка з цього прекрасного міста портів і заводів вселяла жах разом з надією: вся Україна спостерігала за тим, як з великою мужністю й впертістю тримався Маріуполь.
Надія Сухорукова була там. З любов’ю і відчаєм людини, для якої це місто - рідне, авторка-журналістка фіксувала, як змінюється Маріуполь і його люди. У своїй книзі вона зі спостережливістю й почуттям описує будні блокадного міста, єднання перед лицем смерті, що наближається; згадує уквітчані й мирні зелені вулиці Маріуполя навесні, засніжені й затишні взимку. Це текст про жахи війни, а втім, і про надію, яку не здолали авіабомби й гради. Придбати книгу варто за її неймовірну щирість та відвертість, що супроводжують фактичне відображення сучасної історії.
«Я б так багато ще хотіла сказати, але всі слова тут ні до чого. Цю книгу просто потрібно читати та відчувати.
Попри весь біль та сльози»
— з відгуку авторки інстаграм-профілю literatoriia.
Сучасна українська література про важливе
З 24 лютого по 16 березня 2022 року Надія Сухорукова перебувала в Маріуполі й писала, аби не збожеволіти. На прикрашання реальності сил не мала: не сподівалась, що виживе. Опинившись на окупованій території, журналістка одразу опублікувала записи, щоб не втратити їх. З того часу досі не перечитала.
Щоденники стали важливим свідченням війни.
- Уривки з них цитувались під час виступу у Європарламенті для ілюстрації реальності російсько-української війни.
- За мотивами книги литовський режисер Андрюс Саулюс поставив виставу у Вільнюському драматичному театрі.
- На їхній основі Об’єднання Українських Продюсерів створило документальний фільм «Маріуполь. Невтрачена надія».
- Книга містить ілюстрації від художника-маріупольця Данііла Немировського.
